Існують навчальні заклади, які не мають навіть базового укриття. Київ досі не визначився з ефективними способами організації навчання під час тривог.

"Мій син навчається у 7-му класі, і знання він недоотримує", - каже киянка Лариса Дудченко. Через повітряні тривоги діти втрачають частину уроків, сидять в укриттях або змушені самостійно опрацьовувати матеріал після перерваних онлайн-занять. Серед запропонованих рішень - скорочення уроків, позмінне та змішане навчання, заняття в укриттях і цифрові хаби для дітей, чиї батьки працюють. Як організоване навчання у київських школах зараз та чи можуть ці рішення допомогти подолати освітні втрати - розбиралось Радіо Свобода.

У сьомому класі додаються нові складні предмети, такі як алгебра, геометрія, фізика та хімія, а через

"Заняття проходять три дні на тиждень у форматі онлайн, а два дні – в класах. Коли уроки відбуваються в офлайн-режимі і спостерігається повітряна тривога, діти спускаються в укриття. Проте там вони не займаються навчанням, а просто очікують, оскільки кількість учнів дуже велика. Якщо до завершення навчального дня залишається лише один або два уроки, батьки можуть забрати своїх дітей за можливістю," - зазначає вона.

Згідно з інформацією, наданою Ларисою, заняття в основному відбуваються в онлайн-форматі, проте під час повітряної тривоги їх доводиться призупиняти. Оскільки поруч немає укриттів, Тіхон залишається вдома і намагається самостійно засвоювати навчальний матеріал.

"Хотілося б, щоб онлайн під час тривоги вони займалися, коли вчитель в безпечному місці і діти теж. А найкраще, щоб уроки проводили в укритті, бо тривоги - безкінечні, - каже жінка. - Хотілося б дійсно отримати якесь рішення від департаменту освіти, щоб діти могли навчатися повноцінно".

Згідно з Національним звітом, третина українських школярів не має достатніх базових знань, а різниця в рівні освіти між міськими та сільськими учнями досягає трьох років навчання. Це зазначено у результатах міжнародного дослідження якості освіти PISA (Програма міжнародної оцінки учнів), яке було започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2000 році. Дослідження PISA оцінює, наскільки 15-річні учні в різних країнах володіють знаннями та навичками, необхідними для подальшого навчання, професійної діяльності та щоденного життя. PISA вважається одним з найпрестижніших джерел порівняльної інформації про якість шкільної освіти на глобальному рівні.

У математиці відставання становить 32 бали (що еквівалентно приблизно 1,5 року навчання), а 46% учнів не досягають базового рівня;

У читацькій грамотності відставання сягає 43 балів (еквівалентно приблизно 2 рокам навчання), а 45% учнів залишаються нижче базового рівня;

У галузі природничих наук спостерігається відставання на 34 бали, що еквівалентно приблизно 1,5 року навчального процесу. Крім того, 35% підлітків не змогли досягти базового рівня знань.

Водночас серед українських школярів немає значного падіння показників за час повномасштабного вторгнення. Порівняно з 2022 роком результати українських школярів статистично значущо не погіршилися.

До того ж зниження навичок відбулося загалом у світі, в тому числі у Європі, і зокрема істотне - у Німеччині, де результати за всіма трьома предметами стали найнижчими за всю історію участі країни в PISA.

Керівниця навчально-дослідницького відділу громадської організації "Навчай для України" Тетяна Швець підкреслює, що результати аналізу даних PISA виявляють основні причини освітніх проблем, які мають системний характер.

Лариса висловила свою точку зору щодо навчання в укриттях, і з нею погоджується Олена Парфьонова, яка очолює громадську організацію "Батьки SOS". Ця організація має активну спільноту у Facebook, що налічує понад 252 тисячі учасників, де батьки обмінюються своїми проблемами та шукають спільні рішення.

"Проблема дійсно існує. Школи абсолютно по-різному спромоглися організувати навчальний процес. Десь навчання відбувається одразу в укритті, незалежно від того, є тривога чи немає. На мою думку, навчальний процес зараз потрібно починати одразу в укритті. Якщо є перерва між тривогами, то можна вивести дітей на вулицю подихати", - каже Олена Парфьонова.

Вона підкреслює, що безпека як учнів, так і педагогів має бути пріоритетом у всіх аспектах.

"Це настільки тривалий і складний процес - організовувати навчання в укритті. Тут треба мати терпіння. Але, звісно, є випадки, де ніхто нічого не робить. Тут важлива роль батьків. Якщо батьки розуміють, що в школі є укриття, де можна було б проводити заняття, і їх свідомо не проводять, то батькам потрібно звертатися до управління освіти, - наголошує голова ГО "Батьки SOS".

"В місцях, де є укриття, важливо організувати навчальний процес, адже залишати дітей самих удома на дистанційному навчанні - це ризиковано. Ніхто не може бути впевнений, чи дитина скористається укриттям, а якщо вона перебуває в школі, батьки можуть спокійніше ставитися до ситуації, знаючи, що їхня дитина в більш безпечному середовищі", - підкреслює вона.

Як усе працює зараз?

Нині у Києві 412 закладів середньої освіти, . Передбачено, що інші 5% мають у разі загрози скористатися укриттям, яке поряд зі школою - цю інформацію Радіо Свобода надали в КМДА у відповідь на інформаційний запит.

Крім того, було зазначено, що на 15 вересня цього року загальна кількість місць у укриттях закладів середньої освіти становить 288,6 тисяч, з яких 270,7 тисяч - це власні укриття, а 17,9 тисяч - укриття сусідніх підприємств.

