Чому Європейський Союз затягує з рішеннями щодо нас?
Ви, напевно, вже знайомі з інформацією про інтенсивну дискусію між Володимиром Зеленським та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка відбулася в Нью-Йорку. Цю новину оприлюднив Bloomberg, посилаючись на надійні джерела.
Ми не знаємо, що саме було сказано за зачиненими дверима. Зате знаємо, що фон дер Ляєн написала після зустрічі публічно: у міру просування реформ у Верховній Раді просуватиметься й бюджетна підтримка України.
На наступний день Єврокомісія уточнила, що реалізація погоджених реформ може забезпечити близько 20 мільярдів євро бюджетної підтримки вже цього року. Ці кошти критично важливі для функціонування держави в умовах війни.
Тепер розглянемо, які саме реформи маються на увазі.
11 грудня 2025 року єврокомісарка Марта Кос і тодішній віцепрем'єр Тарас Качка погодили десять пріоритетів у сфері правосуддя та боротьби з корупцією. Не абстрактне "покращити все хороше". Конкретні зобов'язання України.
23 червня 2026 року коаліція українських аналітичних установ і громадських організацій представила звіт моніторингу під назвою "Членство Check". У ньому оцінюється прогрес за десятьма ключовими пріоритетами, і результат склав лише 15 балів із 100 можливих. Це свідчить про те, що з обіцяних 10 реформ на 2026 рік реалізовано лише 15 відсотків.
Це експертний аналіз, який відображає ситуацію станом на червень, а не загальну оцінку прогресу України у напрямку до членства, надану Єврокомісією. Проте, немає підстав вважати цю оцінку позитивною.
23 вересня Центр протидії корупції, спільно з "Автомайданом", Фундацією DEJURE, антикорупційним центром "МЕЖА", Інститутом масової інформації, Медійною ініціативою за права людини та організацією "100% Життя", презентував тіньовий звіт щодо реформ, що стосуються розділів 23 і 24 переговорів з Європейським Союзом. Автори звіту проаналізували період з жовтня 2025 року до середини вересня 2026 року. Вони дійшли висновку, що в ряді ключових реформ спостерігається відсутність суттєвого прогресу.
Що ховається за цими висловлюваннями? Я підготувала для вас найважливіші моменти з доступних джерел.
1. Справа про топкорупцію в Україні. Країна взяла на себе зобов'язання усунути процесуальні бар'єри, які дозволяють закривати справи без винесення вироку. Зокрема, планується переглянути норми, що стосуються термінів розслідування - це так звані "правки Лозового" - та строки давності. Однак проблеми залишаються. Коли справа роками перебуває у суді, а потім закривається через сплив терміну, це є чітким способом уникнути покарання.
2. НАБУ та САП. В Україні сподіваються на забезпечення незалежності цих органів, чіткого розмежування їхньої підслідності, а також на надання НАБУ можливості доступу до якісних і незалежних експертиз. Проте, автори звіту зазначають про існуючі ризики подальшого втручання в антикорупційні структури. Після спроби обмежити автономію НАБУ та САП у липні 2025 року, це питання стає особливо актуальним для влади. Слідство, яке може бути під впливом політичних рішень, не може забезпечити відповідальність високопосадовців.
3. Генеральний прокурор та прокуратура. Необхідні чіткі європейські норми для призначення та звільнення генерального прокурора, а також відкритий конкурс для відбору прокурорів на керівні позиції. Особа, яка приймає важливі процесуальні рішення, не повинна бути залежною від політичної лояльності для отримання своєї посади.
4. ДБР. Україна ухвалила рішення про проведення незалежної оцінки діяльності бюро та впровадження реформ на основі отриманих результатів. У звіті автори зазначають, що повноцінна реформа ще не реалізована. Це стосується установи, відповідальної за розслідування злочинів, скоєних посадовими особами та представниками правоохоронних органів. Важливим завданням є забезпечення її незалежності.
5. Судова система. Мова йде про процес відбору суддів до Конституційного Суду, а також про заповнення вакантних посад у Вищій раді правосуддя. Важливими аспектами є залучення міжнародних експертів до відбору кандидатів у ВККС, перевірка доброчесності суддів та забезпечення виконання судових рішень. Навіть найкращий закон може виявитися марним, якщо судова система не є незалежною або якщо його рішення залишаються невиконаними.
6. Політика боротьби з корупцією. Держава повинна розробити стратегію на період 2026-2030 років, створити програму для її реалізації та підвищити контроль за корупційними ризиками у власних організаціях. Це завдання для уряду та парламенту, яке можна оцінити за допомогою документів, ухвалених рішень та встановлених термінів.
Отже, не можна з упевненістю стверджувати, що процес утилізації завершено. Робота все ще триває. НАБУ і Міністерство юстиції працюють над змінами до кримінального процесу. Депутати вже зареєстрували два законопроєкти під номерами №15333 та №15334. Уряд також представив свою версію антикорупційної стратегії. Проте, варто відзначити, що узгодження тексту, засідання робочої групи та реформа, що вже реалізується, – це, м'яко кажучи, не зовсім одне й те саме. І саме на цю різницю між задекларованими намірами та реальними результатами ми звертаємо увагу.
Верховенство права -- це основа, на якій тримається держава. Тим більше, що йдеться про державу, яка воює.
А яке ж тут верховенство, якщо політичний контроль фактично охоплює всі органи та структури в державі?
24 вересня Рада ЄС схвалила Україні майже 3 мільярди євро за виконання інших десяти кроків у межах Ukraine Facility. І це важливий факт: ЄС не припинив підтримку, Україна виконує частину погоджених умов. Але це також дуже наочний механізм: виконані зобов'язання відкривають виплати. І цей транш не скасовує претензій щодо судів, прокуратури, ДБР та антикорупційних органів.
Найгірше, що ми зараз можемо вчинити, це назвати звіти українських організацій "нападом на Україну". Або ж знову наголошувати партнерам, що в умовах війни до нас не слід висувати запитань.
Ці організації не просять ЄС залишити нас без грошей. Вони показують, де українська влада не виконала власних обіцянок, і що саме треба зробити, аби наша держава стала сильнішою.
Ми не потребуємо лише формальних заяв про "незмінність європейського курсу". Нам потрібен план з конкретними критеріями, термінами та механізмами для оцінки досягнутого результату.
І тоді ми уникнемо риторичного питання один до одного: чому ж ЄС затягує процес, не прагнучи швидше і активніше підтримувати нас фінансово?!