Цього року Лубінець отримав більше 2,6 тисяч звернень за підтримкою від звільнених з полону та їхніх сімей.

У 2026 році до омбудсмана було подано 2 436 запитів, що стосуються прав цивільних осіб, позбавлених волі, а також 184 звернення стосовно підтримки військовослужбовців, зокрема тих, хто був звільнений з полону.

Про це повідомив уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець у Телеграмі за результатами круглого столу Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, передає Укрінформ.

"Протягом 2026 року до мене надійшло 2 436 звернень щодо прав цивільних, позбавлених особистої свободи, та 184 -- щодо допомоги військовим, зокрема звільненим із полону. Основна проблема -- після першої допомоги людям бракує постійного медичного, реабілітаційного, психологічного та соціального супроводу", -- зазначив він.

За висловленням Лубінця, в першу чергу важливо акцентувати увагу на декількох питаннях.

"Людина повернулася з російського полону. Здавалося, що найгірше вже залишилося позаду. Проте впереді її чекають лікування, психологічна реабілітація, оформлення документів та пошук необхідної підтримки. І замість того, щоб зосередитися на своєму відновленні, їм часто доводиться долати бюрократичні труднощі та самостійно шукати рішення своїх проблем," -- зазначив він.

Для військовослужбовців суттєвою проблемою є те, що 21 день реінтеграції не є достатнім для повноцінного відновлення. Додатково, постійні проходження військово-лікарської комісії та оформлення документів ускладнюють процес лікування. Після завершення служби також відзначається брак належної підтримки та безперервної реабілітації.

Уповноважений наголосив, що для цивільних осіб лікування та реабілітаційні процеси не завжди є безперервними, і може виникати нестача доступу до кваліфікованих спеціалістів. Крім того, психологічна підтримка залишається актуальною навіть після завершення первинної реабілітації. Він також підкреслив, що люди не повинні залишатися без соціальної підтримки та намагатися самостійно знайти потрібні послуги.

Омбудсман зазначив, що внаслідок тимчасової окупації або руйнування житла виникають труднощі з пошуком нового місця проживання, працевлаштуванням та професійною реабілітацією. Крім того, не всі громадяни обізнані про державну допомогу, на яку вони можуть розраховувати, а також необхідна підтримка для родичів звільнених осіб.

Коментуючи необхідні зміни, Лубінець зауважив, що насамперед варто зробити так, щоб звільнені військові та цивільні отримували всю необхідну допомогу: медичну, психологічну й соціальну. Щоб поруч були фахівці, які допоможуть пройти шлях до відновлення, а родини також могли розраховувати на підтримку.

На його думку, для досягнення цієї мети державні інституції, зокрема Кабінет Міністрів, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, обласні військові адміністрації та місцеві органи влади повинні взаємодіяти ефективно і злагоджено.

"Моє завдання як Уповноваженого -- не лише захищати права людей, які повернулися з полону, а й робити все можливе, щоб вони могли відновитися, повернутися до своїх рідних і звичного життя та відчувати, що держава про них дбає", -- додав Лубінець.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, у першій половині 2026 року в Україні було зафіксовано 35 821 випадок звернень про домашнє насильство, з яких переважна частина надходила від жінок.