Європейський Союз на переговорах щодо миру: чи варто сподіватися на позитивний результат?
У глобальному масштабі посилюються ініціативи, спрямовані на закладення фундаменту миру в Україні. У Брюсселі та Страсбурзі обговорюють "новий імпульс" та висловлюють сподівання на досягнення прогресу, в той час як європейські інституції та держави готують подальші дії.
Дипломатичні зусилля щодо створення умов для мирного процесу в Україні вийшли на новий рівень: тепер в них активно бере участь Європейський Союз, який вперше приєднався до переговорів 23 листопада в Швейцарії.
"Завдяки активній участі Європи та значному європейському впливу в Женеві, ми змогли досягти істотних результатів у переговорах щодо справедливого та стабільного миру в Україні", - сказала наступного дня президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн. Проте конкретні деталі успіхів залишилися невідомими. Дискусії про подальші кроки до миру в Україні тривали в понеділок, 24 листопада, на декількох континентах.
Отже, керівники всіх інститутів Європейського Союзу та 27 його держав провели неформальну зустріч у змішаному форматі: понад десяти з них знаходяться в Анголі на саміті ЄС та Африканського Союзу, зібравшись в одному залі, тоді як інші, включно з верховною представницею ЄС Кая Каллас, приєдналися до обговорення через відеозв'язок.
Після завершення засідання голова Європейської ради Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн спільно зробили заяви в столиці Анголи, Луанді, проте журналістам не надали можливості задати запитання. Вони обидва підкреслили новий позитивний імпульс у обговореннях, що стосуються мирного процесу.
"У процесі мирних переговорів виник новий поштовх. Учорашня зустріч у Женеві, в якій взяли участь представники США, України, європейських інститутів і дипломати ЄС, стала важливим етапом у досягненні прогресу", - зазначив Кошта. Він висловив задоволення першими досягненнями дипломатичних зусиль у Швейцарії, підкресливши, що це є позитивним кроком у правильному напрямку, хоча багато питань все ще залишаються відкритими для обговорення.
Урсула фон дер Ляєн також погодилася з тим, що попереду ще чимало викликів. "Проте тепер у нас є міцна основа для подальшого просування. Ми повинні залишатися єдиними і завжди ставити інтереси України на першому місці в наших зусиллях," - підкреслила голова Європейської комісії. Вона зазначила, що зустріч лідерів ЄС у Луанді підтвердила солідарність Євросоюзу у підтримці Києва.
Лідери Європейського Союзу окреслили ключові принципи, що становлять основу позиції блоку: підтримка територіальної цілісності та суверенітету України, а також важлива роль ЄС у формуванні її майбутнього. "Лише Україна, як незалежна країна, має право приймати рішення щодо своїх збройних сил. Її доля залежить лише від її власного вибору", - наголосила Урсула фон дер Ляєн.
У той же час Кошта підкреслив, що рішення, що стосуються Європейського Союзу, такі як санкції, розширення та заморожені активи на його території, прийматимуться виключно ЄС. Він акцентував увагу на тому, що всім учасникам мирного процесу, в тому числі і США, необхідно діяти "як партнерам, що мають спільну мету: покласти край цій війні".
В своїх коментарях щодо взаємодії з американською стороною, учасники процесу нині ретельно підбирають слова, зазначив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск на пресконференції для польських медіа, яка відбулася в Луанді. "Ніхто не прагне відштовхнути американців чи президента Трампа, адже важливо, щоб США продовжували підтримувати нас у цій справі", - підкреслив він.
Польський прем'єр повідомив, що дискусія лідерів була вкрай серйозною за своїм тоном і висловив думку, що підстав для оптимізму з приводу мирного процесу поки немає. Але всі країни ЄС готові підтримувати процес, в якому з'явиться шанс покласти край війні або, принаймні, забезпечити припинення вогню.
"На жаль, основні рішення у цій ситуації залишаються в компетенції Путіна, президента Трампа і президента Зеленського, а не Європи чи Європейського Союзу," - зазначив він. Однак, участь Європи у дипломатичних зусиллях є вкрай важливою, і сьогодні обнадійливим знаком стала єдність ЄС, підкреслив Туск.
