Експерти, що розпалювали тривогу: хто і яким чином передбачав енергетичний колапс в Україні в зимовий період.
Хоча в окремих регіонах час від часу відбувалися аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії, їх тривалість була невеликою.
Третю зиму в умовах повномасштабної війни Україна прожила не без складнощів і втрат в енергетичній сфері. Проте реальна картина була все ж таки далека від найгірших сценаріїв, намальованих експертами. Й саме певні заяви, що транслювались на загал й підхоплювались медіа, нанесли не менше шкоди ніж обстріл інфраструктури з боку росіян. Йдеться як про фінансові показники, так й про аспекти, що не можна перевести в цифри, на кшталт посилення стресу через песимістичні прогнози.
Європейський ринок та стійкість українських енергетиків
Енергетична система від лютого 2022 року перебуває під постійною увагою росіян, адже обстріли гідро- та електростанцій, підстанції з передачі електроенергії, об'єктів відновлювальної енергетики, газової інфраструктури відбуваються щодня. До того ж час від часу ворог вдається до масованих атак з одномоментним застосуванням кількох сотень різних типів ракет та безпілотників. За даними Міністерства енергетики України, кількість тільки таких великих ударів за три роки повномасштабної війни вже перевищила 30. Основна мета, яку ставив перед собою російський агресор весь цей час - українські міста та села повинні опинитися в темряві й холоді, має перестати працювати виробництво, зупинитися транспорт тощо. Але досягти її не вдається й до сьогодні.
Зима 2022-2023 років була відзначена проблемами з електропостачанням, що, в свою чергу, створювало труднощі з опаленням та теплозабезпеченням. Проте, завдяки рішучим заходам на урядовому рівні та відданій роботі працівників енергетичного сектора, вдалося зменшити шкоду, завдану обстрілами і іншими агресивними діями ворога. У березні 2022 року Україна інтегрувалася в єдину енергетичну систему Європейського Союзу (ENTSO-E), а в осінньо-зимовий період ринок пального заповнився виключно європейським дизелем і бензином. Крім того, обсяги власного видобутку газу та його запаси в сховищах виявилися достатніми для задоволення потреб країни. Одночасно енергетики активно відновлювали інфраструктуру, зруйновану внаслідок ворожих атак, що дозволило уникнути "віялових" відключень електроенергії та забезпечити нормальне проходження опалювального сезону.
У зимовий сезон 2023-2024 Україна підійшла з покращеною підготовкою. Це стало можливим завдяки зміцненню системи протиповітряної оборони енергетичних об'єктів і реалізації заходів щодо їх фізичного захисту. Такі дії дозволили значно зменшити шкоду від атак. Окрім того, в міжсезонний період вдалося провести масштабну ремонтну кампанію, що призвела до відновлення 2,2 ГВт потужностей, втрачених під час попередньої зими. Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко. Позитивним фактором також став імпорт електроенергії з Європейського Союзу, адже оператори мережі ENTSO-E збільшили обсяги постачання в Україну до 1700 МВт (додано 500 МВт). Це дозволило Україні пережити зимовий період без тимчасових обмежень для споживачів, що було сприяно також теплою погодою.
Третя зима, що пройшла в умовах активних бойових дій на фронті та постійних обстрілів по всій країні, вже залишилась позаду. Можна відзначити, що масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, які були зафіксовані з грудня 2024 по лютий 2025, не мали значного впливу на загальну ситуацію в енергетиці – таких обстрілів було всього чотири. Хоча в окремих регіонах іноді виникали аварійні та стабілізаційні відключення (одне з останніх трапилося 15 січня цього року), вони виявилися нетривалими. Таким чином, зимовий сезон пройшов досить спокійно, з мінімальними обмеженнями для споживачів.
Лякалки від експертів - хто дасть більше годин без світла
На тлі наведених фактів, що енергетичний сектор України стійко витримує виклики та активно працює над задоволенням потреб споживачів, слід зазначити систематичні спроби розповсюдження паніки серед населення. Дивно, але до цього процесу долучилися не лише російські інформаційні кампанії, які постійно поширювали фейкові новини на цю тему, але й вітчизняні аналітики, міжнародні організації, а також українські й закордонні медіа, які діяли за їхньою ініціативою.
