Добропорядочность в сфере высшего образования является ключевым элементом европейского будущего Украины.

Доброчесність є однією з ключових цінностей, які підтримує Європейський Союз і яких вимагає від країн, які прагнуть інтегруватися в його структури. Вона повинна пронизувати всі аспекти суспільного життя – від державного управління до комерційної діяльності. Проте, щоб доброчесність стала не просто ідеологічним слоганом, а реальною практикою, її потрібно активно формувати. Вища освіта відіграє тут надзвичайно важливу роль, адже саме в цей період закладаються основи етичної поведінки, відповідальності та дотримання правил, що згодом впливають на професійну діяльність осіб. Тому боротьба з плагіатом, корупцією та іншими правопорушеннями є не лише питанням внутрішніх реформ, але й свідченням готовності України стати частиною єдиного європейського освітнього простору.

Коли мова йде про рух України до членства в Європейському Союзі, одним із ключових інструментів оцінки прогресу є звіт Європейської комісії в межах Пакету розширення. В звіті за 2024 рік Україна отримала комплексну оцінку виконання зобов'язань, зокрема у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, а також реформування системи освіти. Окрему увагу ЄС приділила питанням доброчесності - як у сфері державного управління, так і в окремих сферах, зокрема, вищої освіти.

"Згідно з рекомендаціями Єврокомісії, Україні необхідно відокремити юридичну освіту від підготовки кадрів для правоохоронних структур. Крім того, варто зміцнити та уніфікувати стандарти юридичної освіти, а також правила вступу, ліцензування та фінансування. Особливу увагу слід приділити законодавству ЄС, практичним юридичним навичкам і етичним нормам."

В цілому, питання етики і доброчесності є ключовим аспектом, який пронизує різні сфери, такі як судова система та основні права (особливо стосовно доброчесності суддів), кримінальна юстиція (в аспекті підбору керівництва органів, що відповідають високим стандартам доброчесності), а також у сферах енергетики (в контексті створення прозорого ринку електроенергії), публічних закупівель (з точки зору оцінки ризиків серед замовників та контролю з боку внутрішніх і зовнішніх органів) і вищої освіти (зокрема в області юридичної освіти).

Доброчесність зараз є важливим інструментом для зменшення корупції в Україні. Вона поступово стає невід'ємною частиною законів й базується на особистих етичних принципах, професійній чесності та готовності діяти відповідно до того, що очікує суспільство.

Європейська інтеграція України потребує трансформації освітньої системи в таке середовище, де цінності не лише декларуються, а й активно втілюються в життя. Це створює уявлення про державу, побудовану на основах свободи, відповідальності та верховенства права. Вища освіта є ключовою сферою, де формується професійна компетентність і етичні переконання майбутніх спеціалістів. Вона повинна сприяти розвитку культури, в якій доброчесність слугує фундаментом для створення відповідального і прозорого суспільства, оскільки випускники вишів часто займають важливі посади в державних органах, судовій системі, бізнесі, медіа та громадському секторі. Однією з найбільших проблем сьогодні є перетворення освітньої системи в простір, де цінності не просто проголошуються, а реалізуються. Саме через суттєві зміни в університетському середовищі формується образ держави, здатної функціонувати відповідно до принципів свободи, відповідальності та верховенства права.

Отже, виникає цілком обґрунтоване запитання: яким чином Україна реалізує принципи доброчесності у вищій освіті? Які існують ініціативи в цій сфері? Чи повинна держава мати виключне право на регулювання цього питання?

Запровадження принципів доброчесності в освітній процес передбачає створення навчальних закладів, де чесність і відповідальність є загальноприйнятими цінностями.

Досвід України демонструє, що найуспішніші методи реалізації доброчесності виникають на перетині зусиль трьох ключових учасників: держави, освітніх установ і суспільства. Держава визначає основні рамки, освітні заклади беруть на себе відповідальність за їх реалізацію, а громадськість виконує роль незалежного контролера, підтримуючи та надихаючи на інституційні зміни.