За словами прем'єр-міністра, європейська сторона повністю визнає, що 28 пунктів вимагають доопрацювання, а деякі з них просто недопустимі. "Жодна угода, незалежно від підписантів, не може ставити під загрозу безпеку Польщі або всієї Європи. Це питання також було підтримано всіма учасниками", — зазначив керівник польського уряду.
Дональд Туск підкреслює, що європейські країни повинні активно взаємодіяти зі Сполученими Штатами, щоб максимально чітко пояснити, що жодна угода або умови миру не можуть підтримувати агресора та послаблювати позиції Європи, Польщі та України.
Європейський Союз зобов'язується і надалі надавати "всю необхідну підтримку президенту Зеленському", запевнив Кошта. Це стосується дипломатичної, військової, економічної та фінансової допомоги. Він пообіцяв, що на наступному засіданні Євроради 18-19 грудня буде ухвалено рішення про фінансування Києва на найближчі два роки. "Україна обрала Європу, і Європа буде підтримувати Україну", - резюмував він.
Всі країни Європейського Союзу налаштовані рішуче вирішити питання заморожених російських активів на грудневому саміті, як зазначив Туск. "Хоча в деяких державах ЄС ще існують певні сумніви, ми вже наблизилися до ухвалення рішення про те, що російські ресурси, які знаходяться під контролем Європи, повинні бути використані для підтримки України як у теперішній час, так і під час її відновлення", - підкреслив він.
На вівторок, 25 листопада, вже організовано зустріч лідерів держав, що входять до "коаліції охочих", які підтримують Україну та працюють над планом розгортання військ для моніторингу дотримання режиму припинення вогню. За інформацією Єврокомісії, обговорення проходитиме у форматі відеоконференції. Окрім європейських партнерів України, у попередніх засіданнях коаліції також брала участь Канада.
У середу, 26 листопада, Європейський парламент проведе дискусію з подальшим ухваленням резолюції про мирний план для України. Цей пункт терміново внесли до порядку денного ввечері 24 листопада, на відкритті пленарного засідання в Страсбурзі.
Голова Європейського парламенту Роберта Мецола розпочала свій виступ з коментарів щодо України. "Ми сповнені оптимізму та вдячності за досягнутий прогрес і новий імпульс у напрямку миру, який був започаткований у співпраці зі Сполученими Штатами. Однак у Європі ми розуміємо, що справжній мир має бути з гідністю, справедливістю та свободою. Найголовніше, він повинен ґрунтуватися на принципі 'нічого про Україну без України', - наголосила вона. - Наступні кілька днів стануть вирішальними, і ми зробимо все можливе, щоб сприяти досягненню важко здобутого миру, до якого ми завжди прагнули".
У Страсбурзі також знаходиться Рада Європи, яка висловила свою позицію стосовно майбутніх мирних переговорів щодо України. Комісар з прав людини Майкл О'Флаерті оцінив активізацію глобальних дипломатичних ініціатив як обнадійливу, підкреслюючи важливість створення основ для миру в Україні. Проте "план з 28 пунктів", представлений Сполученими Штатами, змусив комісара наголосити на тому, що справедливий і стійкий мир неможливий без врахування питань прав людини.
"О'Флаерті підкреслив, що справжній мир може бути досягнутий лише на основі міжнародних стандартів захисту прав людини. Він зазначив, що хоча головним завданням залишається зупинка військових дій і надання гуманітарної допомоги, ми повинні почати діяти вже сьогодні, щоб створити основи для миру, в якому людина буде в центрі уваги. Наша мета полягає в тому, щоб забезпечити майбутнє, в якому права та гідність українського народу будуть повністю визнані і захищені."
Водночас Кремль висловив незадоволення європейськими вимогами щодо мирного плану, назвавши їх "неконструктивними" та такими, що не відповідають інтересам Москви. "Ситуація доволі проста: справа не в Україні, не в ЄС і не в нас, а в тому, що Росія наразі не готова прийняти жодних умов", - зазначила в інтерв’ю DW у Брюсселі міністр закордонних справ Латвії Байба Браже.
