Цифрові технології у правосудді: як автоматизація процесу виконання рішень трансформує стосунки між державою і її громадянами.

Writer: Oleg Budza

Одним із ключових показників ефективності державних реформ є не кількість ухвалених нормативних актів, а те, наскільки відчутними є їхні результати для людей. Саме тому автоматизація процесів у системі виконавчого провадження є важливим кроком до скорочення бюрократії та підвищення ефективності державного управління.

24 жовтня відбулася знакова подія, яка може стати важливим кроком у цифровій трансформації цієї галузі: автоматизована система виконавчого провадження вперше зняла арешт із рахунків боржника без участі виконавця, після повного виконання зобов'язань. Крім того, боржник був виключений з Єдиного реєстру боржників. На момент публікації цієї інформації вже було реалізовано 2656 подібних операцій.

На перший погляд, це може виглядати лише як технічне поліпшення в державній системі. Однак реальне значення цієї трансформації набагато глибше. Вона ілюструє перехід від системи, де навіть після виконання всіх вимог особа може залишатися в очікуванні додаткових адміністративних процедур, до системи, в якій результати досягаються автоматично за умови наявності законних підстав.

Раніше, після погашення боргу, для зняття арешту необхідно було додатково звертатися до виконавця та чекати на оформлення відповідного рішення. Наразі, згідно з установленими законодавчими нормами, цей процес автоматизовано для виконавчих проваджень на суми до 10 мінімальних заробітних плат, за умови повного виконання зобов’язання.

Це важливо для тих, хто після виконання своїх фінансових зобов'язань бажає якомога швидше відновити контроль над своїми ресурсами та активами. Автоматизація дозволяє зменшити кількість адміністративних етапів, полегшити роботу виконавців і зробити процедуру виконання рішень більш прозорою та зрозумілою.

Водночас необхідно усвідомлювати, що процес цифровізації не скасовує правові вимоги і не гарантує автоматичне скасування арештів у всіх випадках. Цей механізм діє лише за умов, передбачених законодавством, а його ефективність залежить від точності інформації, якісної інтеграції інформаційних систем та коректного відображення факту погашення боргів.

Важливим аспектом реформ є також зміна у сфері захисту прав власності громадян. Поріг вартості єдиного житла, яке не підлягає стягненню за певних законодавчих умов, було підвищено з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. Цей захід має на меті зміцнення майнових гарантій та перегляд меж захисту житла в рамках виконавчого провадження.

У комплексі ці рішення ілюструють інтегрований підхід: з одного боку, держава полегшує процедури для тих, хто вже виконав свої зобов'язання, а з іншого - зміцнює гарантії захисту майнових прав громадян. Саме синергія ефективного виконання рішень та дотримання прав людини повинна стати основою сучасної системи правосуддя.

Безумовно, оцінка ефективності змін не може обмежуватися лише кількістю автоматизованих процесів. Серед ключових показників залишаються швидкість виконання процедур, відсутність технічних збоїв, своєчасне оновлення даних у реєстрах та здатність оперативно реагувати на ситуації, коли інформація не синхронізується коректно. Важливо також забезпечити зрозумілу систему реагування на потенційні помилки, адже автоматизація повинна не тільки пришвидшувати робочі процеси, але й гарантувати належний захист прав громадян.

Особливої уваги заслуговує співпраця між різними відомствами, що робить можливими такі рішення. Процес розробки законодавчих змін, технічної реалізації та впровадження нових процедур вимагає злагодженої роботи Міністерства юстиції, Уряду, Верховної Ради, а також розробників цифрових рішень і виконавців, як державних, так і приватних.

Основний висновок полягає в тому, що справжня цифровізація полягає не лише в переведенні державних процедур у цифровий формат. Це передбачає ліквідацію непотрібних етапів, зменшення часу очікування та формування системи, яка функціонує прозоро і відповідає законодавству.

Перші 2656 автоматичних операцій - конкретний результат такого підходу. Наступне завдання - забезпечити стабільну роботу механізму, належний контроль за його застосуванням і подальше поширення ефективних цифрових рішень на інші адміністративні процеси.

Оцінювати ефективність державних реформ слід за такими показниками: наскільки вони полегшують життя громадян, зменшують адміністративний тягар та водночас гарантують дотримання прав і законних інтересів усіх громадян.