Прес-реліз Міжнародної конференції з медіаграмотності: спільна перспектива розвитку до 2030 року.
Документ підготовлений за результатами конференції, організованої Програмою підтримки ОБСЄ в Україні.
Учасники Міжнародної конференції з медіаграмотності, що відбулася 2 -- 3 липня 2026 року в Києві за ініціативи Програми підтримки ОБСЄ в Україні, визначили ключові виклики, пріоритети та план дій для розвитку медіаграмотності, інформаційної стійкості й підтримки незалежних медіа.
Результатом спільної роботи учасників стало комюніке, яке окреслює основні напрямки розвитку медіаграмотності в Україні до 2030 року. До них входять гармонізація українського законодавства з європейськими стандартами, розробка Державної стратегії медіаграмотності, інтеграція медіа- та ШІ-грамотності в освітні програми, підтримка незалежних медіа, а також створення національного координаційного механізму в цій галузі.
Додатком до документа є словничок українських відповідників невиправданих запозичень з англійської мови, укладений Андрієм Куликовим.
Нижче представлений повний текст комюніке.
Крім того, варто зазначити, що "Детектор медіа" вже висвітлював події конференції, зокрема основні проголошені тези та інтерв'ю Андрія Куликова з Яном Браату, послом та представником ОБСЄ з питань свободи медіа.
Міжнародна конференція з медіаграмотності, організована Програмою підтримки ОБСЄ в Україні, відбулася в Києві та стосувалася питань поточного стану та розвитку медіаграмотності в Україні.
В роботі конференції прийняли участь:
представники Організації з безпеки та співробітництва у Європі, Ради Європи, Європейського Союзу, ЮНЕСКО в Україні;
представники Верховної Ради України, Міністерства культури України, Міністерства освіти України, Міністерства цифрової трансформації України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Служби безпеки України та правоохоронних структур.
представники засобів масової інформації
представники університетів та загальноосвітніх навчальних закладів
представники суспільних організацій.
Основною метою конференції було об'єднати всіх важливих партнерів, що займаються медіаграмотністю в Україні, та створити спільну стратегію розвитку до 2030 року.
Програма підтримки ОБСЄ в Україні опікується підтримкою ініціатив у сфері медіаграмотності та прагне до їх інституціоналізації в Україні (створення стійкої структури та включення медіаграмотності в усі сфери життя).
Зазначаючи, що:
Тема медіаграмотності охоплює не лише вміння критично мислити та спростовувати фейки, а має значно більш широке значення. Вона тісно пов'язана з такими аспектами, як толерантність, гендерна рівність та загальний захист прав людини.
У глобальному масштабі посилюються ризики, пов'язані з використанням штучного інтелекту для формування дезінформаційних наративів за допомогою генеративних технологій.
зростає число кібератак на медіа та різні організації;
Умови праці журналістів і медіа значно погіршуються внаслідок наближення фронтових ліній та безперервних терористичних атак різними засобами. Крім того, відсутність базових життєвих послуг через руйнування інфраструктури тільки ускладнює ситуацію.
Медіа та журналісти стикаються зі зменшенням можливостей для створення стабільних моделей розвитку через трансформацію фінансових систем.
Посилюється вплив дезінформаційних кампаній на молодь і дітей через розробку ігрового контенту, що містить елементи російської дезінформації.
збільшуються ризики більш глибокого інтегрування наративів російської пропаганди в продукти та контент, які розповсюджуються на платформах спільного користування та в соціальних мережах;
суміш дезінформаційних складових із кінетичними ударами з боку держави-агресора;
Роль журналістів та незалежних медіа полягає в наданні достовірної інформації, що слугує джерелом перевірених новин.
Зрозумівши, що:
медіаграмотність включає безпеку використання ШІ та цифрових сервісів, застосування принципів інклюзивності та гендерної чутливості;
Медіаграмотність виступає невід'ємною частиною стратегічного прогресу інформаційного сектору, а також є гарантією національної безпеки України та сприяє розвитку демократії.
досвід України у боротьбі з дезінформацією та впровадженням кращих практик розвитку медіаграмотності для різних аудиторій і груп населення;
незалежні медіа та журналістика потребують державної підтримки та підтримки міжнародного співтовариства шляхом забезпечення ресурсами і максимальним рівнем безпеки, а також удосконаленням законодавчого середовища;
включення медіаграмотності у навчальні програми на всіх етапах освіти, починаючи з дошкільного віку;
впровадження передових методів навчання в сфері медичної грамотності, штучного інтелекту, цифрової безпеки, інклюзії та гендерної чутливості;
Держава повинна встановити дієве регулювання та гарантувати рівні умови для всіх гравців на медіа-ринку, прагнучи ліквідувати переваги для медіа, що функціонують у "сірій зоні".
Відповідно до підсумків Конференції та з огляду на всі надані рекомендації, учасники розробили новий план дій для просування медіаграмотності в Україні до 2030 року.
Словничок українських відповідників невиправданих запозичень з англійської мови в журналістиці (і не лише) від Андрія Куликова:
Варто розглянути вживання:
Аб'юзер — це особа, що завдає шкоди, переслідує або завдає страждання іншим.
Блюрити — це процес розмиття.
Булінг — це форма цькування.
Газлайтинг — це маніпуляція, спрямована на заплутування і введення в оману.
Дебанкінг -- розмотка, викриття
Дипфейк -- докорінна підробка
Інклюзія — це активна участь.
Клікбейт -- підманка
Контент -- вміст
Контриб'ютити – це означає приєднуватися або брати участь.
Кринж — это неприятное чувство, неловкость и стыд.
Пребанкінг -- запобіжна розмотка, запобіжне викриття
Фейк — це обман.
Фальшиві новини — це неправдиві або сфальсифіковані повідомлення.
Хайп — це стартовий імпульс.
Харасмент -- утиск, переслідування, залякування
Попередження: Дане комюніке містить ключові теми, пропозиції та рекомендації, які виникли в результаті дискусій на Міжнародній конференції з медіаграмотності, що проходила в Києві 2-3 липня 2026 року. Воно створене на основі цих обговорень і не обов'язково відображає думки чи позиції ОБСЄ.
