Коли йдеться про Азію, перше, що спадає на думку, це Китай.

Центр досліджень "Детектора медіа" проаналізував, як провідні українські інтернет-медіа висвітлюють події у 14 державах і територіях Південної та Східної Азії.

Команда Центру досліджень "Детектора медіа" регулярно проводить аналіз публікацій про Україну в країнах, що належать до Глобального півдня. Особливу увагу приділяють ролі Китаю в міжнародних зусиллях щодо встановлення миру в Україні. Досліджувалася також діяльність посольств України та Росії в США та Південноафриканській Республіці, зокрема, їх підходи до використання соціальної мережі Twitter. Один з ключових висновків цих досліджень полягає в тому, що Україні слід активніше взаємодіяти з державами Глобального півдня, оскільки російська пропаганда проникає навіть у дипломатичні комунікації, тоді як видимість української позиції залишається значно нижчою.

Ефективне просування позицій України є неможливим без глибокого розуміння контекстів, у яких функціонують ці країни. Тому ми вирішили дослідити, які знання про азійські держави можуть здобути українські користувачі інтернет-медіа. Для цього ми отримали від компанії YouScan 94 487 публікацій з українських онлайн-ресурсів, які колись потрапляли до "білих списків" видань, що дотримуються професійних стандартів, складених Інститутом масової інформації. Станом на перше березня 2025 року на сайті ІМІ було опубліковано 10 матеріалів з оновленнями "білих списків" українських медіа. До них за цей час увійшло 18 онлайн-видань: pravda.com.ua, zn.ua, suspilne.media, hromadske.ua, ukrinform.ua, liga.net, radiosvoboda.ua, babel.ua, nv.ua, espreso.tv, tyzhden.ua, bukvy.com.ua, texty.org.ua, slovoidilo.ua, hromadske.radio, censor.net, graty.me, публікації яких ми проаналізували.

Пошуковий запит містив назви держав і територій, які можна віднести до субрегіону Південно-східної Азії (Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Таїланд, Філіппіни), та кількох інших впливових держав-сусідів субрегіону (Японія та Китай) і столиць перелічених держав. До отриманого масиву публікацій при додаванні колонок для позначень згадок держав надалі додали колонку Північної Кореї як держави, яка вливає на ситуацію у східній Азії.

Динаміка публікацій зі згадками окремих держав Азії

Імовірно, частина публікацій із ключовими словами за частину 2015 року в YouScan була відсутня. На це вказує мала кількість публікацій на початку аналізованого періоду. Однак іншого джерела даних, яке б надало інформацію про публікації в інтернет-медіа України за десять років, складно знайти. Попри це обмеження, масив публікацій для аналізу виглядає достатнім для оцінки висвітлення в інтернет-медіа подій у державах південної й східної Азії.

Аналіз публікацій за роками демонструє, що загалом більше, ніж середнє для масиву у 8 155 публікацій мають згадки лише про п'яти держав і територій: Китай, Японію, Тайвань, Північну й Південну Кореї. При тому, що Північна Корея не входила у пошуковий запит, а опинилась у масиві через обговорення дій цієї держави щодо інших держав регіону. Це відображає велику роль перелічених держав і територій у регіоні, їхню активну політичну чи економічну діяльність або ж загрозу, яку ці держави несуть сусідам, регіону, в якому розташовані, чи глобальному порядку загалом.

Кількість публікацій, що містять згадки про різні країни Азії, в період з 2015 по 2024 рік.

Кожного року в інтернет-медіа зростає кількість згадок про окремі країни та регіони, при цьому в зазначеній вибірці фігурують лише дві держави — Китай і Японія. Ці країни займають місця серед десяти найбільших економік світу за валовим внутрішнім продуктом.

Згадки про Малайзію в періоди 2015–2016 та 2018–2019 виглядають досить нестандартно у порівнянні з загальною динамікою. У ті роки країну згадували досить часто, поряд із найбільшими світовими економіками та державами, які мають конфлікти, такими як Філіппіни, або порушують міжнародні норми, як Північна Корея. Також сюди можна віднести і Україну — країну, медіа-контент якої ми досліджуємо. Згадки про Малайзію пов'язані з обговореннями розслідування катастрофи рейсу MH17, який був збитий за наказом російських військових над тимчасово окупованими територіями України. Літак прямував з Амстердама до Куала-Лумпура, столиці Малайзії.

Зосередження уваги медіа на провідних економіках підтверджується також частотою згадок країн у спільних матеріалах. Автори статей у розглянутих онлайн-ресурсах часто згадують інші азійські держави разом з Україною та Китаєм.

Однак буде перебільшенням стверджувати, що українські інтернет-медіа, які дотримуються професійних стандартів, концентруються винятково на найбільших економіках. Адже у публікаціях помітні групи держав і територій, які часто згадуються в одній публікації, окрім п'ятьох найчастіше згадуваних держав -- Китаю, Японії, Тайваню, Північної та Південної Корей.

