Інвестиційна атмосфера в Україні у 2025 році: труднощі та надії.
Протягом 2024 року Україна зіткнулася з безліччю викликів. Ситуація на фронті принесла багато розчарувань, а війна та мобілізація продовжували впливати на життя людей. Крім того, ухвалення деяких рішень з боку уряду стало важким випробуванням для підприємництва.
У 2024 році Україні довелося пережити чимало випробувань. Ситуація на фронті приносила розчарування, а війна і мобілізація продовжували впливати на життя країни. Крім того, рішення уряду щодо підвищення податків і тарифів створили складнощі для бізнесу.
Незважаючи на це, згідно з дослідженням, яке виконали Європейська Бізнес Асоціація спільно з NEQSOL Holdings, індекс інвестиційної привабливості України у 2024 році підвищився до 2,49 балів із можливих 5. Це є легким покращенням в порівнянні з 2,44 балами у 2023 році, що свідчить про деяке поліпшення інвестиційного середовища в Україні.
Серед ключових чинників, що сприяли зростанню інвестиційної привабливості України в 2024 році, респонденти виділили отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі, ліквідацію мит і квот на українські товари, а також безвізовий режим для транспорту з ЄС. Крім того, значний поступ у цифровізації державних послуг та інтеграція України в єдину енергосистему ЄС також стали важливими елементами, що позитивно вплинули на інвестиційний клімат.
Респонденти вказали на кілька негативних аспектів, які негативно впливають на інвестиційну привабливість України. Серед цих чинників відзначаються російська агресія, корупційні прояви, нестабільність судової системи, тіньова економіка та атаки на енергетичну інфраструктуру країни. Також 81% опитаних вважають, що обмеження валютних операцій має негативний вплив на інвестиційну привабливість України. 49% експертів прогнозують подальше погіршення інвестиційного клімату, а 38% з них вважають, що нові інвестори не зацікавлені вкладати кошти в Україну протягом наступних 6 місяців.
Безумовно, Індекс інвестиційної привабливості України є унікальним дослідженням, яке, по суті, є опитуванням і не відображає в повній мірі інвестиційний потенціал країни. Оцінки респондентів, серед яких чимало керівників вищого рівня, часто мають емоційний підтекст і значною мірою залежать від різних факторів, включаючи ситуацію на фронті. Проте, можна зробити певні висновки з цього Індексу, особливо якщо зіставити отримані дані з іншими міжнародними рейтингами та дослідженнями.
Індекс сприйняття корупції (CPI), що розроблений організацією Transparency International і використовується для оцінки рівня корупції в країнах, продемонстрував незначний прогрес України у 2023 році. Наша країна отримала 36 балів із 100 можливих, зайнявши 108 місце серед 180 держав. Хоча в порівнянні з попереднім роком Україні вдалося покращити свій результат на 3 бали, експерти Transparency International вважають, що уряд має активніше працювати над підвищенням ефективності у боротьбі з корупцією, раціональніше використовувати конфісковані активи корупціонерів, а також ініціювати реформи в Рахунковій палаті та Державній аудиторській службі.
Цікавим є Індекс верховенства права (Rule of Law Index), який дає змогу оцінити, як у різних країнах дотримуються принципи верховенства права. Цей індекс розроблено Проектом World Justice Project (WJP). За результатами дослідження стану законодавства у 2024 році, Україна зайняла 88-ме місце, поліпшивши свої показники на одну сходинку в порівнянні з 2023 роком. На думку експертів WJP, основні виклики, з якими стикається українське законодавство, залишаються в сферах боротьби з корупцією та судочинства.
Варто також згадати про рейтингове дослідження Міжнародного індексу захисту прав власності, яке підготовлює Міжнародний Альянс прав власності (Property Rights Alliance). Це дослідження відображає успіхи різних країн у сфері охорони прав власності. У 2024 році Україна займає 102-ге місце серед 125 країн, що є зниженням на дві позиції в порівнянні з попереднім роком. Міжнародний Альянс прав власності вказує на існуючі проблеми в законодавстві, пов'язані з боротьбою з корупцією, незалежністю судових органів та ускладненнями в реєстрації прав власності. Це, ймовірно, пов'язано з обмеженнями, запровадженими новим законодавством про мобілізацію. Окрім того, Міжнародний індекс захисту прав власності є важливим інструментом, дані якого широко використовуються для оцінки інвестиційної привабливості держав.
Як видно, усі міжнародні рейтинги та індекси вказують на проблеми, пов'язані з функціонуванням судової системи, а також на недостатню боротьбу з корупцією. Це свідчить про наявність системних труднощів, які впливають на позицію України в рейтингах, а отже, й на її інвестиційну привабливість. Сподіваємося, що уряд аналізує ці дані для впровадження ефективних реформ та внесення змін до законодавства.
Щодо законодавчих реформ, що відбулися у 2024 році, їх було чимало, і вони, як правило, реалізовувалися як у межах програми Ukraine Facility, так і в контексті виконання Меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Однак, деякі з цих змін можна визнати неоднозначними і такими, що можуть погіршити інвестиційний клімат в Україні.
