Між юридичною сферою та політичними аспектами: які причини лежать в основі заснування інституту військового омбудсмена?

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Законопроєкт не обмежує повноваження діючого омбудсмена.

Це перше таке співавторство на рівні депутатів оборонного комітету і представників Міністерства оборони чи така співпраця стає вже регулярною?

Представники різних департаментів Міністерства оборони постійно беруть участь у засіданнях комітету з питань оборони.

Уповноважена Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх родин Ольга Кобилинська підкреслила, що в раніше анонсованому Плані внутрішньої стійкості вже було закладено створення інституту військового омбудсмена.

Відповідно до законопроєкту, інститут військового омбудсмена створюється на підставі статті 106 Конституції України як допоміжний орган Президента для реалізації його функцій у сфері демократичного цивільного контролю, визначеного законом "Про національну безпеку України".

Однак виникла парадоксальна ситуація: спершу було створено допоміжний орган на базі конституційної норми, а вже пізніше, під час парламентських дебатів, деякі депутати висловили думку, що це, мовляв, суперечить Конституції. Адже відповідно до діючої норми, в Україні існує лише один омбудсмен — Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Цей законопроєкт жодним чином не зменшує і не обмежує повноваження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Визначені Конституцією та відповідним законодавством, ці повноваження залишаються у руках Уповноваженого, який відповідає за загальний нагляд за правами та свободами громадян, включаючи військовослужбовців. Під час аналізу законопроєкту можуть виникнути певні запитання, наприклад, чому існує дублювання функцій, адже існує безліч органів, до яких військовослужбовці можуть звертатися для захисту своїх прав. Однак варто пам'ятати, що в країні є одна особа, яка виконує роль Верховного головнокомандувача — президент, що має повну дисциплінарну владу над військовими. Такого роду повноваження більше ні у кого немає. Саме в рамках президентської вертикалі створюється структура, яка стане новим інститутом для захисту прав військовослужбовців. Я не бачу жодних суперечностей з чинним законодавством чи Конституцією. Військовий омбудсмен буде інтегровано до закону "Про національну безпеку" та стане продовженням і реалізацією президентських функцій у сфері демократичного цивільного контролю.

Керівник центрального управління захисту прав військовослужбовців Міноборони, військовий прокурор Руслан Циганков. Скрин Суспільне

Монополія на захист прав -- абсурдна ідея

Які найбільш спірні питання депутати відклали на повторний розгляд?

Я думаю, що потрібно буде пояснювати депутатам, чому саме вертикаль президента. По-іншому, на даний момент, побудувати цю інституцію, щоб вона була дійсно ефективною, неможливо. В нас не існує іншої посадової особи, яка була б наділена повнотою дисциплінарної влади. Тому це 100%, я вважаю, повинен бути президент. Зміни до Конституції, щоб безпосередньо прописати цю посадову особу - військового омбудсмена, на даний момент внести ми не можемо з об'єктивних причин. Я думаю, що буде критика щодо підпорядкування, чия вертикаль, дублювання функцій. Хоча дублювання функцій... Я не зовсім розумію, про що мова, бо звучить, наче в нас повинна бути монополія захисту прав. Мені здається, що ні, не повинна бути монополія захисту прав. Питання невідповідності Конституції - те, що я чув з трибуни Верховної Ради... Я, як юрист, вважаю, що даний законопроєкт відповідає Конституції. Звісно, крапку в цьому зможе поставити виключно Конституційний суд. Я чув також питання щодо невідповідності рекомендаціям Венеціанської комісії. Я б хотів зазначити, що це не зовсім так, тому що напряму у висновках Венеціанської комісії особисто я ніколи не бачив, щоб згадували про військового омбудсмена. Жодна країна Європи не була в тій ситуації, в якій перебуваємо ми. Особисто при спілкуванні з іноземними партнерами, коли вони приїжджають в Україну, я відчуваю, що більшість з них намагаються у нас вчитися. Не ми в них вчимось, а вони в нас. Тому що вони розуміють, що вони не знають, як буде сприймати виклики їхня країна, їхні державні інституції такої величезної війни з таким серйозним супротивником. Я вважаю, що історію пишемо ми. І ми повинні враховувати тенденції світу, висновки Венеціанської комісії. Але ми повинні формувати своє законодавство, виходячи з тих викликів, які ми зараз отримали. Наша держава вже стільки роки бореться за своє існування досить ефективно. Тому ми повинні формувати повістку дня і бути зразком для інших держав.

Вимоги до омбудсмена: цивільна особа, не обов'язково з військовим досвідом.

Чому законопроєкт про військового омбудсмена ухвалюється саме зараз? Сергій Соболєв з "Батьківщини" говорить про те, що у вимогах до військового омбудсмена має бути обов'язково прописано, що це учасник бойових дій. Людина, наділена практичним досвідом.

На даний момент жодних кадрових призначень не відбулося, оскільки вакантна посада військового омбудсмена ще не заповнена. Щодо питання бойового досвіду, необхідно зазначити, що ця роль повинна виконуватися виключно цивільною особою, адже це є частиною демократичного контролю. Щодо бойового досвіду... Я не зовсім розумію, яким чином це може вплинути на професійні якості кандидата в даному контексті. Якщо під час призначення буде враховуватися, що особа має досвід участі в бойових діях або отримала державні нагороди, це, безумовно, позитивно характеризує її. Проте вважати це обов'язковою умовою для призначення, на мою думку, не зовсім коректно. Основною вимогою має залишатися професіоналізм у сфері захисту прав.

Мета полягає не в знищенні, а в збагаченні.

Крім того, ніхто нічого не знищує. Ми лише розширюємо можливості для виконання повноважень президента. Голова Верховної Ради, Уповноважений Верховної Ради з прав людини та навіть міністр оборони не мають змоги впливати на всі кадрові рішення, що стосуються військовослужбовців. Це може зробити лише одна особа, яка несе відповідальність і має повноваження, визначені Конституцією - президент, як Верховний головнокомандувач. Якщо ми прагнемо до оперативної та ефективної реакції на проблеми, то ця структура є необхідною в такій формі, як зазначено в законопроєкті.

Що інститут військового омбудсмена може дати військовим службовцям з практичної точки зору?

На даний момент це розгляд тисяч звернень, їх реальне опрацювання з наслідками у вигляді поновлення прав. Це системні зміни в армії, які ми можемо на даний час бачити, коли вище військове керівництво країни пише рапорти на звільнення з посад, посилаючись на саме людські і гуманні принципи, які повинні бути в армії. Це все те, що повинен змінити інститут військового омбудсмена - повернути ту довіру, яка вже існує, пересічного громадянина до Збройних сил. І я думаю, що через декілька років, коли цей законопроєкт буде ухвалений, ми проаналізуємо його ефективність і в нас не буде сумнівів, що наша країна вчинила правильний вибір.