Серед навчальних установ середньої освіти в Києві організували освітній процес:

* у форматі особистих зустрічей - 51% (208 одиниць);

* у комбінованому форматі - 48% (199);

* дистанційно працює 1% (5).

Загалом в Києві у закладах середньої освіти навчаються 252,2 тис. дітей, з яких 51,8% навчаються очно (переважно учні початкових класів), 24,2% - у змішаному форматі, 17,2% - дистанційно, ще 6,8% - за індивідуальною формою.

"У навчальних закладах загальної середньої освіти Києва створено знаннєві гуртки, основною метою яких є не лише розширення та поглиблення знань учнів у різних сферах, а й розвиток їхніх пізнавальних інтересів і навичок, формування практичних умінь, а також подолання освітніх втрат і прогалин", - зазначається у відповіді КМДА.

«», - зазначає Надія Лещик, освітня омбудсменка Радіо Свобода.

14 вересня Міністерство освіти і науки оприлюднило Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

Основним аспектом, за словами Лещик, є те, що незалежно від рівня загрози, під час жовтої чи червоної тривоги учні та вчителі зобов'язані перебувати в укритті, - підкреслила омбудсменка.

Згідно з їхніми вказівками, уроки можна проводити, якщо учні та викладач знаходяться в безпеці та мають доступ до інтернету. Перервати заняття слід лише у разі необхідності спуститися в укриття. У випадку, якщо учень під час повітряної тривоги не має зв'язку, інтернету в укритті або не може підключитися онлайн з інших причин, існують спеціальні рекомендації для таких ситуацій.

"Такі студенти повинні мати можливість отримати запис проведеного уроку або інші навчальні ресурси, такі як презентації, посилання на матеріали національної вебплатформи "Всеукраїнська школа онлайн", мобільний додаток "Вивчаю - не чекаю" та завдання для самостійного виконання. Крім того, важливо забезпечити можливість отримання консультацій і зворотного зв'язку від викладачів", - зазначила Надія Лещик, переказуючи ці специфічні рекомендації.

Вона підкреслює, що кожна навчальна установа повинна мати власну стратегію для компенсації освітніх втрат, враховуючи індивідуальний навчальний шлях учня. Це можуть бути різноманітні вибіркові курси, факультативи, літні табори при школах та інші ініціативи. Надія Лещик вважає, що питання відшкодування освітніх втрат має бути вирішене на державному рівні.

Які є пропозиції?

"Якщо уроки не відбуваються, нові теми не роз'яснюються, а замість якісного навчання дитина просто отримує завдання", - підкреслив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у своєму телеграм-каналі, обговорюючи виклики навчання під час тривалих повітряних тривог.

Він також звернувся до прем'єр-міністра Сергія Корецького із закликом змінити підходи до організації шкільного навчання з урахуванням безпекової ситуації та підготовки до осінньо-зимового періоду.

Дмитро Лубінець висловлює свої пропозиції:

* забезпечити очне навчання для учнів початкової та старшої школи, зокрема 10-11 класів, у безпечних навчальних просторах;

організовувати ефективні дистанційні заняття, якщо навчання в школі неможливе через ситуацію з безпекою;

впровадити адаптивний формат навчання, що забезпечить можливість швидкого переходу між очним, онлайн та комбінованим навчанням в залежності від обставин;

* Розвивати мережу захищених навчальних зон, що в майбутньому зможуть слугувати також як тимчасові центри для проведення екзаменів НМТ.

За словами омбудсмена, нинішній підхід може призводити до освітніх втрат, нижчих результатів НМТ та відтоку дітей за кордон. Він наголосив, що безпека дітей має залишатися пріоритетом, але не повинна означати втрату права на якісну освіту.

- таку пропозицію в коментарі "Дзеркалу тижня" озвучила керівниця Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

Вона уточнила, що мова йде про окремі простори, куди учні можуть приносити свої ноутбуки чи планшети, підключатися до онлайн-занять і виконувати завдання під контролем вчителя.

Серед інших її ідей - організовувати групи відповідно до вибраного формату навчання, будь то очне чи дистанційне, а також у дні з тривалими повітряними тривогами акцентувати увагу на основних предметах.

У той же час, остаточне рішення про організацію навчального процесу, включаючи вибір між очним або дистанційним форматом, кожен навчальний заклад повинен приймати самостійно, враховуючи безпекову ситуацію та ресурси конкретної школи.

Член Комітету Верховної Ради, що займається питаннями освіти, науки та інновацій, Роман Грищук вважає, що діти можуть отримати якісну освіту лише за умови очного навчання в належно оснащених протирадіаційних укриттях.

На своїй Facebook-сторінці він поділився інформацією про те, що. Депутат від народу зазначає, що робить все можливе, аби прискорити цей процес.

"Я працюю над цим, звертаючись до міського голови та голів районних адміністрацій, щоб максимально швидко запустити в експлуатацію вже збудовані протирадіаційні укриття. Зазвичай виникають бюрократичні труднощі з Київводоканалом та ДТЕК. Це додаткові 7 укриттів – у Святошинському, Оболонському та Дніпровському районах," – зазначає Роман Грищук.

Він також висловлює думку, що використовувати укриття, які знаходяться поза школою і до яких потрібно добиратися, не є безпечним рішенням, і це питання слід переосмислити.

Існують навчальні заклади, в яких укриттям вважається найближча станція метро або притулок, розташований у 200-300 метрах від будівлі. Цю ситуацію потрібно терміново переглянути, адже для дітей, щоб дістатися до укриття, необхідно пройти 200 метрів, що може бути небезпечніше, ніж залишатися в школі. Онлайн-навчання також не дає відповідних результатів. Найкращим рішенням буде організація навчання дітей у школах, обладнаних протирадіаційними укриттями, - вважає народний депутат.