Іран висловлює загрози на адресу України. Що нам очікувати в майбутньому?

Конфлікт в Україні та бойові дії в Ірані все більше переплітаються, а географічні межі обох війн продовжують розширюватися.

Іран висунув обвинувачення Україні в атаці на своє судно в Каспійському морі. У відповідь українська сторона зазначає, що її удари спрямовані на маршрути, якими переміщується російська військова техніка, що має зв'язок з Іраном. Президент Зеленський підкреслює, що Росія надала Тегерану супутникові дані, які можуть бути використані для атак на американські об'єкти на Близькому Сході.

У суботу, 25 липня, міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Київ у нападі на, як там зазначили, торговельне судно в Каспійському морі. В результаті нападу, каже Іран, загинув один моряк, а ще один дістав поранення.

Того ж дня президент Зеленський оприлюднив у соціальних мережах інформацію про те, що Україна "зуміла досягти значних успіхів завдяки дальнім ударам в зоні Каспійського моря, зокрема по кораблях, які використовувалися для транспортування військових вантажів за участі Ірану".

Іранські чиновники охарактеризували цей випадок як агресивний акт та підтвердили своє бажання захищати національні інтереси та безпеку. За інформацією, поширеною державними медіа Ірану, дипломат з України був викликаний до Міністерства закордонних справ країни.

Агентство IRNA повідомило, що під час цієї зустрічі Іран наголосив: "Ісламська Республіка рішуче захищатиме свою безпеку й національні інтереси та не залишить без відповіді напади на життя й майно своїх громадян".

У такому ж руслі колишній іранський парламентарій Незамеддін Мусаві висловив думку: "Реакція на цей "феєрверк" у Каспійському морі повинна бути почута в Чорному морі".

В Ірані, у Міністерстві закордонних справ, заявили, що міністр Аббас Арагчі висловив осуд атаки на іранське судно під час телефонної бесіди з Каєю Каллас, високою представницею ЄС із зовнішніх справ. Він також закликав до дій з боку Ради Безпеки ООН, Європейського Союзу та світової спільноти.

Розмова між Арагчі та Каллас відбулася лише через два дні після того, як Європейський Союз запровадив новий пакет санкцій проти Ірану за порушення прав людини.

Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук повідомив, що корабель, який був атакований українськими силами в Каспійському морі, транспортував елементи для безпілотних літальних апаратів і ракет, що мали на меті постачання в Іран.

У неділю в інтерв'ю ізраїльському телеканалу N12 Корнійчук спростував заяви Ірану, що судно перевозило цивільний вантаж, підкресливши, що Україна розглядає такі перевезення як законні військові цілі.

Він зазначив, що це не перший інцидент, коли Україна атакує військові вантажі, які мають зв'язок з Іраном.

"Ізраїль і Україна стикаються з однаковим противником", -- підкреслив український посол в Ізраїлі, зазначивши, що ці дві держави знаходяться "по різні сторони однієї осі зла".

Також у суботу президент Зеленський повідомив, що Російська Федерація передає Ірану інформацію з супутників, що стосується Близького Сходу, щоб Тегеран міг точніше коригувати свої удари в цьому регіоні.

"Я надам розвідці завдання передати нашим партнерам дані про нову підтримку, яку Росія надає іранському режиму. З початку липня ми спостерігаємо інтенсивну супутникову зйомку, яку Росія здійснює над територіями країн Затоки та американськими військовими об'єктами, що там розташовані. У подальшому ці зображення потрапляють до Ірану," - зазначив він.

Згідно з висловлюваннями Зеленського, можна виявити "явний зв'язок між російськими розвідками цілей та атаками іранських військових".

Він підкреслює, що 19 і 20 липня чотири авіабази опинилися в полі зору російських супутників: дві з них розташовані в Бахрейні, а також по одній в Йорданії та Кувейті.

На наступний день, в інтерв'ю телеканалу Sky News, Зеленський підкреслив, що на початку великої війни проти України Іран вже надав Росії нові види озброєння у формі дронів-камікадзе, а тепер має намір постачати Росії також свої балістичні ракети.

Президент України також вказав на дефіцит засобів ППО у світі через війну проти Ірану.

Одночасно з цим президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що керівники Китаю та Росії запевнили його у відсутності постачань озброєнь до Ірану.

"На мою думку, дві держави, які часто обговорюють у контексті їх впливу на Іран, не мають відношення до цієї ситуації," - зазначив Трамп.

Одночасно американський лідер застеріг, що у разі, якщо Росія або Китай вирішать вжити подібних заходів, "наслідки можуть бути для них вкрай негативними" і "це не відповідатиме їхнім інтересам".

Отже, оцінки ситуації, представлені президентом США та президентом України, не збігаються. Це відбувається напередодні потенційної зустрічі обох лідерів у Вашингтоні, яка, за деякими джерелами, запланована на 28 липня.

"Географічні рамки конфлікту з Іраном розширюються, і завдяки ударам великої дальності по об'єктах, які, за інформацією Києва, пов'язані з постачанням російської військової техніки до Ірану, Україна стала одним із нових гравців у цій кризі", - зазначає Euronews.

Додатково, за оцінками європейського суспільного мовника, ці події внесли нові аспекти в кризу відносин між Іраном і США, а також "з'єднали конфлікт Тегерана і Вашингтона з війною в Україні, знову акцентуючи на ролі Москви в підтримці Ірану".

Виконавчий директор українського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос прокоментував нещодавні загрози, що надійшли з боку Ірану щодо Києва:

"Це перший прецедент прямого звинувачення на адресу України з боку Тегерана в атаці зі смертельними наслідками, який іранська сторона синхронно транслює як на західний (через дипломатію ЄС), так і на східний (через РФ) треки", - зазначає він.

За словами фахівця, подальший розвиток подій може відбуватися за різними сценаріями.

Перша, найімовірніша версія передбачає загострення мови без вжиття конкретних заходів.

Семиволос вважає, що "Іран не володіє інструментарієм для безпосередньої військової відповіді Україні" через відсутність спільного кордону та обмеженість оперативних спроможностей, а його військовий потенціал зосереджений на протистоянні зі США та Ізраїлем у регіоні Перської затоки та Червоного моря.

"За цих умов реакція Ірану обмежиться інструментами "м'якої сили", зверненнями до Ради Безпеки ООН, залученням інформаційних спроможностей РФ для координації нарaтивів або спробами сформувати для України імідж "непередбачуваного агресора" перед країнами Глобального Півдня та Європою", - йдеться у дописі експерта на фейсбуку.

Другий сценарій передбачає асиметричну відповідь "через проксі або через Росію", із можливим залученням кіберресурсу та спецслужб.

"Іран володіє розвиненою та розгалуженою мережею хактивістських угруповань і державних кіберакторів (фіксується понад 60 профільних груп), що дозволяє здійснювати атаки за принципом правдоподібного заперечення", - нагадує Семиволос.

Необхідно акцентувати увагу на ризиках, які можуть загрожувати системам промислового управління.

"Враховуючи, що іранські групи зосереджуються на знищенні фізичної інфраструктури, такої як електричні мережі, водоочисні станції, елеватори та енергетичні об'єкти, цей напрямок асиметричної загрози вимагає посиленого контролю," - зазначає керівник Центру близькосхідних досліджень.

Проте, як зазначає Ігор Семиволос, цей інцидент може стати вигідним для Києва: "вдалою демонстрацією удару по центру російсько-іранської військової співпраці Вашингтон може сприймати це як додатковий аргумент на підтримку України – особливо на фоні несподіваного проукраїнського повороту серед впливових представників MAGA".