Європейський Союз здатен стати надійнішою основою для забезпечення безпеки України, ніж Північноатлантичний альянс.

Приєднання України до Європейського Союзу може гарантувати безпеку через механізм взаємної оборони.

Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов'язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини.

У Bloomberg вважають, що Європейський Союз може слугувати надійною гарантією безпеки для України. Окрім економічних вигод, членство в ЄС надає й безпекові переваги, адже ця організація передбачає механізми взаємної оборони. Зокрема, вступ України до ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанням про колективну оборону, прописаним у статті 42.7 Договору про ЄС.

Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.

Bloomberg навіть висловлює думку, що це може бути більш вигідним вибором, аніж вступ до НАТО, оскільки статут альянсу вимагає від його учасників вживати ті заходи, які вони вважають за потрібні для підтримки союзника. Натомість угода з Європейським Союзом зобов'язує своїх членів використовувати "всі доступні засоби" для допомоги.

"У статті 42.7 Договору про ЄС зазначено, що якщо одна з держав-членів зазнає збройної агресії, інші країни ЄС мають зобов'язання підтримувати її усіма доступними засобами", - йдеться в публікації.

Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.

Проте, відомо, що у 2015 році Франція застосувала його після терактів, що сталися в Парижі.

Отже, інтеграція України до Європейського Союзу може відіграти ключову роль в системі повоєнних гарантій для Києва. Хоча ЄС і є економічним об'єднанням, воно пропонує значно жорсткіші формальні зобов'язання в сфері оборони, ніж НАТО.

У той же час, процес вступу до Європейського Союзу може зайняти ще кілька років. Це значною мірою зумовлено опором союзників Росії, які є членами ЄС, зокрема прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Він постійно ставить під загрозу просування України в напрямку євроінтеграції.

Нещодавно Орбан відкрито висловив думку, що безпеку України не слід асоціювати із її інтеграцією до Європейського Союзу.

"Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов'язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним", - сказав Орбан.

Він вважає, що це може спровокувати війну в Європейському Союзі, і Будапешт прагне уникнути залучення в цей конфлікт.

Щоб перешкоджати вступу України до Європейського Союзу, Орбан навіть започаткував національні консультації (опитування) серед угорського населення щодо їхньої підтримки або незгоди з євроінтеграцією України. Цей політичний хід він застосував, аби обґрунтувати своє вето.

Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.

У червні 2025 року 26 держав-членів (формат "ЄС без Орбана") офіційно визнали, що Україна виконала необхідні умови для запуску першого кластера. Однак урочисте відкриття було заблоковане через відмову Угорщини, яку Орбан використовує у своїй політичній грі. "Ми призупинили процес вступу України до ЄС," - заявив угорський лідер з гордістю.

"Важливим першим кластером, який включає демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є основою для продовження переговорів. Для початку роботи над цим кластером необхідна єдність всіх 27 країн-членів ЄС", - зазначає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Згідно з інформацією, Орбан залишився непохитним у своїх поглядах на це питання, навіть попри дзвінок від президента США Дональда Трампа, який надіслав європейські лідери. Трамп закликав його не перешкоджати обговоренням щодо можливого вступу України до Європейського Союзу.

На жаль, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловлює думку, що процес вступу України до Європейського Союзу може затягнутися. Він зазначив, що країна, ймовірно, не стане членом ЄС до 2034 року. Мерц підкреслив, що малоймовірно, що приєднання України відбудеться в той час, коли це вплине на середньострокові фінансові плани, які блоку розраховані до 2034 року.

"Наша головна мета полягає в тому, щоб вжити всіх необхідних заходів для завершення цієї війни. Лише після цього ми зможемо обговорити процес відновлення України. Однак цей етап займе кілька років, і, ймовірно, не вплине на середньострокові фінансові прогнози Європейського Союзу," - зазначив канцлер Німеччини.

Українські чиновники вважають, що Орбан є лише тимчасовою затримкою на шляху до європейської інтеграції, а не серйозною перешкодою. Зокрема, Ольга Стефанішина, коли обіймала посаду віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зазначала, що дії Орбана є незначним бар'єром, який не вплине на відкриття всіх кластерів у 2025 році.

За словами віцепрем'єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п'ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру.

"Ми також сподіваємося, що у вересні-жовтні отримаємо звіт від Європейської комісії та затвердимо наші позиції для переговорів. Таким чином, підготовчий процес продовжується. У нас вже повністю готові кілька кластерів для відкриття, зокрема перший, другий і шостий. Перший є найбільш пріоритетним", - підкреслив він.

Качка зазначив, що вся необхідна документація підготовлена як з української сторони, так і з боку Європейської комісії. Проте остаточне рішення про початок переговорного процесу буде залежати від голосування всіх 27 країн-учасниць Європейського Союзу.

За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир'я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне.

Процес приєднання до Європейського Союзу вимагає одноголосної підтримки всіх 27 держав-членів на кількох важливих стадіях, що надає Угорщині можливість накладати вето. Наразі немає простого способу обійти це вето. Однак, незважаючи на відсутність прямого механізму, можуть бути застосовані певні стратегічні підходи. Перш за все, варто згадати про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний варіант. Інші країни ЄС та міжнародні партнери можуть впливати на Угорщину, намагаючись переконати її змінити свою позицію.

По-друге, існує ймовірність політичного тиску: Європейський Союз може розглянути можливість активації статті 7 Договору про ЄС. Ця процедура стосується країн-членів, які порушують основні цінності ЄС, і може призвести до тимчасового позбавлення їх права голосу. Однак для цього потрібна одностайність (за винятком країни, щодо якої ведеться розгляд), що ускладнює реалізацію цього варіанту, зокрема через наявність політичного союзника у вигляді прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який підтримує Орбана.

Третій аспект стосується реформування системи голосування: ряд країн, зокрема Німеччина, пропонують внести зміни до правил голосування в Європейському Союзі, щоб запровадити можливість прийняття рішень на основі кваліфікованої більшості замість вимоги одностайності. Проте, для реалізації цих змін необхідно одностайне погодження всіх держав-членів, що ускладнює процес і створює певну замкнуту ситуацію.

Отже, наразі позиція Угорщини та її очільника залишається стабільною.