Інформаційна ізоляція на територіях, що тимчасово знаходяться під окупацією: з якими викликами стикаються мешканці у 2026 році.

Нещодавно я отримав звістку від мого друга, який мешкає в окупованому Криму. Він поділився, як його будинок зазнав шкоди внаслідок дій російської протиповітряної оборони.

Уявляєш, вони ще й поширюють дезінформацію, стверджуючи, що кримські татари займаються запуском дронів. Останнім часом стало дійсно страшно: постійний гул над головою, тривога та відчуття повної невизначеності. Стільки чуток і інформаційних маніпуляцій. Найгірше, що ти навіть не можеш зрозуміти, що насправді відбувається навколо. Відкриваєш телефон, а там замість новин - лише заблоковані сторінки та пропагандистські повідомлення.

У 2026 році інформаційна війна на тимчасово захоплених територіях України досягла небувалої стадії цифрової ізоляції. Окупантам недостатньо просто обмежувати доступ до новин; вони свідомо створюють цифрове гетто, прагнучи максимально віддалити мільйони людей від об'єктивної дійсності, їхніх родичів та рідної країни.

На думку правозахисників, обмеження доступу громадян до достовірної інформації є свідомою військовою тактикою Росії. Чим менше населення обізнане про фактичну ситуацію, тим простіше впроваджувати тотальну пропаганду та замовчувати військові злочини.

Саме тому українські медіа і намагаються долати цю блокаду. Перед нами багато викликів:

Інформаційна зачистка

У останні роки Росія змінила тактику, перейшовши від вибіркового блокування певних веб-ресурсів до формування цілісної тоталітарної цифрової та інформаційної системи.

В Україні спостерігається масове обмеження доступу до як українських, так і міжнародних медіа: понад сто новинних сайтів, офіційних державних ресурсів, платформ правозахисних організацій і незалежних видань (включаючи Громадське радіо) потрапили під сувору заборону. Провайдери блокують ці ресурси навіть без офіційних рішень окупаційної влади, використовуючи жорсткі методи фільтрації.

Обмеження доступу до месенджерів і VPN-сервісів.

Доступ до незалежних VPN-сервісів, важливих протоколів та захищених месенджерів постійно піддається блокуванню. Не впевнений, чи зможуть вони реалізувати свій "чебурнет" (окрему ізольовану мережу), але вже сьогодні мешканці тимчасово окупованих територій скаржаться на значне уповільнення роботи VPN.

Примусове переключення на провайдерів, які контролюються окупантами, а також на платформу "Госуслуги".

Усі інтернет-трафіки вимушено проганяються через магістральні лінії агресора. Доступ до багатьох базових послуг вимагає авторизації через ворожі ідентифікаційні системи, що робить кожну дію користувача в мережі прозорою для спецслужб.

Глушіння та заміна ефірного сигналу: На межах та в усіх захоплених районах українські телеканали піддаються глушінню за допомогою потужних станцій радіоелектронної боротьби, а там, де це можливо, їх сигнал замінюється ворожими пропагандистськими частотами.

Смартфон як доказ "нелояльності": фізичні ризики для мешканців

Найбільш жахливий аспект інформаційної блокади полягає не лише в технічних обмеженнях, а й у загрозі для життя та свободи особистостей.

Правозахисники постійно фіксують випадки, відомі як "вулична фільтрація" та обшуки: окупаційні сили перевіряють мобільні телефони на вулицях і на блокпостах.

Правоохоронці мають можливість на будь-якому етапі затримати особу й вимагати доступу до її фотогалереї, історії веб-перегляду, а також підписок у Telegram чи YouTube.

"Після кожного обстрілу на в'їзді до Севастополя автівки зупиняють, а водіїв змушують показувати свої телефони. Одного разу мене навіть попросили увімкнути мій плейлист, і дивом не дійшли до українських пісень", - поділився ще один мій товариш з півострова.

Його побоювання цілком обґрунтовані, адже підписка на український Telegram-канал, збереження статті з правозахисних ресурсів, або навіть прослуховування пісні українською можуть стати причиною для звинувачень у "дискредитації армії загарбників", "екстремізмі" чи "шпигунстві".

Загалом, за словами моїх товаришів, атмосфера страху і недовіри стала звичною. Доноси від сусідів чи знайомих стали вже звичним явищем, що змушує людей усувати будь-які ознаки зв'язків із вільним світом.

Як подолати бар’єри: ефірне мовлення та система передавачів на лінії фронту.

Незважаючи на зусилля противника встановити повний інформаційний вакуум, ми активно працюємо над технічними рішеннями для передачі достовірних сигналів безпосередньо в ефір тимчасово окупованих територій.

Для Громадського радіо це завдання є невід'ємною складовою нашої місії: ми вважаємо за необхідне покращувати мережу FM-передавачів уздовж лінії фронту та на кордоні, аби живий голос українських журналістів продовжував доходити до багатьох населених пунктів, що перебувають під окупацією.

Ефірне мовлення досі залишається одним із найнадійніших способів отримання інформації, оскільки не залишає за собою цифрових слідів, таких як лог-файли або "історія браузера".

Навіть у разі, якщо загарбники повністю перекривають доступ до інтернету та мобільного зв'язку, радіопередавачі з територій, які контролюються, все ще продовжують трансляцію, залишаючись важливим джерелом актуальних новин.

Ознайомтесь також: Прапор у світі цифрової тиші: як VPN підтримує Україну на тимчасово захоплених землях.

Інновації проти цензури

Для тих, хто прагне споживати український контент в Інтернеті, стандартні методи доступу або навіть звичайні VPN можуть не спрацювати через обмеження на трафік.

Є альтернативний спосіб вирішення цієї проблеми: наприклад, існує спеціальний браузер Ceno, який функціонує на основі технології, схожої на ті, що використовуються в торрентах. Завдяки цій інноваційній системі дзеркала вебсайтів, включаючи сайт Громадського радіо, залишаються доступними навіть у випадку повного відключення окупованих регіонів або всієї інфраструктури противника від міжнародних інтернет-каналів.

Чим більше користувачів (особливо на контрольованих територіях) активують браузер Ceno, тим більший обсяг кешу формується, що, в свою чергу, дозволяє мешканцям ТОТ оперативніше отримувати актуальні новини.

На Громадському радіо, зокрема в подкасті "Наші: на одній хвилі", ми інформуємо мешканців територій, що перебувають під контролем окупантів, про важливість цифрової безпеки. Нагадуємо про використання двоконтурних пристроїв і "чистих" телефонів, альтернативні методи з'єднання, автоматизоване очищення даних, секретні чати, а також про анонімність у соціальних мережах.

Інформаційна блокада - це намагання окупантів зламати ментальний опір українців, змусити їх почуватися покинутими та заляканими. Але всі разом ми можемо нагадати жителям окупованих територій, що ми поряд, а правду неможливо сховати.

Як кожен із нас може допомогти?

Розповсюджувати достовірні відомості про ситуацію на тимчасово окупованих територіях.

Зберігати контакт із родичами та друзями в умовах окупації, використовуючи надійні комунікаційні канали, щоб уникнути ризикованих ситуацій через запити у загальнодоступних чатах.

Сприяти правозахисним та гуманітарним програмам, які забезпечують можливість жителям окупованих регіонів підтримувати зв'язок і відстоювати свої права.

Сприяти незалежним ЗМІ, які активно працюють над тим, щоб їх голоси звучали навіть в умовах окупації.

Тетяна Курманова, очільниця правління Громадського радіо.