Мобілізація. Основні положення без підсумків.

Наталія Іщенко, журналістка

Ефективна мобілізація громадян завжди базується на потужній державній ідеології та самосвідомості громадян. Лише примус (батіг) та лише гроші (пряник) не працюють без ідеологічної і морально-психологічної платформ і ніколи не забезпечать війська необхідним для ведення бойових дій якісним, навченим, вмотивованим і дисциплінованим ресурсом.

Основна мета мобілізації полягає в укріпленні оборонних можливостей. Це передбачає, що мобілізаційні заходи ніколи не повинні:

- шкодити іміджу і авторитету армії,

- послаблювати моральний стан суспільства,

підривати віру в уряд.

- спонукати до виникнення громадянських конфліктів,

Оскільки ці зазначені аспекти сприяють зниженню оборонного потенціалу країни, а не його укріпленню.

Проведення ефективних мобілізаційних заходів неможливо без підтримки суспільства не тільки із ідеологічних, але і суто з організаційних причин.

Отже, невід'ємними складовими мобілізаційного процесу повинні стати:

- проведення ідеологічної роботи серед населення (з якою метою ми боремося),

- пропаганда (що буде внаслідок поразки),

- зміцнення репутації та статусу армії (через конкретні дії, а не лише на словах).

- гарантування справедливості в процесі мобілізації (боротьба з корупцією, уникнення застосування непрозорих і суб'єктивних критеріїв для бронювання та відстрочок, забезпечення однакового ставлення до всіх категорій військовозобов'язаних, незалежно від віку, місця проживання та інших факторів).

В демократичній державі навіть мобілізація має проводитися із дотриманням прав людини і забезпеченням верховенства права.

Не допускається незаконне переслідування навіть осіб, які лише підозрюються у правопорушеннях. Тому будь-які дії щодо переслідування та покарання тих, хто порушує закон або ігнорує свої конституційні зобов'язання, повинні мати юридичне підґрунтя, бути прозорими і системними. Гарантія права на захист та справедливий суд є обов'язковою.

Покращення оборонної спроможності країни неможливе без надання армії висококваліфікованих кадрів під час мобілізаційних заходів.

Отже, перш за все, з особами, які не мають чіткої мотивації до служби, необхідно проводити морально-психологічну підготовку перед їх відправленням до військових частин. Цей процес повинен стати невід'ємною та якісною частиною навчання (БЗВП).

Моральний дух на війні є не менш важливим, ніж вміння стріляти.

По-друге, призов до війська серйозно хворих або попросту немічних, є не укріпленням, а руйнуванням армії.

Недостатня об'єктивність військово-лікарської комісії, прийняття непродуманих або явно шкідливих нормативних документів, які на папері визнають невідповідних придатними, лише сприяє зниженню обороноздатності.