Юридичний портал

Мобільні групи для "втечі" від призову: як функціонує підпільний бізнес і хто отримує з цього вигоду.

У соціальних мережах виникає підпільний ринок послуг для призовників та вже мобілізованих чоловіків. За певну оплату їм надають юридичні консультації, допомогу в оформленні документів, а в деяких випадках -- навіть фізичне переміщення з територіальних центрів комплектування, навчальних закладів та військових частин. Ці організації отримали назву мобільних бригад або груп швидкого реагування.

Ветеран і громадський активіст Антон Колумбет поділився інформацією про існуючий бізнес. За його словами, це організовані групи з чітким розподілом ролей, власною логістикою та інформаційною підтримкою. Інциденти, що сталися в Петропавлівській Борщагівці на Київщині в листопаді, коли відбулися сутички біля розташування Національної гвардії, підкреслили важливість цієї діяльності.

Конфлікт у Борщагівці: хто така Валентина Молода і що встановило слідство

2 листопада 2026 року в Петропавлівській Борщагівці, що в Київській області, виник інцидент біля місця розташування підрозділу Національної гвардії України.

Перед цим у соціальних мережах з'явилися інформаційні повідомлення про можливе незаконне утримання, тортури та вбивства людей у приміщенні, де розташовувалися військові. На місце події прибули люди, які вимагали від військових роз'яснень. Однією з перших була жінка в медичній формі, яка приїхала на автомобілі з позначками швидкої допомоги.

Згодом ситуація переросла у сутички. Натовп заблокував територію, пошкодив автобус Національної гвардії. Для врегулювання ситуації приїхали представники військового командування та правоохоронних органів. Пізніше на місце прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов.

У Національній гвардії роз'яснили, що в місці їхньої дислокації знаходилися мобілізовані особи та військові, які раніше самовільно покинули свої частини. Вони чекали на подальше призначення для виконання служби.

Журналісти з "Слідство.Інфо" з'ясували, що жінка, яка перебувала в автомобілі швидкої допомоги, є Валентиною Молодою. Вона подавала себе як медичний працівник та власник фірми "Мед-престиж". Однак, розслідування показало, що приватна швидка допомога з цією назвою припинила свою діяльність у 2023 році.

Уже 4 листопада СБУ оприлюднила власну версію організації подій. За матеріалами слідства, 30 жовтня Молода отримала замовлення від іншої мешканки Київської області на вивезення військовослужбовця Нацгвардії за межі пункту дислокації. Для цього планували використати автомобіль під виглядом швидкої допомоги та представити операцію як термінову медичну евакуацію.

Згідно з інформацією, наданою СБУ, автівка не була пов'язана з жодним медичним закладом, а чоловік, який супроводжував Молодy, за фінансову винагороду погодився зіграти роль фельдшера. Напередодні цих подій він здійснював розвідку поблизу військового об'єкта.

Дослідження виявило, що неподалік від місця розташування військових була активізована поширена маніпулятивна інформація в соцмережах, що мало на меті викликати суспільний відгук та спровокувати безлад. У мобільному телефоні підозрюваної були виявлені повідомлення з іншими людьми, в яких обговорювалися можливі сценарії проведення несанкціонованих акцій.

Служба безпеки України висунула звинувачення трьом особам, які організували порушення статей 114-1 Кримінального кодексу України, що стосується перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, а також статті 114-2, яка передбачає несанкціоноване поширення інформації про розташування військових підрозділів. За цими статтями передбачено максимальне покарання у вигляді до восьми років позбавлення волі.

Згідно з інформацією, наданою прокуратурою, Молода також рекламувала послуги термінової евакуації з ТЦК та військових підрозділів за суму в 107 тисяч гривень.

4 листопада суд ухвалив рішення про взяття під варту Валентини Молодої та Тетяни Кірієвої на термін 60 діб, без можливості внесення застави.

12 листопада Служба безпеки України оголосила про нові результати розслідування. Всього було затримано 13 активних учасників масових заворушень. Сімом із них висунуто підозри за статтями 114-1 та 114-2 Кримінального кодексу України. Ще шістка, згідно з матеріалами Національної поліції, звинувачується у хуліганстві та опорі правоохоронним органам. Серед затриманих є особи, які блокували дороги, пошкоджували транспортні засоби та закликали до подібних дій. Для семи підозрюваних вже обрано запобіжний захід у вигляді арешту.

Окремо СБУ повідомила, що одна з організаторок використовувала підроблене посвідчення лікаря-хірурга. За результатами перевірки, вона не отримувала документів про вищу медичну, фармацевтичну чи післядипломну освіту, а Міністерство охорони здоров'я не видавало їй посвідчення лікаря.

