"Діти війни": які переваги надає цей статус і як його отримати?

Статус не передбачає автоматичної щомісячної виплати. Він дає освітні, соціальні та реабілітаційні гарантії, а громади можуть додавати допомогу.

Українці зараз активно обговорюють чи оформлювати своїм дітям статус "дитина війни". Процедура потребує чимало часу й великої кількості паперів, а сам по собі цей статус не означає призначення щомісячної державної виплати. Тому багато батьків постали перед вибором, чи варто витрачати на це ресурси.

УНН розповідає, хто у 2026 році може отримати статус, які документи необхідні, що він реально дає та чому відсутність щомісячної виплати за статус не означає, що грошова підтримка дітей, які постраждали від війни, взагалі не передбачена.

Слід зазначити, що термін "дитина війни", який часто вживається в повсякденному житті, не є формальною назвою статусу для українських дітей, які постраждали від агресії Росії. У юридичних документах цей статус визначається як "дитина, яка зазнала шкоди внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів".

Чому не варто плутати з "дітьми війни" часів Другої світової

В українському правовому полі існує ще одна категорія, що має схожу назву — "діти війни". До цієї категорії відносяться особи, які на 2 вересня 1945 року не досягли 18-річного віку. Цей статус є окремим правовим поняттям, яке пов'язане з подіями Другої світової війни і не охоплює дітей, які постраждали від сучасної російської агресії. Тож, коли йдеться про неповнолітніх, які зазнали обстрілів, окупації, депортації, полону, втрати рідних чи інших негативних наслідків сучасних конфліктів, коректним терміном буде "дитина, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів".

Хто має право на отримання статусу

Основний порядок регулюється постановою Кабінету Міністрів №268, ухваленою 5 квітня 2017 року. Після внесення змін до законодавства у 2025 році, значно збільшився список осіб, що мають право на отримання статусу. Діюча версія порядку впроваджена з вересня 2025 року.

Відповідно до вказаного документа, право на отримання статусу надається дітям, а також особам, які на момент подій не були старшими 18 років, у випадках, коли вони стали жертвами воєнних дій або збройних конфліктів.

* отримала поранення, контузію чи каліцтво;

* зазнала фізичного, сексуального або психологічного насильства;

* була захоплена, виселена або примусово перевезена;

* залучалася до військових формувань;

* незаконно утримувалася, зокрема була в захопленні;

* втратила одного або обох батьків, опікуна, піклувальника чи іншого законного представника унаслідок загибелі або зникнення безвісти за певних обставин;

* залишилася без батьківського піклування внаслідок війни.

Ключовою новацією є розширення даного списку. Тепер законодавство безпосередньо включає депортованих і примусово переміщених дітей, а також тих, хто внаслідок війни залишився без законних опікунів, і дітей, які не мають батьківської підтримки.

Обстріли та процес евакуації також можуть слугувати підставою для отримання відповідного статусу.

Однією з найпоширеніших причин, що дають змогу отримати статус "дитина війни", є психологічне насильство. Це включає моральні та емоційні страждання дитини, які виникають внаслідок життя або перебування у зонах бойових дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, депортації, примусового переселення, незаконного затримання, а також через втрату, зникнення чи захоплення в полон батьків. Отже, цей статус не обмежується лише тими дітьми, які зазнали фізичних травм.

При цьому лише те, що дитина перебуває в Україні в умовах війни, не є достатньою підставою для автоматичного надання статусу. Тому органи опіки оцінюватимуть конкретні обставини та наявні документи.

У випадках психологічного насильства процедура включає в себе аналіз потреб дитини та її сім'ї в соціальних послугах. За необхідності до цього оцінювання можуть бути залучені фахівці, такі як психологи, практичні психологи, психотерапевти або психіатри. Тому поширене уявлення про те, що кожна дитина повинна обов'язково отримати окрему "психологічну довідку", є значно спрощеним.

Які переваги отримує дитина завдяки здобутому статусу?

По-перше, мова йде про пріоритетний доступ до державних або комунальних закладів дошкільної освіти. Згідно з чинним законодавством, діти, які зазнали впливу воєнних дій та збройних конфліктів, відносяться до категорій, що мають право на пріоритетне зарахування.

Ще одним зобов'язанням є надання безкоштовного харчування. Процедура організації харчування забезпечує це право для дітей, які отримали статус постраждалих внаслідок військових дій та збройних конфліктів, у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти. У початковій школі безкоштовне харчування поширюється на значно більшу кількість учнів, тому ця пільга особливо важлива, зокрема, для вихованців дитячих садків та учнів старших класів.

Один із важливих аспектів - це соціальні послуги та реабілітація. Після отримання статусу служба у справах дітей має можливість розпочати процес оцінки потреб дитини та її родини. На основі результатів цього оцінювання встановлюється, яка саме соціальна, психологічна або інша форма підтримки є необхідною.

Після досягнення віку 18 років статус не скасовується автоматично. Національна соціальна сервісна служба повідомляє, що він залишається чинним і після того, як особа стає повнолітньою. Більше того, після змін, які вступлять в силу у 2025 році, можливість звернення за цим статусом матиме також та особа, яка вже досягла повноліття, якщо на момент відповідних подій їй ще не виповнилося 18 років.

Чи надає статус "дитина війни" фінансову допомогу?