У цьому контексті важливо акцентувати увагу на певних ініціативах, які вже реалізуються в українській системі вищої освіти і націлені на формування культури доброчесності. Далі ми розглянемо кілька прикладів таких практик, що включають як офіційну освіту, так і інституційні механізми, що підтримують доброчесність.

Магістерська програма "Антикорупційні студії", створена спільно з кафедрою політології НаУКМА, за ініціативою Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції ACREC, є одним із прикладів того, як в українській вищій освіті починають активно впроваджувати принципи доброчесності. У рамках цієї програми велику увагу приділяють контролю за дотриманням стандартів - як навчальних, так і етичних.

Важливо звернути увагу, що справа не лише в правилах і стандартах. Однією з ключових переваг цієї магістерської програми є активне залучення викладачів-практиків із державного та громадського секторів, а також іноземних лекторів, які приносять нові підходи до викладання, академічної етики й комунікації зі студентами. Завдяки цьому навчальний процес поєднує теорію з живою практикою, демонструючи, як функціонує система, в якій доброчесність є не формальністю, а щоденною нормою поведінки.

Цей підхід органічно доповнює загальну атмосферу Києво-Могилянської академії, де традиційно культивується культура відкритості, поваги до академічної свободи та етичних стандартів.

Ще однією ключовою характеристикою програми є її міждисциплінарний підхід. У ній корупція аналізується не просто як правове правопорушення, а як багатогранне явище, що охоплює соціальні, політичні, економічні та етичні аспекти.

"Такий розширений аналітичний підхід допомагає студентам краще усвідомити, що ефективна боротьба з корупцією неможлива без системного впровадження доброчесності на особистісному, професійному та інституційному рівнях", - підкреслює Оксана Нестеренко, виконавча директорка центру ACREC Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Ще одним значущим прикладом інтеграції принципів доброчесності в освітній процес є курс "Етика та доброчесність у правничій професії", розроблений Фундацією DEJURE. Ідея створення цього курсу виникла внаслідок дослідження, проведеного у 2021 році, яке виявило, що існуючі курси з етики для юристів зазвичай мають вибірковий характер або не вистачає практичної складової.

Курс включає в себе декілька модулів, які присвячені аналізу реальних ситуацій з практики, що допомагає студентам глибше зрозуміти значення етичних стандартів у юридичній сфері. Крім теоретичних аспектів, учасники мають можливість працювати з практичними кейсами, що сприяє формуванню навичок прийняття етичних рішень у складних обставинах.

Також цей курс є важливою складовою професійної підготовки юристів, оскільки дозволяє їм усвідомити відповідальність за дотримання високих етичних стандартів, що, в свою чергу, сприяє формуванню довіри до правової системи в Україні та підвищенню якості правничих послуг.

"Для досягнення цілей судової реформи недостатньо перевіряти на доброчесність лише тих, хто вже працює в системі або заходить у неї через конкурси. Важливо, щоб правники ще під час навчання в університеті розуміли, що таке доброчесність. Якщо в університеті ці практики недієві або формальні - студенти просто не повірять, що "по-чесному" взагалі можливо. А це формує шкідливі переконання, з якими вони потім приходять у правничу професію", - зазначає Катерина Катерина Грищенко, аналітикиня Фундації DEJURE.

Офіс доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) активно займається інтеграцією принципів етики та доброчесності в навчальний процес.

Для студентів була розроблена нова навчальна дисципліна під назвою "Антикорупція та доброчесність", яку в 2024-2025 навчальних роках освоюють більше 8000 студентів у 80 університетах України. Крім того, існує безкоштовний онлайн-курс "YOUніверситет", що також доступний для всіх бажаючих.

Викладачі мають змогу проходити онлайн-навчання на платформі study.nazk, де розміщені курси "6 кроків до доброчесності" та спеціалізований курс для викладачів антикорупційної дисципліни. Регулярно проводяться вебінари та тренінги.

Адміністрації навчальних закладів отримують методичні рекомендації щодо створення доброчесного освітнього середовища, що охоплює аспекти прозорого управління, академічної доброчесності та впровадження ефективних антикорупційних стратегій. Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції проводить аналіз корупційних ризиків у сфері освіти та розробляє практичні заходи для їх ліквідації.

