Європейський Союз має намір включити Корпус вартових ісламської революції до переліку терористичних угруповань.

Цю інформацію під час прес-конференції в Брюсселі озвучив представник Європейської комісії Ануар Ель Ануні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Наш політичний курс щодо Ірану завжди базувався на принципі критичної взаємодії. Це передбачає, що ми будемо висловлювати критику, коли це необхідно, і бути відкритими до співпраці, коли наші інтереси співпадають", - зазначив речник.

Він акцентував на підтримці Європейського Союзу іранського народу та засудженні насильства проти протестувальників. "Ми глибоко стурбовані інформацією про жертви. Щодо санкцій, ми маємо специфічну правову основу, яка орієнтована на осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини та зловживання в Ірані, до якої за роки було включено чимало організацій та індивідуумів," - зазначив представник.

Ануні зазначив, що Європейський Союз готовий ввести більш жорсткі санкції у відповідь на жорстоке придушення протестів. "Це питання, яке потребує одностайного рішення з боку держав-членів", - підкреслив він.

Щодо КСІР речник пояснив, що ЄС уже включив організацію до санкційного списку в контексті зброї масового знищення - вона вже перебуває під заморожуванням активів та забороною отримувати кошти й економічні ресурси.

Крім того, ЄС вніс КСІР до санкційного списку у зв'язку з порушеннями прав людини в Ірані, участю в ядерній та балістичній програмі, а також підтримкою російської збройної агресії проти України.

"Дискусія щодо потенційного внесення Корпусу до переліку терористичних організацій серед країн-членів продовжується в рамках конфіденційних норм відповідно до встановленої процедури. (...) Для затвердження режиму санкцій у даному списку необхідна одностайність держав-членів ЄС," - зазначив Ануні.

На запитання про те, чи ЄС планує встановити контакт із неформальним лідером іранських протестів кронпринцом Резою Пахлаві, речник заявив, що "іранський народ має вирішувати, хто буде їхнім представником". Водночас головна речниця Паула Пінью додала, що Єврокомісія не заявляє, що такі контакти не відбуваються.

Щодо питання готовності ЄС приєднатися до сил США у разі ухвалення Вашингтоном рішення про військову інтервенцію Ануні заявив, що не коментуватиме "гіпотетичні сценарії".

За інформацією Укрінформу, безлади в Ірані стали найбільшим випробуванням для Хаменеї та його адміністрації. Протестні акції розпочалися 28 грудня в знаменитому Великому базарі Тегерана, після того як курс іранської валюти досяг історично низької позначки.

Іранський уряд збільшив тиск на протестувальників по всій території країни, вдаючись до погроз смертною карою.

Згідно з інформацією правозахисних організацій, під час масштабних протестів, що охопили увесь Іран і тривають вже другий тиждень, загинуло більше ніж 500 осіб, а понад 10 тисяч людей було затримано.

Президент США Дональд Трамп оголосив про готовність Сполучених Штатів підтримати Іран у його прагненні до свободи. Він аналізує кілька можливих військових заходів стосовно Ірану, але жоден з цих сценаріїв не передбачає розміщення американських військових на іранській території.

В іранському парламенті висловили загрозу завдати удару по американським військовим та Ізраїлю у випадку, якщо Сполучені Штати здійснять агресію проти Ісламської Республіки на фоні нинішніх протестів у країні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила на вихідних, що Брюссель "стежить" за ситуацією, а глава Європарламенту Роберта Мецола написала в соцмережі X, що "Європа повинна усвідомити свій обов'язок і необхідність діяти".

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що ЄС може запровадити нові санкції проти Ірану через жорстоке придушення антиурядових протестів у країні.