Комітет Верховної Ради України обрав для голосування найневдаліший законопроєкт щодо критеріїв відбору суддів.

Його ухвалення може обійтися Україні в 7 мільярдів гривень.

На засіданні, що відбулося 30 вересня, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики відмовив у підтримці урядового законопроєкту, який передбачав зміни до законодавства "Про судоустрій і статус суддів". Ці зміни стосувалися вдосконалення конкурсних процедур для зайняття посад члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та члена Вищої ради правосуддя. Натомість, комітет рекомендував депутатам підтримати ініціативу групи парламентаріїв, які виступили за зменшення впливу міжнародних експертів у цьому процесі.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін підкреслив, що ухвалення цього законопроєкту є критично важливим для отримання України 7 мільярдів гривень фінансової допомоги від Європейського Союзу в рамках програми Ukraine Facility. Ці кошти будуть надані тільки за умови, що закон відповідатиме стандартам ЄС.

"Урядовий законопроєкт (№16018-1) не був бездоганним, однак отримав зауваження від Венеційської комісії, врахування яких могло б призвести до його вдосконалення. Проте депутати з команди Зеленського в комітеті ВРУ відхилили цей урядовий проект і натомість підтримали альтернативний депутатський законопроєкт (№16018), який суперечить вимогам для отримання фінансової допомоги від ЄС. Це означає, що Україні, ймовірно, не вдасться отримати близько 7 млрд грн," - зазначив він.

Нещодавно Венеційська комісія разом із Генеральним директоратом з прав людини та верховенства права Ради Європи закликали Україну провести значну доопрацювання урядового законопроєкту № 16018-1. Вони висловили підтримку для подальшої участі міжнародних експертів у конкурсних процесах, проте зазначили, що запропоновані в документі зміни можуть знизити їхню важливість.

Раніше у складі конкурсної комісії, що займалася відбором членів ВККС за участю міжнародних фахівців, було три судді або судді у відставці та три міжнародні експерти. Голосування останніх було визначальним. Ця комісія завершила свою діяльність 1 червня 2025 року.

Нову конкурсну комісію планувалося створити за участю українських організацій, таких як Рада суддів, Рада прокурорів, Рада адвокатів та Національна академія правових наук. Минулого року Вища рада правосуддя оголосила про старт відповідного конкурсу, а голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна ініціювала законопроєкт № 13382, який передбачав продовження залучення міжнародних експертів до конкурсу. Проте, до цього часу комітет навіть не приступив до розгляду цього законопроєкту.

Врешті у грудні 2025 року Євросоюз включив продовження участі міжнародних експертів у конкурсній комісії ВККС до десяти пріоритетних реформ для України.

Прийняття цього законопроєкту має велике значення, оскільки в червні 2027 року завершиться термін повноважень практично всіх членів чинного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, відповідальної за відбір кандидатів на суддівські посади.

У своєму аналізі урядового законопроєкту, який був зареєстрований на початку вересня, Венеційська комісія підкреслила, що залучення міжнародних експертів повинно тривати не до певного терміну, а до тих пір, поки Україна не створить умови, які дозволять національним інститутам самостійно проводити адекватний конкурс. Крім того, комісія запропонувала внести зміни в окремі положення:

* не наполягати на обов'язковій наявності громадянина України серед кандидатів, запропонованих міжнародними партнерами для конкурсної комісії;

* встановити єдині правила голосування при оцінці кандидатів — комісія пропонує, щоб для ухвалення рішення було необхідно отримати щонайменше чотири голоси, з яких два повинні належати міжнародним експертам.

* усунути можливість заміни міжнародних експертів на представників українських установ;

* Не варто встановлювати обмеження для конкурсної комісії в два роки — її діяльність повинна тривати до повного формування нового складу ВККС. При цьому процес відбору нових членів необхідно розпочинати щонайменше за півроку до закінчення терміну повноважень поточного складу, а діючі члени повинні продовжувати виконувати свої обов’язки до моменту призначення їхніх наступників;

надати конкурсній комісії можливість виконувати власний аналіз для оцінки кандидатів.

Паралельно, за повідомленням Антикорупційного центру МЕЖА, депутатський законопроєкт №16018, підтриманий комітетом, ще більше обмежує вплив міжнародних експертів у процесі відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, порівняно з урядовою версією.

Голос міжнародних експертів втрачає свою значущість, якщо голоси розподіляються 3 на 3, що призводить до виведення кандидата з конкурсу. При цьому, на етапі оцінки доброчесності, міжнародні експерти також втрачають свій вирішальний голос.

* Вища рада правосуддя отримує контроль над допуском кандидатів до конкурсу -- для Конкурсної комісії не передбачили окремого незалежного секретаріату;

Другий склад Конкурсної комісії, в якому беруть участь міжнародні експерти, матиме повноваження лише на два роки з моменту свого призначення, а наступний склад буде сформовано відповідно до загальних правил.

* за певних умов місця міжнародної квоти можуть передавати Раді прокурорів, Раді адвокатів та Національній академії правових наук України.

За словами Шабуніна, цей законопроєкт був обраний з метою укомплектування одного з ключових судових органів представниками своїх.

"Якість цих людей можна передбачити дивлячись на Мудру, Галущенка, Кравченка та інших міндічів", - додав він.

У 2025 році Україні вдалося досягти певних успіхів у сфері правосуддя: розпочали свою діяльність дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, відбулися конкурси на посади у судах, а також було розблоковано діяльність Конституційного суду. Проте за зовнішнім виглядом формального прогресу прихована серйозна проблема — відсутність комплексної стратегії і механізму контролю за її реалізацією. Чому судова реформа відбувається безладно, хто несе за це відповідальність, та чому без етичних норм і гідності принцип верховенства права залишається простою декларацією — у статті "Верховенство права: відсутність стратегії, етики та гідності" розглядає керівниця напрямку "Верховенство права" Лабораторії законодавчих ініціатив Карина Асланян.