"Гельсінкі-50": Генеральний секретар ОБСЄ згадував про Україну, проте не вказав на агресора, який веде війну проти неї.
Ферідун Сініроглу жодного разу не згадав Росію, яка порушила саме ті принципи, про які він виголосив промову.
На конференції, присвяченій 50-річчю Гельсінського заключного акта, Генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу вразив присутніх своїми дипломатичними навичками. Він закликав до термінового відновлення міжнародного діалогу та створення нової системи безпеки в Європі. Проте, дивно, але він жодного разу не згадав про Росію, яка веде жахливу війну в Україні, що є добре відомим фактом для ОБСЄ.
У своїй промові, виголошеній 31 липня в Гельсінкі, Сінірліоглу підкреслив, що світ стоїть на межі серйозних змін, а основи міжнародного порядку опинилися під загрозою. Він зауважив, що забезпечення безпеки неможливе лише через військове стримування, оскільки це призводить до гонки озброєнь і посилення нестабільності. За його словами, для досягнення стабільності необхідно спиратися на співпрацю та діалог, які є "живою спадщиною Гельсінківського процесу".
Я не можу уявити, що існує стабільна та надійна система безпеки, ані в нашому регіоні, ані за його межами, якщо в її основі не буде закладено таких ключових принципів, як суверенна рівність і територіальна цілісність країн, а також повага до прав людини та основних свобод.
Ми маємо рішуче підтвердити відданість принципам, які ми заклали в основу Статуту ООН і Гельсінського Заключного акту. І ми маємо щодня активно їх втілювати -- всіма доступними способами. Нам потрібні ці принципи. І потрібен дім, який ми збудували, щоб їх захищати -- тобто потрібна ОБСЄ", -- наголосив Сініроглу.
Закликаючи до переосмислення підходів, Генеральний секретар підкреслив: "Ми повинні покласти край війнам. В рамках діяльності ОБСЄ це, перш за все, стосується ситуації в Україні". Він також згадав про дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення перемир'я, підкреслюючи важливість переговорів, зокрема для звільнення заручників. У цьому контексті Сінірліоглу звернув увагу на необхідність включення до відповідних ініціатив трьох співробітників ОБСЄ – Вадима Голду, Максима Петрова та Дмитра Шабанова, які вже понад три роки перебувають у полоні.
Генсек наголосив на потребі повернутися до поваги до основоположних принципів -- суверенної рівності, територіальної цілісності та прав людини -- та закликав до чесного переосмислення помилок. "Ми всі відповідальні за те, що зробили неправильно, що терпіли, хоч не мали б, і що недооцінили", -- заявив він.
Несмотря на ці заклики, у виступі не було жодної згадки про агресора, що порушив гельсінські принципи, а саме – Росію. Сінірліоглу уникнув будь-яких назв або оцінок, які могли б вказати на відповідальність за розв’язану війну чи за захоплення заручників і територій, що є прямим порушенням міжнародного права та тих самих принципів, про які він говорив у своєму виступі.
"Кожен із нас відповідає за помилки, неправильні інтерпретації, гординю, а також, безумовно, за своє мовчання", -- підкреслив генеральний секретар ОБСЄ.
Нагадаємо, у березні генсек ОБСЄ побував з візитом у Москві, де дав спільну пресконференцію з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, де жодним словом не обмовився про війну Росії в Україні, але назвав зустрічі -- продуктивними.
Президент України Володимир Зеленський раніше висловив думку, що Київ не вважає присутність ОБСЄ достатньою для забезпечення ефективної безпеки. Він зазначив, що місія Організації з безпеки та співробітництва в Європі не має необхідного мандату, а Росія не сприймає її як елемент стримування.
