Коли дружелюбність перетворюється на ворожість: українці стикаються з тиском у Польщі – Bloomberg.

У державі спостерігається збільшення випадків дискримінації та негативних настроїв щодо українців.

Коли чоловік почув, що Олександра Іванюк спілкується українською з подругою в переповненому варшавському трамваї, він не стримався і почав лаятися. Лисий чоловік у військовій формі камуфляжу вигукував образи польською, навіть не зважаючи на обличчя жінок.

"Всі його чули, але мене найбільше вразило те, що ніхто не відреагував. Я зрозуміла, що не маю сміливості сама звернутися до нього, бо відчувала, що це може призвести до фізичного насильства", -- згадує 39-річна Іванюк, науковиця, яка живе в польській столиці вже 15 років.

На тлі зростання антиміграційних настроїв у Європі така атака могла б статися будь-де. Але цей випадок показує зміну в країні, чия економіка зростала завдяки українській робочій силі і яка є головним каналом постачання західної допомоги уряду України, зазначає Максим Едвардс, журналіст в Bloomberg.

Ця сцена була б немислимою в перші місяці після повномасштабного вторгнення Путіна в Україну, коли мільйони українців втекли в пошуках безпеки до сусідньої країни, яка в основному прийняла їх з відкритими обіймами. Тепер же "тріщини" в цій солідарності стають дедалі помітнішими, а опір підтримці України виходить на перший план у боротьбі за владу в польській політиці.

Через місяць після початку повномасштабного вторгнення, опитування, проведене варшавською соціологічною службою CBOS, виявило, що 94% поляків готові прийняти українських біженців. Інше дослідження CBOS, яке відбулося минулого місяця, показало, що підтримка українців становить 48%, при цьому близько половини респондентів вважають, що державні пільги, які отримують українські біженці, є занадто великими.

Президент Польщі Кароль Навроцький, який на початку цього року здобув сенсаційну перемогу на виборах, обігравши кандидата прем'єр-міністра Дональда Туска на посаду глави держави, висловив скептицизм щодо прагнень України до членства в НАТО та Європейському Союзі.

Він та його партнери з опозиційної партії "Право і справедливість" висловили звинувачення на адресу українських біженців, стверджуючи, що вони, нібито, отримують соціальні виплати без дотримання черги. У серпні Навроцький заблокував законопроєкт, який передбачав розширення підтримки для цих осіб.

"Залишається відкритим питання, яким чином Навроцький зможе узгодити інтереси національної безпеки Польщі з зростаючими антиукраїнськими тенденціями серед правих виборців," — зауважив Пьотр Бурас, старший науковий співробітник Варшавської ради з міжнародних відносин.

Едвардс зазначає, що Варшава в основному стала прихистком для українців. Міграційні процеси до Польщі активізувалися у 2015 році, коли Україна стикнулась з економічними труднощами, і дедалі більше людей знаходили тимчасову роботу на фабриках, у будівельному секторі або в сфері послуг. Після вторгнення Путіна розпочалася нова хвиля міграції, і, за даними Європейської комісії, близько мільйона українців досі користуються тимчасовим захистом у Польщі.

Економісти наголошують на важливому внеску українських мігрантів. У березні Польський банк розвитку оцінив, що українські працівники, включно з тими, хто приїхав ще до 2022 року, забезпечують до 2,4% валового внутрішнього продукту Польщі, який нещодавно перевищив 1 трильйон доларів.

Звіт за 2024 рік виявив, що 78% українців, які переїхали до Польщі, знайшли роботу — це найвищий рівень серед усіх країн ОЕСР.

"Завдяки українським мігрантам нам вдалося компенсувати дефіцит трудових ресурсів на фоні суттєвого зниження чисельності населення", -- підкреслив Ян Бжозовський, економіст з Інституту європейських досліджень Ягеллонського університету в Кракові.

Він попередив, що Польща не повинна вважати українців само собою зрозумілими.

