Правозахисники повідомляють, що доля 31 особи, яка зникла в Криму, досі не встановлена.

За період окупації Криму зниклими безвісти, про яких немає жодної інформації, вважається 31 людина, з них 18 - представники корінного кримськотатарського народу.

Цю інформацію наводить Кримськотатарський ресурсний центр, повідомляє Укрінформ.

Згідно з інформацією правозахисних організацій, у окупованому Криму вважаються зниклими такі особи: Різван Абдураманов, Арсен Алієв, Сервер Алієв, Марсель Аляутдінов, Ескендер Апселямов, Шевкет Аріпов, Мухтар Арісланов, Арсен Суюнов, Марат Батиров, Іван Бондарець, Валерій Ващук, Руслан Ганієв, Сергій Гріщенков, Іслям Джеппаров, Андрій Дубущак (військовослужбовець), Сейран Зінедін, Ервін Ібрагімов, Джевдет Іслямов, Сусанна Ісмаілова, Максим Каплієнко, Катерина Клапова, Анатолій Кобзар, Федір Костенко, Саха Мангубі, Олег Платонов, Наталія Полюх, Фархад Солієв, Арлен Терехов, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Марлен Шевкетов.

У КРЦ зазначили, що підконтрольна Кремлю кримська "влада" створює лише видимість розслідування цих випадків, незважаючи на те, що відповідно до Резолюції ГА ООН A/RES/71/205 Росія названа державою-окупантом і на неї покладено відповідальність за дотримання прав людини на цій території.

Правозахисники підкреслили, що не раз на міжнародних платформах, таких як ООН, ОБСЄ та ПАРЄ, звертали увагу світової спільноти на ці жахливі факти порушення прав людини. "Ми рішуче засуджуємо арешти, затримання та викрадення осіб, які в Криму використовуються як інструменти тиску і залякування проти корінного кримськотатарського народу та проукраїнських активістів", – зазначили вони.

КРЦ наголосив на важливості своєчасного й широкого інформування про випадки викрадення людей на тимчасово окупованих територіях України.

"Широке поширення точних відомостей у перші години після зникнення може відігравати вирішальну роль, оскільки це збільшує ймовірність швидкого реагування, активізації правозахисної спільноти, тиску на окупаційні органи влади і навіть може врятувати людське життя. Тому надзвичайно важливо не залишатися осторонь, інформувати про такі випадки та долучатися до їх висвітлення. Це не лише вияв солідарності, але й реальний механізм впливу", - зазначили правозахисники.