Перше місце за найабсурдніший прогноз за ці роки посідає звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). Згідно з документом, дефіцит потужностей, що утворились внаслідок обстрілів може призвести до відключень електроенергії взимку 2024-2025 років до 18 годин на добу. Що своєю чергою призведе до низки негативних наслідків для цивільного населення. Хоча експерти місії й відзначали, що точно спрогнозувати розвиток подій неможливо, адже він залежатиме від суворості зими, обсягів відновлених енергетичних потужностей та можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.
Невтішними були прогнози на зиму, що тільки закінчилась й Міжнародного енергетичного агенства (MEA), яка мала стати "найсуворішим випробуванням" для енергосистеми України.
В топі вітчизняних "вісників енергетичного апокаліпсиса" перебуває, зокрема, директор "Центру дослідження енергетики" Олександр Харченко. Ось його прогнози: у грудні 2022 року йшлося про дефіцит електроенергії, виникнення вираженої нестачі теплопостачання у великих містах, через що "місцева влада розпочне програми часткового розселення їх мешканців у сільські райони". А у липні 2023: "Я б радив всім українцям готуватися до того, що наступна зима буде складною. Такою ж або навіть складнішою, ніж минула". Навесні 2024 року він заявляв, що Україна "навряд чи пройде піки споживання в липні-серпні та взимку без обмежень" й говорив про 4-6-годинні відключення. Але влітку "ставки зросли" до прогнозів про відсутність електрики 12-16 годин на добу, щоправда, з обмовкою - такий сценарій реалістичний для значних морозів. Як бачимо, жодні песимістичні сценарії, озвучені Харченком не справдились.
Олег Попенко, експерт у сфері житлово-комунального господарства, неодноразово піднімав питання тривалих відключень електроенергії та інших проблем в енергетичному секторі. Він застерігав про можливі 10-годинні відключення електрики навіть у літні місяці минулого року, а також прогнозував важкі зимові умови. Окрім того, восени 2024 року він акцентував увагу на "значних труднощах з постачанням газу".
У схожому контексті висловлював свої думки в медіа і Володимир Омельченко, що є директором енергетичних програм Центру Разумкова. Тим часом, енергетичний експерт та співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук минулої осені застерігав про можливість повного блекауту через атаки Росії на українські атомні електростанції. Протягом усієї зимової пори він не припиняв наголошувати на загрозі системних аварій в енергетичному секторі та проблемах з теплопостачанням для українських домогосподарств, вказуючи, що в окремих випадках електропостачання може бути відсутнім до 20 годин на добу.
"Відключення електрики можуть тривати від 10 до 12 годин на день", "міста, які за будь-яких умов не зможуть пережити зиму без відключень" - такі песимістичні прогнози озвучив Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Він пояснив своє бачення ситуації можливим дефіцитом генерації електроенергії на рівні 4-5 ГВт.
Іноземні медіа підсилили висловлювання спеціалістів.
Зовнішні впливові медіа значно підсилювали штучну паніку стосовно енергетичної ситуації в Україні, в той час як вітчизняні ЗМІ, замість того, щоб спиратися на факти, переважно поширювали чутки та прогнози. Наприклад, одна з найвідоміших телекомпаній світу, CNN, регулярно висвітлювала обстріли, що їх здійснює Росія, намагаючись вдарити по критично важливій інфраструктурі. У статтях, таких як "Українці бояться найтемнішої зими через атаки Росії на енергетичну мережу" (спочатку опублікованій 28 жовтня 2022 року та оновлюваній до 2024 року), акцент робився на намірі Росії занурити Україну в холод і темряву. Прогнози щодо ймовірності успіху цієї стратегії також зберігались у планах на 2024-2025 роки.
Не залишалися осторонь від колег із телевізійної сфери й авторитетні друковані видання, серед яких і британська газета The Guardian. У статті під заголовком "Україна готується до зимових відключень електроенергії після російських атак на енергетичний сектор" (опублікованій 28 серпня 2024 року) йшлося про важку зиму, що очікує країну через значний дефіцит електрики та води. Автору матеріалу допомогли окреслити "апокаліптичний сценарій" фахівці, зокрема Наталія Шаповал з Київської школи економіки.