"Ми віримо, що університети можуть бути не лише центрами знань, а й осередками формування цінностей - і саме доброчесність є тією основою, яка наближає нас до європейської освітньої ідентичності", - коментують у Офісі Доброчесності НАЗК.

Безсумнівно, етика у вищій освіті є ключовим елементом євроінтеграційного процесу України. Хоча ця тема не згадується як окрема вимога в Угоді про асоціацію або в офіційних критеріях для вступу до ЄС, її наявність значною мірою визначає здатність країни відповідати основним європейським цінностям, таким як верховенство права, прозорість, доброчесне управління та повага до прав людини.

Ці принципи цілком відповідають міжнародним угодам у галузі вищої освіти, зокрема Бухарестській декларації, прийнятій в рамках Болонського процесу. У цьому документі акцентується на тому, що етичні норми у вищій освіті є вирішальними для виховання відповідальних громадян і фахівців, розвитку критичного мислення, забезпечення академічної свободи та довіри до університетів як важливих соціальних інститутів. Декларація також підкреслює, що якісна освіта ґрунтується не лише на знаннях, але й на ціннісних орієнтирах, де доброчесність виступає основою, що дозволяє освіті реалізувати свою трансформаційну функцію в суспільстві.

На думку фахівців Офісу Доброчесності НАЗК, доброчесність в європейській освітній системі виходить за межі простої академічної чесності. Це багатогранне поняття, яке включає в себе прозорість управлінських процесів, рівний доступ до освіти, запобігання корупційним схемам у розподілі ресурсів, етичне управління університетами, а також дотримання принципів доброчесності в наукових дослідженнях. Таким чином, створення доброчесного освітнього середовища є важливим кроком для виконання міжнародних зобов'язань України, закладених в Угоді про асоціацію з ЄС, а також для інтеграції в європейський простір вищої освіти.

Фундація DEJURE підкреслює, що мова йде не лише про цінності, а й про рівень освіти та функціональність майбутніх державних установ.

Ефективні практики академічної доброчесності є невід'ємною частиною якісної освіти. Коли оцінки чи дипломи можуть бути куплені або отримані іншими недоброчесними шляхами, а дипломи отримують ті, хто має бути виключений за плагіат чи інші серйозні правопорушення, то в результаті з університетів виходять недостатньо підготовлені правники. Професійні навички майбутніх суддів, адвокатів, прокурорів, нотаріусів та інших публічних службовців з юридичною освітою мають велике значення для європейської інтеграції, якщо ми прагнемо створити міцні демократичні інституції.

Директорка освітніх програм центру ACREC, а також завідувачка кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Маргарита Чабанна зазначає, що НаУКМА є прикладом університету, який активно інтегрує європейські принципи доброчесності.

"Так, доброчесність у сфері освіти є важливою передумовою євроінтеграції, адже вона демонструє відповідність європейським цінностям і стандартам. Наприклад, в НаУКМА це проявляється, зокрема, у впровадженні політик академічної доброчесності: студенти підписують декларації, розроблені на основі європейських кодексів (ALLEA, ENAI), вивчають спеціальні курси разом з іноземними викладачами та проходять навчання відповідно до міжнародних стандартів. Роботи перевіряються на плагіат, а якість освітнього процесу моніториться, що підвищує прозорість і зміцнює довіру до української вищої освіти як частини спільного європейського простору".

Доброчесність виступає не лише показником внутрішньої готовності до змін, а й ключовим фактором для здобуття довіри європейських партнерів. Підтримка та розвиток доброчесних принципів повинні реалізовуватись через спільні зусилля держави, вищих навчальних закладів, громадянського суспільства та міжнародних організацій. Лише в такому випадку доброчесність перетвориться з простої декларації на справжню культурну норму, яка визначатиме не лише майбутнє української освіти, а й розвиток всієї країни.

Андрій Білецький обіймає посаду адміністративного директора в центрі ACREC, також є членом Наглядової ради Transparency International Ukraine та виконує обов'язки секретаря Громадської ради при НАЗК. Спільно з Кароліною Шмалько, проєктною асистенткою ACREC, він працює над різноманітними ініціативами.