Які причини призвели до ризику зменшення гуманітарної допомоги з боку міжнародних партнерів?
Понад 13,5 мільйона українців отримали гуманітарну допомогу від міжнародних організацій. Проте щоразу доставка цієї допомоги стає питанням життя і смерті - для тих, хто її везе, і для тих, хто на неї чекає.
Понад два роки повномасштабної війни Росії проти України стали безпрецедентним викликом для міжнародної гуманітарної системи. Водночас вони стали прикладом неймовірної солідарності - десятки країн і організацій об'єдналися, щоб допомогти українцям вижити та зберегти людську гідність під час війни.
Статистичні дані про допомогу: які факти відомі?
За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, лише до кінця 2022 року допомогу від різних міжнародних структур отримали 13,5 мільйона українців. Приблизно 2,4 мільйона осіб були забезпечені прихистком і предметами першої потреби, ще 630 тисяч - отримали одяг і товари для підготовки до зими. Майже 6,9 мільйона людей одержали воду та засоби гігієни, а 8,9 мільйона - продовольчу або медичну підтримку. Уже у 2024 році понад 8 мільйонів людей, зокрема в прифронтових регіонах, змогли отримати гуманітарну підтримку завдяки спільним зусиллям українських неурядових організацій, місцевих волонтерів, міжнародних організацій та агенцій ООН.
Найбільш активно до підтримки українців долучилися такі організації, як Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародна організація з міграції, Всесвітня продовольча програма ООН, Управління ООН з координації гуманітарних справ, а також Міжнародний Комітет Червоного Хреста та Товариство Червоного Хреста України. З березня 2022 року лише Всесвітня продовольча програма ООН внесла в економіку України понад 1,3 мільярда доларів США через місцеві закупівлі та пряму грошову допомогу, підтримуючи економічну активність і робочі місця.
Загроза для конвойних груп і волонтерів
Нині надання допомоги стає дедалі небезпечнішим. Лише за останні 12 місяців зафіксовано понад 40 нападів на гуманітарні склади, розподільчі пункти та транспортні засоби партнерів, зокрема Всесвітньої продовольчої програми ООН. У жовтні російська армія атакувала гуманітарну місію ООН на Херсонщині: чотири білі автівки з маркуванням везли допомогу цивільним. Один із автомобілів зазнав повного знищення внаслідок пожежі, інший був серйозно пошкоджений, але на щастя ніхто не загинув.
Схожі випадки трапляються з усе більшою регулярністю. Так, 4 вересня Міністерство оборони Росії заявило про атаку на працівників гуманітарної місії з розмінування поблизу Чернігова, охарактеризувавши це як "удар по розрахунках безпілотників ЗСУ". Український омбудсман звернувся до світової спільноти з проханням терміново відреагувати на цю ситуацію.
Гуманітарна ситуація в Україні є водночас і кризою захисту цивільних осіб. Мирні жителі стикаються з серйозними порушеннями норм міжнародного гуманітарного права та прав людини. За перевіреними показниками, з 2022 року до кінця жовтня 2024 року кількість постраждалих серед цивільного населення склала майже 39 000 осіб, серед яких понад 12 000 загинули, з них більше 2 400 — це діти (ММПЛУ, Захист цивільних осіб у збройному конфлікті, жовтень 2024 року).
Внаслідок атак на енергетичну інфраструктуру та постійних загроз з боку ударних дронів, гуманітарні організації стикаються з серйозними труднощами у забезпеченні допомоги найбільш уразливим регіонам. Найбільші перешкоди виявляються в дев'яти областях, що знаходяться в прифронтовій зоні на північному сході, сході та півдні України, де інтенсивні бойові дії, зміни в контролі над територіями та нові тактики противника ускладнюють реалізацію життєво важливих місій.
У період з січня по жовтень 2024 року було зафіксовано 238 інцидентів, які призвели до обмежень у гуманітарному доступі. Серед них 95 випадків вплинули на працівників, об'єкти та майно гуманітарних організацій, що змусило тимчасово призупинити важливі операції. За цей час загинули 9 працівників гуманітарних місій, а 40 отримали поранення, що є збільшенням порівняно з 2023 роком, коли загинуло 10 осіб і 29 було поранено (УКГС ООН, "Огляд питань гуманітарного доступу", вересень-жовтень 2024 року).
Яка теперішня обстановка з гуманітарною допомогою?
Незважаючи на існуючі ризики, міжнародна підтримка продовжується. Наприклад, Нідерланди нещодавно оголосили про новий пакет фінансової допомоги в розмірі 200 мільйонів євро, який буде спрямовано на гуманітарні програми, відновлення інфраструктури, зміцнення енергетичної безпеки та соціальний захист для жителів постраждалих регіонів. У Києві також буде створено координаційний кластер для нідерландських технологічних компаній, які братимуть участь у процесі відбудови.
