Молодь демонструє суттєві недоліки у своїх знаннях про події Майдану: експерт розкрив причини цього явища.
Серед молоді існують серйозні недоліки в усвідомленні подій Майдану. Наприклад, дослідження, проведене в 2021 році, показало, що 15% учнів не мають жодної інформації про Революцію гідності, а лише 8% можуть похвалитися ґрунтовними знаннями про ці історичні події.
Про це в інтерв'ю для РБК-Україна розповів керівник центру прав людини та меморіалізації війни "Київської школи економіки", колишній голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Він нагадав, що події Революції Гідності стали часом, коли "українське суспільство чітко висловилося про те, що воно не хоче (й навіть у думках не допускає), щоб Росія знову розпоряджалася геополітичним або політичним вибором української спільноти".
"По-друге, українці показали, що саме народ України є основним джерелом легітимності та влади. Якщо ж влада вирішує йти всупереч інтересам суспільства, то вона втрачає своє право на управління," - підкреслив він.
По суті, це було "повстання проти диктатури, яку намагався встановити Янукович"
"Хоча все починалося з відносного спокою, ситуація змінилася через насильство над студентами, спроби розігнати Майдан та введення авторитарних законів, які стали символами цієї диктатури. Українське суспільство пройшло це випробування, відреагувавши відповідно", - підкреслив Дробович.
Експерт зазначив, що в Україні "існують особи, чия доросла свідомість формувалася в період Майдану – як під час цих подій, так і після них".
"Є соціологічні дослідження, які проводить Музей Революції Гідності. Вони досліджують сприйняття Революції гідності суспільством, і те, як сприймаються практики вшанування пам'яті її учасників", - поділився він.
Експерт підкреслив, що ці дослідження мають велике значення.
"Динаміка в цьому питанні не радує. Існують значні прогалини, зокрема у знанні молодого покоління про події Революції Гідності, її учасників та загалом про вшанування пам'яті, - зауважив він."
У 2021 році одне з досліджень показало, що 15% учнів не мають жодної інформації про Революцію гідності, тоді як лише 8% володіють глибокими знаннями про ці події.
"Це досі залишається актуальною проблемою. Безперечно, це була значна подія, що кардинально змінила світогляд суспільства. Однак той факт, що Революція Гідності практично відразу трансформувалася в російську агресію, значною мірою ускладнює можливість відійти від цих подій і здійснити їх осмислення," - зазначив Дробович.
Він додав, що українці, починаючи з 2013 року, з Революції Гідності, "ввійшли в АТО/ООС, а з нього - увійшли в повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України".
"Тому тут є така складність. Адже для повноцінного концептуального осмислення події - а вона була дійсно фундаментальною - зазвичай потрібна більша історична дистанція", - пояснив спеціаліст.
Він зазначив, що українці, як національна спільнота, проходячи через цей вир подій та сплеск жорстокого насильства, ведуть боротьбу проти загарбників.
"І ми також розмірковуємо про ці події, спираючись на залишки наших моральних ресурсів. Це справжній виклик для нашого суспільства. Не кожна нація проходить через подібний цикл випробувань," - резюмував експерт.
Згідно з інформацією УНІАН, День Гідності та Свободи був установлений у 2014 році президентським указом. Ми святкуємо цей день 21 листопада не випадково, адже саме в цей день відбулися події, що визначили подальший розвиток нашої історії. Зокрема, йдеться про дві ключові революції, які пережила наша країна за часи незалежності.
22 листопада відзначається Помаранчева революція, під час якої українці вийшли на вулиці, протестуючи проти фальсифікацій на президентських виборах 2004 року. Після двох місяців мирних демонстрацій було скасовано неправомірну перемогу Віктора Януковича, і в результаті повторного голосування новим президентом став Віктор Ющенко.
Революція гідності, яка у 2013 році називалась Євромайданом, розпочалась також у листопаді, але 21-го числа. Протести розпочалися через відмову від євроінтеграції й перехід уряду до проросійського курсу.