Мустафа Найем: Как специальный представитель США по Украине и России Кит Келлог предлагает завершить конфликт: ключевые шаги -- Блоги | OBOZ.UA
Дональд Трамп назначил генерала в отставке Кита Келлога своим специальным представителем по вопросам Украины и России. В марте 2022 года Келлогг выступил в эфире Fox News, призывая американцев "найти способ помочь этой новой Спарте, Украине, одержать победу в борьбе." Он также известен как автор одного из немногих публичных планов для мирных переговоров с Россией.
Теперь приведен текст на оригинальном языке.
Цього року Кіту Келлогу виповнилося 80 років. Він служив в армії США з 1960-х років, брав участь у війні у В'єтнамі, обіймав ключові посади в Пентагоні, а у першій адміністрації Дональда Трампа обіймав посаду керівника апарату Ради національної безпеки.
Він має глибоке розуміння нашої війни не лише через телевізійні репортажі. У січні 2023 року він особисто відвідав Україну, провівши тут близько двох тижнів, під час яких побував у Бучі, Одесі, Харкові та Ізюмі. Після повернення до Вашингтона він дав свідчення перед Комітетом з питань збройних сил Сенату, активно закликаючи до термінового збільшення військової підтримки для України та детально описуючи, які види озброєнь необхідні для досягнення перемоги.
До речі цю поїздку спонсорував Weatherman Foundation, яку очолює донька генерала Меган Моббс. Фонд був однією з перших організацій, яка розгорнула свою діяльність в Україні у перші дні повномасштабного вторгнення. Серед іншого, фонд активно бере участь у проєктах з евакуації поранених військових.
Проте з часом погляди Кіта Келлога набули більш песимістичного відтінку. У квітні 2024 року, спільно з колишнім аналітиком ЦРУ Фредом Фляйцем, він опублікував статтю під назвою "Америка перш за все, Росія та Україна" у журналі Foreign Affairs, де виклав свої пропозиції щодо мирних переговорів з Росією.
Ця стаття є досить обширною та містить безліч посилань, тому я щиро раджу її ознайомитися. В ній глибоко розглядаються причини формування цього плану, етапи розвитку війни в Україні, а також передбачено короткий розділ, присвячений безпосередньо самому плану переговорів.
На думку авторів, повномасштабне вторгнення стало наслідком нерішучості та недостатньої реакції міжнародної спільноти на попередні агресивні дії Росії, що створило у Москви відчуття безкарності.
Кіт Келлог і його колега вважають, що вторгнення можна було уникнути, якби США "підтримували мир із Путіним, а не провокували його агресивними глобалістськими кампаніями за права людини і демократію або спробами сприяти членству України в НАТО". Вони стверджують, що Сполученим Штатам слід було утриматися навіть від натяків на підтримку можливого членства України в НАТО та запропонувати Путіну угоду, яка передбачає відтермінування вступу України до Альянсу на десятиліття.
В кінці статті коротко викладено ключові аспекти мирних переговорів між Україною та Росією. Автори зазначають, що конфлікт в Україні триває без надії на швидке завершення. Попри значну підтримку з боку Заходу, досягти визначних результатів на фронті поки що не вдалося, що ставить під сумнів ефективність стратегії "озброювати стільки, скільки потрібно".
Кіт Келлог і його партнер висувають пропозицію офіційно закріпити політику Сполучених Штатів, що має на меті завершення конфлікту через укладення угоди про припинення вогню та ведення переговорів. Основні положення цієї ініціативи можна узагальнити в кількох ключових моментах:
1. Продовження військової допомоги Україні. Сполучені Штати мають продовжити постачання озброєння та укріплення оборонних можливостей України, аби забезпечити, що Росія не зможе вчинити нові агресії після досягнення перемир'я або підписання мирної угоди.
2. Зобов'язання України брати участь у переговорах. В обмін на допомогу США мають вимагати від України участі у мирних переговорах із Росією, забезпечивши можливість вести переговори з позиції сили та чітко позначивши для Росії наслідки за порушення умов миру.
3. Відкладення членства України в НАТО. Для того щоб заохотити Путіна до участі у переговорах, керівники НАТО повинні розглянути можливість відтермінування вступу України до Альянсу на значний термін. Це стане складовою частиною комплексної та контрольованої мирної угоди, що забезпечить безпеку України.
Як частину плану автори посилаються на статтю Річарда Гааса і Чарльза Купчана в Foreign Affairs (квітень 2023 року), де стверджується, що Україні не буде запропоновано відмовитися від мети повернути всю свою територію. Однак для досягнення цієї мети Україна має погодитися використовувати виключно дипломатичні, а не військові засоби.
При цьому підкреслюється, що дипломатичний прорив стане можливим лише після того, як Путін залишить свій пост. До цього моменту США та їхні союзники зобов'язуються зберегти санкції проти Росії та нормалізувати відносини лише після того, як Росія підпише мирну угоду, прийнятну для України.
В окремому розділі передбачено ввести мита на експорт російських енергоресурсів з метою забезпечення фінансування для відновлення України в майбутньому.
Стаття завершується майже трагічно: "Український уряд і народ України навряд чи зможуть прийняти мирну угоду, яка не поверне їм усю їхню територію або, принаймні, не притягне Росію до відповідальності за руйнування та страждання, завдані Україні. Їхні прихильники також матимуть труднощі з цим. Проте, як сказав Дональд Трамп на форумі CNN у 2023 році: "Я хочу, щоб усі перестали помирати". Це і наша позиція. Це хороший перший крок".
P.S. Запропонований план не є остаточним документом і, ймовірно, підлягатиме змінам, проте вже викликає низку запитів. Уступки, на яких він базується, лише стимулюють агресивні дії з боку Росії і створюють загрози новим порушенням. Я вважаю, що гарантії безпеки для України, особливо після невдачі Будапештського меморандуму, виглядають малоймовірними, а нехтування думкою українського суспільства робить цей підхід нереалістичним.