Пари держав, що входять до списку В'єтнаму, Індонезії, Камбоджі, Лаосу, Малайзії та М'янми, складають понад 5% від загальної кількості публікацій, які містять згадки про ці аналізовані країни та території. Крім того:

У публікаціях українських інтернет-ЗМІ, що стосуються країн Азії, Україна або Київ згадуються у 68,44% випадків. Це перевищує частоту згадок назв чи столиць будь-яких інших азійських країн або територій. Така статистика підкреслює акцент на українських темах при висвітленні аналізованих держав у вітчизняних медіа.

Кількість згадок у публікаціях про пари держав у масиві з 94 487 тисяч публікацій українських інтернет-ЗМІ, які коли-небудь були включені до "білих списків". Остання колонка на кожному з графіків демонструє кількість згадок, що стосується лише окремої держави чи території, з або без згадок про Україну.

У розподілі згадок усіх аналізованих держав після згадки України переважно є згадки хоча б двох держав чи територій із п'ятірки найчастіше згадуваних: Китаю, Японії, Тайваню, Північної чи Південної Кореї. У аналізованому масиві було лише два винятки з такої тенденції -- це згадки Лаосу та М'янми, держав, які мають спільний кордон.

У публікаціях у відібраних українських інтернет-медіа про Лаос після України домінують згадки держав, із якими Лаос межує: Китаю, Таїланду, Камбоджі та В'єтнаму. А у випадку М'янми після Китаю та України найчастіше згадують про Таїланд, одну з держав, із якими межує М'янма. А вже потім -- Північну Корею та Японію, з якими у М'янми спільного кордону немає.

Згадування у публікаціях держав або територій, які межують з аналізованими країнами (після України та п’ятірки найчастіше згадуваних країн і територій Азії), є другою тенденцією, виявленою під час дослідження. Проте, коли мова йде про аналіз держав у межах одного географічного субрегіону, таке спостереження виглядає цілком закономірним. Адже спільні кордони слугують критерієм для виділення цих регіонів. Щоб підтвердити цю закономірність, слід застосувати ту ж методологію до більш широкого набору держав і територій. Наприклад, можна розглянути взаємні згадки у публікаціях українських інтернет-ресурсів усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

Значно варіюються також частки повідомлень, що містять згадки лише про одну державу Азії. Більшість розглянутих країн згадуються в контексті інших держав цього регіону. У випадку восьми країн частка згадок у публікаціях, які стосуються лише їх, без посилань на інші країни Азії, складає менше 10%. До них належать: Тайвань (3,4% згадок), Лаос (5%), Індонезія (5,7%), Камбоджа (6%), Південна Корея (6,3%), Малайзія (7,8%), В'єтнам (8%) та Сінгапур (9%). Японія (11,64%) і Таїланд (13,2%) мають показники, близькі до 10% згадок у публікаціях без інших країн регіону.

У трьох країнах частка згадок у публікаціях, де не згадуються інші держави, становить близько або навіть перевищує 20%. Йдеться про Філіппіни (19,8%), М'янму (20,2%) та Китай (20,8%). Це може бути пояснено тим, що в публікаціях порушуються теми порушення прав людини або збройних конфліктів у цих країнах. Наприклад, у М'янмі в 2021 році стався державний переворот, внаслідок якого до влади прийшли військові. Що стосується Філіппін, то українські медіа активно висвітлювали питання вбивств, пов'язаних із боротьбою з наркоторгівлею, де ключову роль відігравав колишній президент Родріго Дутерте.

Ще одне уточнення — це посилання на країни разом із тими, що не знаходяться в Азії. Зокрема, під час висвітлення міжнародних військових навчань або природних катастроф. Китай, окрім матеріалів, у яких згадуються інші держави, привертав увагу медіа також новинами про економічні та технологічні досягнення, а також порушення прав людини в обговорюваний період.

Аналіз публікацій українських онлайн-ЗМІ, які увійшли до "білих списків" Інституту масової інформації, показав, що інформація про країни Південної та Східної Азії в українському медіапейзаже зосереджена переважно на п’яти основних державах: Китаї, Японії, Північній Кореї, Південній Кореї та Тайвані. Ці країни регулярно потрапляють у фокус українських медіа, що можна пояснити їхньою економічною силою, активною геополітичною позицією або наявністю конфліктних ситуацій. Натомість інші країни регіону згадуються в публікаціях рідше і, як правило, у зв'язку з конкретними подіями, такими як трагедія рейсу MH17, що стосується Малайзії, або проблеми з правами людини в М'янмі та на Філіппінах.

Попри те, що об'єктом аналізу виступала Азія, фактично увага українських медіа була сконцентрована не лише на цих країнах, а й на Україні. У понад 68% публікацій про держави Азії згадується Україна чи Київ, що свідчить про "україноцентричну" оповідь: Азія цікавить українські медіа передусім настільки, наскільки вона впливає на українські інтереси або може бути контекстом для власної ситуації. Це узгоджується з попередніми висновками Центру досліджень "Детектора медіа" про потребу активнішої комунікації України із державами Глобального Півдня, адже український голос у цих регіонах значно менш виразний на тлі російської інформаційної присутності.