Слід зазначити, що мова йде про версію розслідування та підозри, а не про судові рішення. Визначити винуватість осіб має саме судова інстанція.

Як організовані мобільні бригади та які витрати на "допомогу"

За описом Антона Колумбета, типовою одиницею такого тіньового бізнесу є група швидкого реагування. Вона може складатися з шести компонентів: адвоката, лікаря, блогера, водія, групи силової підтримки та команди SMM.

Кожен учасник виконує свою специфічну роль. Адвокат відповідає за юридичну підтримку, готує запити, досліджує можливості для оскарження рішень військово-лікарняної комісії або їх відтермінування. Лікар, у свою чергу, має можливість документувати травми, забезпечувати медичну допомогу та розглядати варіанти для госпіталізації.

Блогер документує події на місці, проводить прямі ефіри та ділиться відеоматеріалами. Водій відповідає за транспортування, силова група може бути залучена для фізичного втручання, а команда SMM займається розповсюдженням інформації в соціальних мережах і антимобілізаційних спільнотах.

Процес стартує після того, як військовозобов'язаний або його близькі звертаються за допомогою. Учасники розглядають правовий статус особи, визначають її місцеперебування та деталі мобілізації. Згодом їм надають відповідний набір послуг.

Виконавців зазвичай шукають через платформи соціальних мереж. У Telegram та TikTok існують групи, що пропонують юридичні послуги, підтримку для мобілізованих, оскарження рішень військових лікарських комісій та швидку реакцію на випадки затримання. Для звернень можна використовувати особисті повідомлення адміністраторам, контактні номери телефонів або заповнити форми зворотного зв'язку.

Водночас не всі такі пропозиції є незаконними. Адвокат має право представляти інтереси клієнта, вимагати медичної допомоги, оскаржувати неправомірні рішення та звертатися до правоохоронних органів. Незаконною є діяльність, пов'язана з підкупом, підробленням документів, самовільним вивезенням військовослужбовців або перешкоджанням роботі військових підрозділів.

Не існує єдиного тарифу для мобільних бригад. Як зазначає Колумбет, ціна варіюється в залежності від правового статусу особи та кількості залучених фахівців. Спеціалізована юридична підтримка обійдеться дешевше, ніж комплексна операція, що включає блогера, транспортні послуги та силову підтримку.

Прокурори у справі Борщагівки озвучили певну суму: за інформацією слідства, Молода пропонувала термінове транспортування з ТЦК або військової частини за 107 тисяч гривень. Це є підтвердженим прикладом вартості подібної послуги, згідно з публічними заявами про справу, однак не відображає загальний тариф для всього ринку.

Колумбет також стверджує, що подібні групи можуть працювати біля ТЦК, навчальних центрів, пунктів тимчасового розміщення та батальйонів резерву. Їхня мета -- вивезти людину до того, як вона потрапить до військової частини, або допомогти військовослужбовцю, який самовільно залишив службу, уникнути повернення.

Маніпуляції з метою уникнення мобілізації: чи існує судова практика?

Попит на послуги з "порятунку" від мобілізації призвів до формування ринку, де активно діють не лише організовані структури, а й аферисти. Вони обіцяють вирішити проблеми з територіальними центрами комплектування, домовитися з військовими, підготувати необхідні документи або організувати виїзд за кордон. Однак, після отримання авансової оплати, часто зникають або починають вимагати ще більше грошей.

Відзначаються також випадки пропозицій щодо фіктивного бронювання, виготовлення підроблених медичних довідок, зняття з розшуку, а також оформлення документів, що підтверджують інвалідність або потребу в постійному догляді.

У подібних ситуаціях клієнт стикається не лише з загрозою фінансових втрат. Залучення до використання фальшивих документів, надання неправомірних вигод та участь у нелегальному перетині кордону можуть призвести до серйозних кримінальних наслідків.

Судова практика стосовно злочинів, пов'язаних із ухиленням від мобілізації, вже починає формуватися. Водночас, важливо відрізняти справи, що стосуються незаконного переправлення через кордон, фальсифікації документів, перешкоджання роботі Збройних Сил України, та безпосередньо дій мобільних бригад.

На 13 листопада 2026 року в публічних джерелах не було знайдено підтвердження щодо остаточного судового рішення, яке стосується організованої мережі мобільних бригад, згаданої Колумбетом. Щодо справи на Борщагівці, вона також залишається на етапі розслідування.

Водночас є офіційно задокументовані приклади суміжних злочинних схем. Вони показують, що за гроші пропонують не лише фізичне вивезення людей, а й втручання в державні реєстри, підроблення медичних документів та незаконний перетин кордону.

