Кримська платформа: сильна підтримка суверенітету України в питаннях Криму.
Сьогодні, під час активних переговорів між США, Україною та Росією щодо умов завершення війни в Україні, ключову роль відіграють міжнародні організації та об'єднання. Особливо важливою є позиція Кримської платформи, яка стала однією з перших ініціатив, спрямованих на деокупацію Криму та захист прав України на цю територію.
У кінці листопада 2025 року в столиці Швеції, Стокгольмі, пройшов Четвертий Парламентський саміт Кримської платформи, на який зібралося близько 70 делегацій з приблизно 50 країн, включаючи представників міжнародних парламентських організацій. Які ж були погляди учасників цього заходу?
На саміті були представники Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Північної Ради, Міжпарламентського союзу та Європейського парламенту.
Серед учасників були делегації Бельгії, Болгарії, Естонії, Іспанії, Латвії, Литви, Ліберії, Ліхтенштейну, Молдови, Німеччини, Норвегії, Румунії, Сербії, Фінляндії, Хорватії, Швейцарії, а також Албанії, Австрії, Боснії і Герцеговини, Великої Британії, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Франції, Чехії, Чорногорії, Вірменії, Аргентини, Демократичної Республіки Конго, Нідерландів, Парагваю та Перу. У відеоформаті виступили Австралія, Гватемала, Канада, Коста-Рика, Малайзія, Мальта, Нова Зеландія, США та Японія.
На урочистій церемонії старту Четвертого Парламентського саміту Кримської платформи були присутні Спікер Риксдагу Швеції Андреас Норлен, Президент України Володимир Зеленський, а також Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Андреас Норлен підкреслив, що демократія та свобода в кінцевому підсумку виявляються сильнішими за своїх супротивників завдяки моральній перевазі та рішучості вільних суспільств у боротьбі. Він акцентував на незламному духу українського народу, історичній солідарності між Україною та Швецією, а також на важливості постійної готовності захищати не лише Україну, а й усю Європу від російської агресії, яка ставить під загрозу територіальну цілісність європейських країн.
На саміті, що проходив у Стокгольмі, представники Великої Британії, зокрема заступниця спікера Палати громад Каролін Нокс і голова Комітету з європейських справ Палати лордів Пітер Рікеттс, підтвердили свою рішучу підтримку Україні та зобов'язання Великобританії забезпечити відповідальність Росії за її незаконні дії на Кримському півострові. У своїй промові Нокс акцентувала увагу на важливості Кримської платформи, що є значущим міжнародним механізмом для підвищення обізнаності та мобілізації глобальних зусиль проти російської окупації Криму.
Нокс оголосила, що наступний Парламентський саміт Кримської платформи відбудеться у Лондоні в 2026 році. Велика Британія, яка виступає стратегічним союзником України, прагне зміцнити міжнародну співпрацю та підкреслити важливість підтримки територіальної цілісності України, а також повернення викрадених Росією українських дітей. Рікеттс запросив парламентарів з усього світу приєднатися до цього важливого заходу, що відбудеться наступного року в столиці Великої Британії.
Вибір Великої Британії провести Саміт у 2026 році підкреслює її незмінну прихильність до України та рішучість відстоювати міжнародні норми, особливо в контексті тривалої російської окупації Криму. Нокс підкреслила, що підтримка України з боку Великої Британії є стабільною та непохитною, а боротьба за Крим є спільною справою для всіх демократичних країн.
У своєму виступі Президент України Володимир Зеленський акцентував увагу на тому, що Кримська платформа продовжує підкреслювати важливість поваги до кожної нації та держави. Він підкреслив, що принципи, які забезпечують мир у Європі, повинні бути охоронювані. Зеленський також виділив критичну необхідність впровадження формули "всіх на всіх" для звільнення українських військовополонених, цивільних заручників та дітей, яких викрала Росія. Президент України наголосив, що справжній мир можливий лише в умовах невідворотної відповідальності агресора та відновлення контролю над усіма окупованими територіями, включаючи Крим.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив, що нині настає вирішальний момент боротьби -- за Україну, за Європу, за тривалий і справедливий мир. Він звернув увагу на тиск, який відчуває українське суспільство через втрати, пропаганду та втому, але підкреслив, що є ще один, сильніший тиск -- тиск сумління, пам'яті про жертв та відповідальності за майбутнє, який не дозволяє зупинити боротьбу. Стефанчук нагадав, що будь-який справжній мирний процес має ґрунтуватися на принципі "нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи" і не може допускати жодного правового визнання російської окупації чи обмежень для сил оборони України.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард підкреслила, що життя на тимчасово окупованих територіях характеризується залякуванням, страхом і репресіями. Журналістів змушують до мовчання, сім'ї розлучають, а дітей виховують під постійною пропагандою. Кримські татари зазнають переслідувань через свою мову та віру. Окрему увагу вона звернула на долю українських дітей, яких насильно вивозять до Росії, відривають від батьків і поміщають у заклади, де їх піддають ідеологічному впливу.