У 24,9% статей згадуються дві або більше країн та територій, що свідчить про тенденцію українських медіа розглядати події в регіоні в контексті України або для порівняння. Тим не менш, лише три країни – Китай, Філіппіни та М'янма – згадуються в більш ніж 5% публікацій. Китай виділяється завдяки своїй глобальній економічній та політичній значущості, тоді як згадки про Філіппіни та М'янму пов'язані з подіями, що стосуються насильства, репресій або порушень прав людини.

Основні теми публікацій в українських онлайн-ЗМІ про країни Південної та Східної Азії.

Спільні виклики для цих країн включають природні лиха, геополітичні напруження, а також стосунки з Росією і США, поряд із внутрішніми політичними та соціальними труднощами. Деякі країни, зокрема Китай, Японія та Південна Корея, розглядаються через призму їхніх технологічних і економічних успіхів.

Основні теми, що характеризують В'єтнам, включають спортивні події, епідемії, зокрема пандемію COVID-19, а також міжнародну політику і відносини з Росією, США та Китаєм. Крім того, В'єтнам часто згадують у контексті історичних паралелей, пов'язаних з війною, а також сучасними дипломатичними зв'язками.

Індонезія висвітлюється через призму природних катастроф, туризму та суспільно-політичних новин. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фокус змістився на висвітлення контактів між Україною та Індонезією.

Камбоджа виступає в контексті партнерства з Україною, особливо в сферах розмінування та дипломатичних ініціатив. Хоча країна пережила трагічні події, зокрема катастрофи та соціальні виклики, оптимістичні історії, пов’язані з гуманітарною підтримкою, вносять позитивний акцент у цю картину.

Китай займає провідні позиції в обговореннях, зосереджуючи увагу на спортивних подіях, глобальній політиці, економічних динаміках та технологічних досягненнях. Починаючи з 2023 року, засоби масової інформації також активно розглядають вплив Китаю на конфлікт в Україні, зокрема його роль у протидії або підтримці російських дій, а також питання, пов'язані з порушенням прав людини.

КНДР розглядається через призму її військової стратегії, з особливою увагою до ядерних тестів, ракетних запусків та тиску міжнародних санкцій. Підтримка Росією агресії проти України стала ключовою темою з початку 2023 року.

Республіка Корея часто обговорюється у зв'язку з військовою загрозою з боку Північної Кореї, її значними технологічними та культурними успіхами, а також політичними викликами, з якими вона стикається.

Лаос висвітлюється епізодично, з акцентом на сенсаційні події, такі як катастрофи, смерті та інциденти. Повідомлення про привабливість держави для туристів контрастують із повідомленнями про стихійні лиха. Політична чи економічна роль Лаосу майже не розкривається, за винятком спорадичних згадок.

Малайзія часто викликає асоціації з трагічними подіями, такими як авіакатастрофи, природні катаклізми та міжнародні скандали. На противагу цьому, позитивні аспекти країни пов'язані із туристичними принадами, курйозами та спортивними досягненнями. Також Малайзія з’являється у новинах у зв’язку з розслідуванням катастрофи рейсу MH17 та обговоренням можливого залучення Росії до цих подій.

М'янма постає у світлі політичних утисків, гуманітарних викликів та природних лих. Підтримка авторитарного уряду з боку Росії також заслуговує на увагу.

Сінгапур виступає в ролі платформи для зустрічей та дискусій, а також є важливим центром новин у сферах технологій, інновацій та економіки. Деякі статті зосереджені на жорстких законодавчих нормах, що діють в цій країні.

Тайвань викликає увагу через загрози, які походять з Китаю, а також у контексті порівняння з агресивними діями Росії проти України. Теми гуманітарної та політичної підтримки України також займають значне місце в обговореннях.

Таїланд викликає асоціації з прогресивними змінами в суспільстві, такими як легалізація одностатевих шлюбів, а також з досягненнями у спорті. Зв'язки з Україною та культурні події на підтримку українців також отримують увагу.

Філіппіни часто потрапляють у заголовки новин через природні катастрофи, геополітичні протистояння та внутрішню політичну нестабільність, пов'язану з діяльністю Родріго Дутерте. Хоча негативні новини домінують, співпраця з Україною та відмова від угод з Росією сприяють формуванню більш позитивного іміджу країни.

Японія асоціюється зі спортивними подіями, зокрема Олімпіадою в Токіо, підтримкою України, відносинами з Росією та США, а також високим технологічним розвитком.

Отримані дані свідчать про те, що для успішного представлення українського наративу в країнах Глобального півдня необхідно застосовувати двоспрямований підхід. З одного боку, важливо посилити співпрацю українських установ з цими регіонами, а з іншого — глибше зануритися в їхні внутрішні контексти та особливості.

Не варто очікувати, що спільноти країн Глобального півдня проявлять чутливість до українських проблем, якщо українська аудиторія не звертає уваги на виклики, з якими стикаються ці країни. Першим кроком може стати надання українській аудиторії більш якісної та систематизованої інформації про світ поза межами України.

Детальніше про образи кожної з держав в українських інтернет-медіа, добре опрацьовані й упущені теми читайте за посиланням.