Які ще незаконні послуги пропонують ухилянтам

18 вересня 2026 року Національна поліція оприлюднила інформацію про викриття кількох схем, пов'язаних з ухиленням від мобілізації.

На Одещині чоловік за 16 тисяч доларів обіцяв оформити групу інвалідності та відстрочку без проходження медичних обстежень. Його затримали під час отримання 12 тисяч доларів.

На Тернопільщині правоохоронці викрили групу лікарів і посередників, які оформлювали фіктивні висновки про необхідність постійного догляду за родичами військовозобов'язаних. За даними поліції, за три роки могли виготовити близько тисячі таких документів. Вартість послуги становила від 6 до 12 тисяч доларів.

На Хмельниччині організатор незаконного переправлення пропонував маршрут до Румунії за 15 тисяч євро з людини. Він шукав клієнтів, інструктував їх і доставляв до прикордонної території.

Є приклади таких оборудок і на Харківщині. 2 листопада 2026 року обласна поліція повідомила про викриття чоловіка, який за 2 тисячі доларів обіцяв допомогти військовозобов'язаному фіктивно працевлаштуватися на підприємство критичної інфраструктури, щоб отримати бронювання. Ще 10 тисяч гривень він вимагав за зняття чоловіка з розшуку за обліками ТЦК та СП. Фігуранта затримали після отримання частини грошей. Йому загрожує до восьми років ув'язнення з конфіскацією майна.

Ці приклади ілюструють, що тіньовий ринок включає в себе численні сфери: від правових схем і фальшивих трудових угод до підробки медичних свідоцтв та контрабанди через державні кордони.

Бусифікація, тривога та недовіра: чому мобільні групи залучають своїх клієнтів.

Популярність цих послуг не можна зводити лише до бажання деяких чоловіків уникнути військової служби. На формування попиту також значно впливають загальна соціальна напруга щодо мобілізації, повідомлення про конфлікти з представниками територіальних центрів комплектування та випадки можливих порушень прав громадян.

У суспільстві з'явився новий термін – "бусифікація". Він описує ситуації, коли чоловіків примусово затримують і доставки до територіальних центрів комплектування. Відеоматеріали з такими випадками швидко розповсюджуються в соціальних мережах, часто без належного контексту та достовірної інформації.

Це формує вигідні умови для тих, хто пропонує "захист" від мобілізації. Особи, які турбуються про можливість опинитися в ситуації, коли не зможуть зв'язатися з близькими або отримати юридичні консультації, готові заплатити за гарантію швидкого реагування. У свою чергу, посередники використовують цей страх як основу для свого бізнесу.

Історія, що відбулася в Борщагівці, продемонструвала, як неправдива інформація може бути використана для маніпуляцій. Інформація про ймовірні катування та незаконне утримання осіб швидко привела до скупчення людей біля військового об'єкта. За даними СБУ, розповсюдження цих чуток стало складовою частиною заздалегідь спланованої провокації.

Проте зводити всі подібні конфлікти лише до дій шахраїв або російських інформаційних кампаній було б помилково. Є численні факти порушення прав військовозобов'язаних, неналежної поведінки, конфліктів та брак комунікації з боку державних установ. Ці аспекти потребують незалежного розслідування і правової оцінки.

Антон Колумбет у своєму коментарі для Texty.org.ua зауважує, що не слід зводити весь антимобілізаційний рух виключно до російського впливу. Він вважає, що основним стимулом для організаторів мобільних бригад є прагнення до заробітку. При цьому Колумбет також вказує на ряд факторів, які сприяють виникненню такого бізнесу, серед яких проблеми мобілізаційної політики, недостатня мотивація військових та можливе сприяння з боку деяких військовослужбовців.

У цій ситуації утворюється замкнуте коло: недовіра до мобілізаційних заходів викликає інтерес до неперевірених послуг, а діяльність таких організацій, у свою чергу, послаблює довіру до державних структур та сприяє виникненню нових конфліктів.

Отже, боротьба з тіньовою економікою не повинна зводитися лише до арешту організаторів. Необхідно налагодити чітку комунікацію стосовно мобілізаційних процесів, швидко реагувати на скарги, забезпечити прозорість у перевірці інформації про порушення прав людини та гарантувати реальну відповідальність за незаконні дії, незалежно від осіб, які їх здійснюють.

Доки громадяни не будуть впевнені в ефективності офіційних шляхів захисту своїх прав, пропозиція "вирішити проблеми" за гроші залишатиметься привабливою. Тіньовий ринок мобільних бригад функціонує саме на базі страху, невизначеності та нестачі достовірної інформації.

Читайте також