Під час пленарної дискусії учасники наголосили на неприпустимості зміни кордонів силою та небезпеці спроб умиротворення агресора. Вони підкреслили, що підтримка України зміцнює спільну безпеку, а також закликали посилювати санкції, працювати над конфіскацією російських активів, посилювати енергетичну стійкість Європи та забезпечувати відповідальність росії за воєнні злочини і депортації.
Учасники також підкреслили, що відновлення контролю над окупованими територіями тісно пов'язане з дотриманням верховенства права та міжнародною стабільністю. Вони зауважили, що не слід мати ілюзій щодо намірів Росії та наголосили на необхідності, щоб будь-які угоди забезпечували Україні надійну і тривалу безпеку.
У ході обговорення учасники акцентували увагу на систематичності російської агресії, порушуючи питання важливості санкційних заходів та необхідності гуманітарної і відновлювальної допомоги. Вони також піднімали теми, пов'язані з такими злочинами, як незаконне вивезення українських дітей. Представники міжнародних організацій наголошували на питаннях людської гідності, політичних ув'язнень, а також ситуації з військовополоненими і цивільними особами, які стали заручниками.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що статус Криму неможливо розглядати як абстрактне геополітичне питання, відірване від територіальної цілісності України та прав корінного кримськотатарського народу. Він підкреслив, що Крим -- це єдиний дім, серце й душа кримських татар, і закликав міжнародну спільноту усвідомити, що справжня деокупація півострова має включати відновлення історичної справедливості, гарантії прав корінного народу на самовизначення у складі України та звільнення всіх політв'язнів, яких переслідує російський окупаційний режим.
Крім того, учасники відзначали, що світ недостатньо серйозно сприйняв події 2014 року, і зараз потрібні рішучіші дії, зокрема підтримка довгострокових програм допомоги Україні. Виступи також торкалися теми ризиків мілітаризації Криму, зростання загроз у Чорноморському регіоні та використання росією новітніх технологій.
Деякі делегації акцентували увагу на тому, що поступки агресору можуть створити небезпечні прецеденти і лише стимулюють подальші акти агресії. Вони підкреслювали важливість фіксації злочинів, боротьби з спробами знищення української та кримськотатарської ідентичностей, а також забезпечення відповідальності за депортації, тортури та руйнування.
Учасники також звертали увагу на те, що жодна формула миру не може ухвалюватися без України. У виступах звучали заклики протидіяти дезінформації, кіберзагрозам, зміцнювати енергетичну безпеку та зменшувати залежність від російських ресурсів. Експертне середовище наголосило на важливості невизнання окупації, дотримання Статуту ООН і повного виведення російських військ з української території, адже фіксація ліній окупації лише заохочує агресора.
Постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко зазначила, що Крим став місцем систематичних репресій, де мають місце тортури, насильницькі зникнення людей та політичні переслідування. Вона підкреслила важливість активізації зусиль міжнародних партнерів для звільнення всіх політв'язнів та підтримки жителів окупованого півострова.
На заходах Парламентського саміту Кримської платформи відбувся спеціальний семінар, присвячений актуальній темі повернення незаконно викрадених українських дітей. Учасниками семінару стали Натанієль Реймонд з Єльського університету, депутатка ісландського Альтингу Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гілфадоттір, депутатка Риксдагу та спеціальна представниця Парламентської асамблеї ОБСЄ Каріна Одебрінк, народна депутатка України і Віцепрезидентка ПАРЄ Олена Хоменко, а також депутат Риксдагу Маркус Вієхель. Вони обговорили систематичність викрадень, втрати для українських сімей, спроби насильницького "перевиховання" дітей та їхню мілітаризацію. Дослідження, представлені Єльським університетом, підтвердили наявність значної мережі установ, контрольованих російським урядом, куди переміщуються українські діти.
Окрім того, на полях саміту Кримської платформи була представлена виставка "Crossroads -- Sweden's and Ukraine's history through 1000 years", що була присвячена історії перетину шляхів України та Швеції, показуючи, як політичні союзи, війни, дипломатія й культурні контакти формували спільний простір двох країн. Серед експонатів були оригінальні документи з архівів, у тому числі матеріали про союз Мазепи й Карла XII, лист кримського хана королеві Швеції, ранні свідчення про українсько-шведські зв'язки та артефакти, що підкреслюють взаємний історичний вплив.
За підсумками саміту країни-учасниці прийняли спільну декларацію. У ній підтверджується рішуча підтримка територіальної цілісності України, засуджується агресія Росії та наголошується на необхідності повернення всіх українських земель, звільнення політичних в'язнів, посилення санкцій, створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії та впровадження міжнародного механізму компенсацій. Декларація також містить заклик до забезпечення участі України в усіх мирних переговорах та продовження глобальних зусиль щодо захисту прав людини, культурної спадщини та екологічної безпеки в Криму.