На даний момент гуманітарна місія в Україні стикається з серйозними викликами, пов'язаними з величезними людськими втратами. За даними УВКПЛ, більше 5 мільйонів осіб в країні переживають помірну або гостру продовольчу нестабільність. У зонах, що межують з фронтом, кожен третій українець не має адекватного доступу до їжі, а в тих місцях, де продукти все ж є, багато людей не можуть їх собі дозволити. Наприклад, у Покровську 12 серпня цього року закрилася остання крамниця, тоді як місто вже понад пів року залишається без централізованого водопостачання, опалення й електрики. Як зазначив керівник Покровської МВА, єдиним джерелом їжі для місцевих жителів залишилася гуманітарна допомога, яку доставляють військові, що займаються евакуацією. Незважаючи на те, що в місті перебуває близько 1300 осіб, доступ туди ускладнений через постійні обстріли.
Незважаючи на атаки, руйнування інфраструктури та труднощі з доставкою гуманітарної допомоги, організації, що займаються гуманітарною діяльністю, продовжують надавати критично важливу підтримку українцям. Наприклад, Всесвітня продовольча програма ООН у тісній співпраці з Українським Червоним Хрестом і Міжнародним Комітетом Червоного Хреста реалізують ініціативи, спрямовані на підтримку жителів сільських районів Харківщини та літніх людей у Херсоні. Тільки в березні волонтери Червоного Хреста розподілили понад 43 тисячі продуктових наборів у місті Херсон.
Які перспективи чекають на гуманітарні місії в майбутньому?
Сьогодні Україна стикається не лише з безпосередніми наслідками війни, а й із серйозними труднощами в організації ефективного та безпечного надання гуманітарної допомоги. Щоб ця допомога й надалі рятувала життя, працівники гуманітарних місій, які ризикують своїм життям, повинні мати відповідні гарантії безпеки. Це передбачає створення надійних маршрутів для доставки допомоги, міжнародний моніторинг дотримання норм гуманітарного права та активну координацію між державними та міжнародними організаціями.
Незважаючи на обсяги вже наданої допомоги, потреби українців залишаються надзвичайно високими і різноманітними. Згідно з інформацією Управління ООН з координації гуманітарних справ, у 2025 році планується охопити мільйони людей у різних сферах: від забезпечення продовольчої безпеки та засобів до існування до медичного обслуговування, житлових умов, водопостачання та санітарії, освіти, а також захисту цивільного населення, включаючи протимінні заходи. Однак, надання гуманітарної допомоги часто ускладнюється через нестабільну безпекову ситуацію.
Матіас Шмале, гуманітарний координатор УГКС ООН в Україні, повідомив, що численні обстріли, включаючи атаки за допомогою дронів, призвели до загибелі та травмування багатьох співробітників, а також до пошкодження гуманітарних ресурсів у 2024 році. Він підкреслив, що триває робота над поліпшенням доступу до людей, які постраждали, а також наданням безпеки тим, хто займається доставкою гуманітарної допомоги, відповідно до основних гуманітарних принципів.
На даний момент, незважаючи на окремі випадки обмежень доступу та затримок, гуманітарні операції в прифронтових районах тривають завдяки ефективному використанню Системи гуманітарних повідомлень ООН, місцевих дозволів і безпосереднім контактам з органами влади. Водночас зростає роль місцевих волонтерів і громадян, а також співпраця з державними структурами на заключних етапах доставки допомоги в зонах активних бойових дій.
Для подолання таких викликів та забезпечення своєчасного інформування гуманітарної спільноти такі структури, як Робоча група з питань гуманітарного доступу, продовжуватимуть відстежувати випадки порушень доступу до постраждалих. До того ж міжнародні неурядові організації зможуть сприяти полегшенню доступу гуманітарної допомоги, надаючи технічну експертизу з логістики, безоплатні спільні логістичні послуги та забезпечуючи доставку допомоги до найбільш важкодоступних районів.
За прогнозами, без постійної підтримки ситуація може погіршитися, що негативно вплине на можливості відновлення громад. Для ефективного та своєчасного надання допомоги необхідна тісна співпраця між партнерами, що включає стандартизацію баз даних, управління інформацією, а також систематичний моніторинг і аналіз даних. У цьому контексті важливим є активне залучення українських організацій і зміцнення їхніх повноважень і можливостей для забезпечення високої якості та ефективності гуманітарних ініціатив.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.