Американські медіа також активно сприяли загостренню ситуації. У вересні 2024 року The Washington Post опублікувала інформацію про критичний стан енергетичної інфраструктури України, прогнозуючи, що в найгіршому випадку можливі 20-годинні відключення електрики. Щоб підсилити враження, журналісти послалися на застереження президента України Володимира Зеленського щодо намірів Росії залишити мільйони людей без світла і тепла. У свою чергу, The New York Times при висвітленні подій в Україні використовувала провокаційні заголовки, такі як "Київ і вся Україна занурюються у темряву через відключення електроенергії".
POLITICO у своїх матеріалах посилалось на згаданого українського енергетичного експерта Олександра Харченка, що прогнозував у разі ударів по атомним станціям відключення до 20 годин на добу. А це, приходили до висновків журналісти, "створить похмуре майбутнє з холодом і темрявою по всій Україні".
Ті ж самі дані щодо тривалості відключень, але з посиланням на українську аналітичну групу DiXi, були використані в програмах National Public Radio (NPR) — найбільшій некомерційній радіомережі в США.
Втрати бюджету, людського потенціалу та посилення стресу
Оскільки численні заяви експертів щодо найгірших варіантів розвитку подій в енергетиці посилювали ЗМІ - це також мало негативний вплив на ситуацію (на додачу від реальної шкоди від руйнувань та пошкоджень енергетичної інфраструктури). Якщо в першу воєнну зиму попри побоювання щодо можливих частих й тривалих відключень світла, українці масово не виїжджали за кордон, то згодом ситуація змінилась. І наступної зими "повторна загроза блекаутів посилила динаміку" міграції, коли кількість українців, що покидала країну, була більшою за кількість тих, хто повертався. Такими є результати дослідження аналітичного центру міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal. А минулого року, за даними сервісу Опендатабот, в 3,3 рази зросло число українців, що не повернулись з-за кордону.
Безумовно, відтік працездатного населення, особливо молодих матерів з дітьми та багатодітних сімей, негативно позначився на економічній ситуації в Україні. Це, зокрема, сталося через те, що значні фінансові ресурси "вимивались" з внутрішнього обігу та витрачались в інших країнах. Національний банк України оцінив, що в період 2022-2023 років сума таких витрат становила приблизно 2 мільярди доларів щомісяця або ж 24 мільярди доларів за рік. Крім того, країна втратила частину свого людського капіталу, оскільки серед емігрантів опинилися й кваліфіковані спеціалісти. Це призвело до нестачі робочої сили в різних секторах економіки та вплинуло на продуктивність підприємств. Як наслідок, зменшилися податкові надходження до державного бюджету від доходів від зарплат та прибутків приватного сектору.
Крім того, постійне навіювання щодо тривалих блекаутів змушувало українців, що лишались в країні шукати розв'язання можливих проблем та забезпечення комфортного життя. Тож люди з наближенням холодної пори року й збільшення експертних заяв кидалися скуповувати генератори, зарядні станції на кшталт EcoFlow та інші автономні системи живлення. Ринок на це реагував підвищенням цін. Наприклад, в липні 2024 року ЗМІ з посиланням на дані великих маркетплейсів, говорили про зростання попиту на такі пристрої на 450% у порівнянні з попереднім роком. При цьому здорожчання на певні товари енергозабезпечення могло сягати 60%. Така тенденція спостерігається від 2022 року й до сьогодні. І якщо при цьому компанії-постачальник та реалізатори продукції отримали надприбутки, для більшості людей витрачені тисячі гривень були на марно. Адже фактично періоди, коли виникала потреба у недешевих гаджетах, були не такими значними.
На завершення, слід зазначити, що песимістичні прогнози та найгірші сценарії не сприяли підвищенню оптимізму та стійкості серед українців. У ситуації, коли постійні тривоги, обстріли міст і страх за життя своїх близьких стали буденністю, додалися ще й побоювання, що взимку доведеться жити без світла та тепла. Як показують результати опитувань, це все разом призводило до хронічного стресу, який, за даними дослідників, відчуває значна частина населення. Зокрема, результати січневого дослідження показали, що 77% українців нещодавно стикалися з сильним стресом, а 46% постійно відчувають виснаження.
За таких умов важко тримати фокус на щоденних викликах, пов'язаних з війною, та продовжувати працювати на спільну перемогу. Крім того, очевидно, що коли численні прогнози не знаходять підтвердження, в українців зникає довіра до фахового середовища.
