Конституційний Суд України визнала, що Кабінет Міністрів не має права самостійно обмежувати права громадян під час епідемій, що суперечить основному закону.
Велика палата Конституційного Суду України (КСУ) визнала неконституційним окремий припис закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", який дозволяв Кабінету міністрів України самостійно встановлювати тимчасові обмеження прав і свобод фізичних та юридичних осіб в умовах поширення інфекцій.
В повідомленні відділу комунікацій КСУ та правового моніторингу на сайті Суду зазначається, що 29 вересня КСУ ухвалив рішення у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 6 квітня 2000 року № 1645-III зі змінами.
"Провівши аналіз питань, піднятих у конституційному поданні, Суд дійшов висновку, що конкретна норма частини четвертої статті 29 Закону, а саме: 'встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб', не відповідає Конституції України", - зазначається у повідомленні Конституційного Суду України.
Згідно з інформацією, саме спірна норма Закону дозволяє Кабінету Міністрів обмежувати конституційні права та свободи громадян у випадку поширення небезпечних інфекційних захворювань. Це стало можливим, оскільки Верховна Рада України не врегулювала це важливе питання на законодавчому рівні, а надала право на таке регулювання вищому виконавчому органу.
"Публічна влада повинна розглядати будь-які сумніви щодо своїх повноважень у сфері обмеження прав і свобод з точки зору їх захисту. Це передбачає, що обмеження можливе виключно на основі законодавства", - наводить текст рішення КСУ.
Суд також підкреслив, що Кабінет Міністрів має право на основі Конституції та законодавства України здійснювати нормативне регулювання щодо впровадження тимчасових обмежень конституційних прав і свобод. Це можливе лише за умови, що в Конституції та законах України чітко окреслені підстави, правомірні цілі, обсяг і методи таких обмежень.
Отже, у КСУ зазначають, що роль уряду полягає в уточненні механізму здійснення обмежень прав і свобод, визначених українським законодавством, а не в самостійному запровадженні нових обмежень.
"Як зазначено в повідомленні прес-служби Конституційного Суду, окремий припис четвертої частини статті 29 Закону, який був визнаний неконституційним, втрачає свою силу з моменту ухвалення цього рішення Судом."