"Їм не потрібно обов'язково залишатися в Польщі, адже вони можуть вирушити до Німеччини, Франції чи інших держав ЄС. Негативне ставлення до них матиме певний вплив," -- зазначив він.

Статистичні дані про злочини, пов'язані з ненавистю та дискримінацією, є досить складними. Це пояснюється тим, що багато потерпілих не звертаються зі скаргами на інциденти, а в тих випадках, коли вони все ж повідомляють про них, часто не вказують свою національність чи етнічну приналежність.

Правоохоронні органи повідомили, що у 2024 році в Польщі було зареєстровано 651 інцидент, спрямований проти українських громадян, а протягом перших дев'яти місяців цього року — 477 випадків.

Комісар з прав людини, зі свого боку, зауважив "зростання кількості актів дискримінації та висловлювань ненависті, спрямованих проти громадян України, які проживають у Польщі", йдеться у заяві польського омбудсмена.

Асоціація "Ніколи більше", некомерційна організація з Варшави, що займається збором інформації про расизм та ксенофобію, повідомила, що у період з 2024 по 2025 рік спостерігається зростання кількості фізичних нападів на українців.

Дослідниця в галузі міграції та аналітики Олена Бабакова підкреслила, що стереотип "недоброго українця" займає ключову позицію в антик українських наративах. Вона зазначила, що коли поляки зіткнулися з українцями, які відмовлялися виконувати будь-яку роботу і могли стати їм конкурентами, це порушило усний соціальний контракт.

Бабакова, українка, що проживає в Польщі протягом 17 років, стала свідком проявів незадоволення. Вона згадує епізод на дитячому майданчику у Варшаві, який демонструє, що для деяких поляків українці залишаються чужими і ніколи не зможуть стати "своїми".

Польська прикордонна служба зафіксувала понад 98 500 в'їздів молодих українських чоловіків у віці від 18 до 22 років протягом двох місяців після того, як президент України Володимир Зеленський спростив правила для виїзду.

Українські та польські політики вважають, що за збільшенням ворожнечі стоїть Москва. Як показало дослідження Інституту стратегічного діалогу, проведене в травні, проукраїнські сили заохочували антиукраїнські настрої під час президентських виборів у Польщі, зокрема, розповсюджуючи неправдиві інформації про те, що біженці нібито планують терористичні акти.

Існує також історичне підґрунтя. Війна Росії змусила Київ і Варшаву тимчасово відкласти суперечки, зокрема щодо Волинської трагедії, під час якої українські націоналісти вбивали етнічних поляків у роки Другої світової війни. Цього року обидві сторони погодилися дозволити ексгумації.

Проте ця трагедія, яку Польща трактує як геноцид, знову стала предметом обговорення: під час меморіальної церемонії в липні політики попередили, що вона слугує родючим ґрунтом для російських зусиль, спрямованих на послаблення єдності між Польщею та Україною.

У серпні на реп-концерті на Національному стадіоні у Варшаві між фанатами та охоронцями спалахнули сутички, а на відеозаписі видно, як один із відвідувачів концерту демонструє прапор, пов'язаний з українськими націоналістами часів Другої світової війни. На тлі громадського обурення цим символом прем'єр-міністр Туск оголосив про висилку 63 осіб, серед яких 57 українців.

За словами Бураса, польська готовність допомагати має свої підйоми та спади -- і, можливо, спади переважають. Він зазначив, що початкова хвиля підтримки після 2022 року вже "вичерпалася", нагадуючи, що польський ентузіазм щодо України після Революції Гідності 2014 року зазнав тієї ж долі.

Нагадаємо, з Варшави надходять нові сигнали охолодження у відносинах з Україною. Керівник президентського Бюро міжнародної політики заявив, що Варшава очікує від Києва більшої взаємності. Польща, підкреслив він, останні роки демонструвала величезну підтримку Україні, однак тепер прагне реалістичнішої моделі співпраці.