Громадськість висловила обурення щодо намірів уряду призначити мовного омбудсмена без відкритого обговорення.

Цю інформацію надає матеріал від Радіо Свобода.

8 липня завершується п'ятирічний термін діяльності чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя. Незважаючи на його заяви про бажання продовжити виконання обов'язків на цій посаді, його кандидатуру не висунули на новий термін. Згідно з інформацією від активістів та окремих політиків, Офіс президента бере участь у процесі вибору нового мовного омбудсмена, просуваючи кандидатів, які не мають досвіду в правозахисній діяльності. Таке втручання викликає занепокоєння серед активістів, які вважають це небезпечним явищем, особливо в умовах війни.

На цю позицію було висунуто три кандидатури від державних установ: Міністерство юстиції представило Ірину Коваль-Фучило, філологиню з фокусом на фольклорі; Міністерство культури - Павла Полянського, держслужбовця з досвідом роботи в Міністерстві освіти і науки; а Уповноважений з прав людини - Олену Івановську, професорку кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторку філологічних наук. Проте, за словами активістів, жоден з цих кандидатів не володіє достатнім досвідом у питаннях захисту прав людини чи підтримки державної мови.

Читайте також: "Жоден з кандидатів не має такого рівня досвіду": Кремінь висловив готовність продовжувати виконувати обов'язки мовного омбудсмена.

Святослав Літинський, львів'янин, який вже близько 15 років виступає на захист української мови, зокрема в судових інстанціях, а також був одним із кандидатів на посаду мовного омбудсмена у 2020 році, вважає, що цей процес стане не вибором, а призначенням.

Літинський направив запити до трьох організацій, які висунули своїх кандидатів цьогоріч, з метою отримати інформацію про відповідність цих кандидатів двом критеріям, визначеним законодавством. За його словами, процеси відбору не є прозорими, і вимоги до кандидатів часто залишаються без уваги.

Уповноважений з прав людини повідомив, що не зобов'язаний надавати потрібну інформацію. Міністерства заявили, що для отримання такої інформації необхідно провести збір даних, що ускладнює швидкий відповідь. І що ж можна сказати у відповідь? Я звертався з проханням відповісти на два питання. Хоча кандидати можуть мати добрі знання української мови, їхнє ставлення до подачі заявок, відсутність відкритих конкурсів та інформації про них, зокрема щодо відповідності вимогам законодавства, викликає сумніви. Це може свідчити про те, що відбуватиметься не обрання, а призначення, ‒ висловив свою думку Літинський.

Він наголосив, що такий розвиток подій - коли слабка людина не обирається, а призначається - на руку Росії.

"Ще з 2014 року, коли розпочалася війна з Росією, ми спостерігали певні тенденції. Карта перших територій України, які були окуповані агресором, на 90% відповідала даним перепису, де населення вказувало російську як рідну мову. Це чітко демонструє, що мовний бар'єр відіграє суттєву роль, зокрема у протидії військовим агресіям. Як тоді, так і тепер, важливо захищати державну мову та утверджувати українську як офіційну, адже це питання безпеки України. Ідентифікація особи як українця, громадянина України є основою існування нашої держави. Цього разу конкуренції в обранні мовного омбудсмена не виникло. За моєю інформацією з надійних джерел, Офіс президента дав вказівку не висувати кандидатуру Кременя, і це розпорядження надійшло в останній день подачі документів", ‒ зазначив Святослав Літинський.

Народний депутат від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький висловив думку про те, що призначення мовного омбудсмена, який не має достатнього досвіду та чіткої позиції щодо державної мови, може призвести до ряду ризиків. За словами Княжицького, це, по суті, відкриває можливість для впливу з боку Росії.

"Бо прямою вимогою Росії до України є так звана, як вони кажуть, денацифікація, яка за їхньою точкою зору полягає у скасуванні Закону про мову і в дозволі діяльності Російської православної церкви. По-друге, в Україні відбиватимуться вибори, і, очевидно, Росія підтримуватиме проросійські політичні сили. І будуть кандидати, які розраховуватимуть на цей електорат і будуть зацікавлені в тому, щоб якомога менше людей говорили українською мовою, щоб русифікація продовжувалася. Це не менша небезпека, коли буде продовжуватися русифікація, підтримувана таємно або відкрито РФ або антиукраїнськими силами, а Українська держава не матиме ефективного органу, який міг би цьому запобігти. Таким чином, вони будуть намагатися впливати на результати майбутніх виборів. Має бути виконаний закон, мовним омбудсменом має бути людина з досвідом правозахисної діяльності", ‒ наголосив депутат.

Про те, що на тлі загроз русифікації посада мовного омбудсмена набуває особливого значення, зазначив і військовослужбовець Антон Петрівський. Він звернув увагу, що це не лише адміністративна, а й стратегічна фігура.

"У період війни мовний омбудсмен виступає не лише як державний функціонер, а й як важливий інструмент для реалізації масштабної інформаційної політики України, де українська мова повинна зайняти провідну позицію в усіх сферах", - зазначив Петрівський.

Громадські організації, такі як Всеукраїнський рух "Єдині", ініціатива "Бойкот російської попси", Громадська ініціатива "Голка" та Громадський сектор Євромайдану, висловлюють занепокоєння щодо спроб влади зменшити вплив інституту мовного омбудсмена. У спільній заяві, підписаній понад 20 організаціями і оприлюдненої в кінці квітня, підкреслюється недопустимість кулуарних маневрів та пропозицій невідповідних кандидатур.

"У своїй заяві підкреслюється, що уряд подав кандидатури в таємниці від суспільства, і багато з них не відповідають встановленим кваліфікаційним критеріям."

Громадські активісти у своєму зверненні вимагають від президента і його офісу "не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови, який є виключною компетенцією уряду". Також вони закликали кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам, не бути інструментами реалізації сценарію послаблення важливої інституції та зняти свої кандидатури. Очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури, просять відкликати ці подання і внести натомість кандидатів, що мають досвід діяльності з захисту державної мови та будуть здатні ефективно виконувати покладені на них обов'язки.

Активісти й політики наголошують: посада мовного омбудсмена не обмежується звітами про кількість порушень чи мовну ситуацію. Передусім це менеджер процесів лобіювання й інформаційної політики щодо важливості різних законодавчих ініціатив, які посилили б державну мову, яка сьогодні для України є національною безпекою. Саме тому надважливо, щоб на цій посаді була компетентна і досвідчена у правозахисних питаннях людина.

У зв'язку з цим активісти наполягають на тому, щоб уряд зупинив втручання, а кандидатури були ретельно розглянуті з акцентом на їхню професійну компетентність.

Інформація для довідки. Проблеми з дотриманням мовних норм спостерігаються по всій Україні. Згідно з даними Офісу мовного омбудсмена, найбільша їх кількість зафіксована у Києві, Одесі, Харкові та Дніпрі, відповідно до останніх звітів Уповноваженого з захисту державної мови. Київ є містом з найвищим рівнем використання російської мови. Часто можна побачити, як молодь у громадських місцях слухає російську музику, не кажучи вже про переважання російськомовного контенту в соціальних мережах.

У навчальних закладах України 345 учнів отримують освіту російською мовою, а 109 школярів вивчають її як другу іноземну. Згідно з опитуванням, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, 58% українців негативно ставляться до вивчення російської мови в школах. Водночас 78% населення України вважає українську мовою рідною. Для порівняння, у 2006 році цей показник становив лише 52%.