Саме в цій сфері у людей часто виникає найбільше непорозумінь. Законодавство не передбачає єдиної щомісячної виплати, яка б автоматично надавалася всім, хто отримав статус "дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів". Проте, з початку 2025 року вступив у силу Закон №3999-IX "Про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України". Цей закон встановив більш комплексну систему підтримки для дітей, які постраждали внаслідок російської агресії, і конкретно передбачив компенсацію за шкоду, завдану життю та здоров’ю, термінову проміжну компенсацію, психологічну допомогу, реабілітацію, оздоровлення, освітні гарантії, харчування та інші види підтримки.

Проте це не зовсім те ж саме, що і щомісячна компенсація за статус.

Зокрема, право на основну компенсацію за заподіяну шкоду життю та здоров'ю, згідно зі статтею 19 законодавства, виникає з моменту отримання репарацій, стягнутими з держави-агресора. Розмір компенсації має встановлюватися індивідуально, враховуючи конкретні обставини кожного випадку. Закон також передбачає термінову проміжну компенсацію, яка повинна фінансуватися, зокрема, за рахунок міжнародної допомоги та інших дозволених джерел, а порядок її призначення має визначатися Кабінетом Міністрів.

Громади мають можливість визначати додаткову підтримку.

Державні гарантії не охоплюють всі можливі форми підтримки для маленьких українців із позначкою "дитина війни". Місцеві органи самоврядування мають можливість розробляти власні соціальні програми для дітей, які зазнали впливу війни. Це можуть бути програми з оздоровлення, відпочинку, реабілітації, одноразові виплати або інші види пільг.

Єдиного розміру такої допомоги по Україні немає: усе залежить від конкретної громади, її програми та можливостей місцевого бюджету. Тому після отримання статусу варто окремо перевірити програми соціального захисту своєї міської, селищної чи сільської ради.

Як оформити статус "дитина війни"

Після реформ, що відбулись у 2025 році, процедура отримання статусу стала значно простішою. Відтепер орган опіки та піклування може надавати статус як за місцем звернення, так і за місцем, де була виявлена дитина. Це означає, що сім'ї більше не потрібно суворо дотримуватись лише зареєстрованого місця проживання або місця реєстрації дитини як внутрішньо переміщеної особи.

Заяву та супутні документи необхідно подати до служби у справах дітей. Це може зробити один із батьків або інший уповноважений представник. У випадку, якщо дитина переїхала без супроводу батьків, з відповідними службами можуть зв’язатися бабуся, дідусь, прабабуся, прадідусь, тітка, дядько, а також повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха або представник органу опіки. Діти, які досягли 14-річного віку, мають можливість подати заяву самостійно. Документи можна також надіслати рекомендованим листом.

Основні необхідності:

* запит;

* документи про особу дитини та заявника;

* підтвердження сімейних відносин або повноважень уповноваженої особи;

* підтвердження на обробку особистих даних.

Решта документів залежить від того, через яку саме обставину оформлюється статус.

Наприклад, у випадках травм або каліцтв важливими стануть медичні документи. Коли мова йде про сексуальне насильство, викрадення, незаконне вивезення, залучення до збройних угруповань або полон, можуть бути необхідні дані про кримінальне розслідування. Для надання статусу на основі наслідків психологічного насильства проводять оцінку потреб родини. Якщо ж підставою стали загибель або зникнення батьків чи інших законних опікунів, знадобляться документи, які підтверджують ці факти.

Який термін розгляду для отримання відповіді щодо надання статусу або ж відмови в ньому?

Документи перевіряються комісією, що займається захистом прав дітей, а потім остаточне рішення приймає орган опіки та піклування. Відповідно до законодавства, на цю процедуру відводиться до 30 днів з моменту подачі заяви. Послуга надається безкоштовно. У підсумку має бути прийнято рішення про надання статусу або ж відмову в його наданні.

Якщо ви вже отримали статус, для реалізації певних освітніх пільг вам може знадобитися додатково надати підтверджувальний документ до навчального закладу. Наприклад, при зарахуванні до дитячого садка потрібно підтвердити ваше право на пріоритетне зарахування.

Причини, через які можуть відмовити у наданні статусу "дитина війни"

Найпоширеніша причина – це брак документів, що підтверджують конкретну обставину, на яку посилається заявник.

Особливо важкими є обставини для сімей, які були змушені евакуюватися з тимчасово окупованих регіонів, втративши свої документи або не маючи можливості оперативно отримати інформацію від правоохоронних або медичних установ.

Проблеми виникають і на рівні самих громад. Уповноважений Верховної Ради з прав людини раніше фіксував випадки, коли діти не могли реалізувати право на статус через організаційні помилки служб, недостатню кваліфікацію працівників або неналежно організований прийом заяв.

Зауважимо, що рішення про відмову можна оскаржувати в судовому порядку.

Що важливо запам'ятати

Отримання статусу "дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" не перетворюється автоматично на щомісячну виплату від держави. Його практична цінність сьогодні полягає насамперед у закріпленні прав дитини у сфері освіти, харчування, соціальної та психологічної підтримки, реабілітації, а також у можливості користуватися додатковими місцевими програмами.

Водночас зосереджувати всю державну підтримку для дітей лише на цих пільгах було б неточно. Закон №3999-IX охоплює набагато більше заходів, зокрема компенсації за шкоду, завдану життю та здоров'ю. Проте, ці компенсації не є автоматичною виплатою виключно за статусом, їх надання залежить від умов, визначених законом, наявного фінансування та певних процедур.

Нагадуємо

Як повідомляв УНН, в Україні дітям ветеранів спростили доступ до освітніх пільг.