Дух епохи: які висновки з "Оскара-2026" можна зробити щодо майбутнього та що Україні слід очікувати.
Увага до щорічної премії Американської кіноакадемії завжди пильна не лише через сукні та статуетки. Кіномитці першими відчувають і частково формують майбутнє.
Цьогорічні призові стрічки - показові, але гучнішим за них став політичний скандал. Чому тріумфатори "Оскара" викликають не лише захват, а й легкий жах - розбиралася Gazeta.ua.
Максимальну кількість "Оскарів" отримала картина Пола Томаса Андерсона під назвою "Одна битва за іншою". Це заголовок, який чудово відображає сучасну дійсність: війна в Україні, напруженість в Ірані та спалахи регіональних конфліктів. Проте Андерсон заглиблюється у більш складні теми.
"Цю стрічку я створив для своїх дітей, аби вибачитися за той хаос, який ми залишаємо в світі і який вони отримають у спадок... Маю надію, що молоде покоління зможе відновити у суспільстві розумність та моральність", - зазначив режисер під час свого виступу.
Основний суперник цього проекту — драма "Грішники" від Раяна Куглера, яка досліджує схожі теми, але з акцентом на містичні елементи та расову сегрегацію. Історія про ворогів, які змушені об'єднатися для боротьби з "первісним Злом", що живиться людською ненавистю, виглядає як досить очевидна метафора сучасності.
На церемонії помітно простежувалися паралелі з сучасною геополітикою. У той час як президент США Дональд Трамп самостійно вирішує, хто у світі є "диктатором", а хто "доброчесною особою" (так, наприклад, він характеризує диктатора РФ Володимира Путіна. - Gazeta.ua), представники кінематографічної індустрії виявляють свій протест.
"Оскар" за найкращий документальний фільм виграла робота "Пан Ніхто проти Путіна". Це історія шкільного вчителя Павла Таланкіна з уральського містечка Карабаш. Він просто знімав шкільні лінійки, але зафіксував страшне: як під впливом пропаганди з лютого 2022 року змінювалися душі та погляди його учнів.
Співавтор фільму Девід Боренштейн під час вручення промовив слова, що стали маніфестом:
"Коли влада вбиває людей, а ми мовчимо - навіть Ніхто має більшу владу, ніж думає", - сказав він.
Реакція Москви була миттєвою та передбачуваною. Рада з прав людини при президенті РФ уже звернулася до ЮНЕСКО, звинувативши авторів у "порушенні права на приватне життя дітей". Директорка школи позбавила вчителя почесної грамоти, а прокремлівські медіа охрестили його "зрадником". Найбільша небезпека картини для Кремля - у тому, що вона показала справжню російську "глибинку" без прикрас.
Війна і божевілля сучасного світу проникли навіть у виступи тих, хто здобув нагороди за свої сімейні драми.
Йоахім Трієр, відзначений за найкращий іноземний фільм "Сентиментальні цінності" (Gazeta.ua), закликав людей утримуватися від голосування на користь політиків, які не беруть на себе відповідальність за майбутнє молодого покоління.
Хав'єр Бардем з'явився на сцені з емблемами "Ні війні" і "Вільна Палестина", підкреслюючи, що насильство викликає лише нове насильство.
Ведучий Конан О'Браєн охарактеризував цю ситуацію як справжній хаос.
"Давайте відзначимо це не лише через те, що нам здається, що все гаразд, а тому, що ми докладаємо зусиль для досягнення світліших днів," - закликав він.
Якщо переглядати фільми, які отримали нагороди, поспіль, можна побачити ясний портрет кінематографа 2026 року. Навіть творці кіно остерігаються заглядати за межі найближчого року.
У творах "Хамнет" та "Сентиментальні цінності" можна помітити спільну тему конфлікту: родина протистоїть жорстокій реальності навколишнього світу. У "Хамнеті", що розповідає про сина Шекспіра, який загинув від чуми, персонажі переживають горе по-різному: мати занурена в смуток, тоді як батько знаходить розраду в творчості, вшановуючи пам'ять сина через "Гамлета".
Чи можуть бути два різних підходи до вирішення глобального безладдя? Перший полягає в тому, щоб "Пан Ніхто" боровся з системою, а другий - в спробі зберегти людяність у межах своєї родини. Який з цих шляхів виявиться успішним, дізнаємося вже на "Оскарі-2027".