Нововведення, такі як створення "клубу білого бізнесу", а також ініціатива, закріплена у Законі 11084, що передбачає формування "клубу для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства", фактично призводять до створення списків недобросовісних платників податків. Ці платники сплачують менше податків у порівнянні з іншими представниками певної галузі, що, у свою чергу, може бути розцінено як дискримінація та податковий тиск. Це, в свою чергу, створює фінансові ризики для інвесторів.
Наприклад, можна взяти специфіку IT бізнесу, де перспективний для залучення інвестицій стартап може мати низькі показники поки не вийде на певний рівень окупності та залучення фінансування. При цьому, такий бізнес стане недобросовісним платником податків, адже його показники будуть нижчі ніж серед інших компаній у галузі.
Фактично, ми отримали дискримінаційне податкове законодавство, де ДПС сама визначатиме: хто хороший, а хто поганий та відповідно може бути покараний. Такі реформи точно не про безпеку інвестицій.
Усіх турбує можливість повернення добре відомих у бізнес-середовищі "маски-шоу" та відкритого тиску з боку правоохоронних органів, що, в умовах ненадійної судової системи, може призвести до зупинки або закриття будь-якої компанії. Мʼяко кажучи, відновити порушені права внаслідок обшуків чи незаконних арештів активів через суд може бути вкрай складно, адже судова система часто працює більше на користь слідства, ніж на захист бізнесу. Бізнес-омбудсмен та "інвест-няні" не можуть стати надійною гарантією безпеки інвестицій, оскільки у більшості серйозних компаній існує чітке усвідомлення, що всі альтернативні методи позасудового захисту є лише тимчасовими, а справжня впевненість може бути лише в межах судового або арбітражного процесу.
Уряд продовжує зусилля з "перезавантаження" та формування нового керівництва БЕБ, щоб відповідати вимогам Міжнародного валютного фонду щодо збільшення бюджетних надходжень. Однак мені важко уявити, яким чином БЕБ зможе підвищити ці надходження у 2025 році, не втручаючись у діяльність бізнесу. Одночасно результати всеукраїнського опитування, проведеного для Консультативної місії ЄС в Україні, свідчать про дуже низький рівень довіри українців до БЕБ у 2023 році: лише 27% опитаних висловили довіру до роботи цього правоохоронного органу, в той час як 32% не довіряють йому.
Нещодавно виникли досить несподівані виклики у сфері кібербезпеки та охорони державних реєстрів. Російська хакерська атака призвела до зупинки бізнес-процесів, затримки банківського кредитування та обмеження надання численних державних послуг, що, в свою чергу, викликало занепокоєння серед інвесторів. Протягом останнього тижня я отримав безліч дзвінків від іноземних партнерів, які переживають через можливу втрату своєї нерухомості та компаній, зареєстрованих в Україні. Я впевнений у відновленні державних реєстрів у найближчому майбутньому і намагаюся заспокоїти своїх клієнтів, проте питання безпеки реєстру нерухомості та ЄДРПОУ є не лише питанням державної стабільності, але й важливою складовою захисту та залучення інвестицій.
Щодо позитивних аспектів інвестиційної привабливості, слід зазначити велику кількість нових і перспективних IT проектів, особливо в галузі Defence Tech, які виступають як інноваційні рішення на ринку. У світі існує небагато аналогічних продуктів, здатних витримувати випробування в умовах інтенсивних бойових дій. Важливим фактором є діяльність окремих кластерів, таких як Brave1, що сприяють розвитку Defence Tech в Україні. Ця сфера має всі шанси на подальший розвиток до 2025 року і, на мою думку, має значний потенціал для залучення інвестицій.
Іншим сектором економіки, який має значний потенціал для залучення інвестицій, є енергетика. Зокрема, розвиток "зеленої" енергетики, збільшення обсягів генерації та освоєння власних енергетичних ресурсів створюють сприятливі умови для інвесторів у 2025 році. Також варто звернути увагу на аграрний сектор, де інвестиції планується залучати через діяльність новоствореного ТОВ "Державний земельний банк" та оренду сільськогосподарських земель за ринковими цінами. Хоча існують заяви про високі орендні ставки, досягнуті під час аукціонів Державного земельного банку, я сподіваюсь на прозорість та своєчасність виплат орендних платежів, а також на відповідальне використання земель суборендарями цього банку.
Отже, уряд має зосередити свої зусилля на тих сферах, які потребують покращення законодавчого регулювання, зокрема в контексті судової реформи та протидії корупції. Важливо зазначити, що інвестори більше довіряють міжнародним рейтингам та оцінкам, аніж офіційній статистиці уряду чи обіцянкам підтримки від "інвест-нянь". Крім того, варто підкреслити, що Україна володіє значним потенціалом для інвестицій, який може бути реалізовано після завершення війни через впровадження послідовних і прозорих реформ у законодавчій сфері.
