НАТО заради Донеччини, тисячі в’язнів та паливна криза в Росії – хроніка 1725-го дня масштабного конфлікту.

Україна планує великий обмін, який може стати найбільшим з початку повномасштабного конфлікту.

Російська сторона висуває Україні пропозицію про виведення військових сил з Донеччини в обмін на можливе членство в НАТО. Одночасно Кремль намагається скористатися так званою гуманітарною місією в Костянтинівці для зміцнення своїх позицій та контролю над містом. Українська сторона готує найбільший обмін військовополоненими з початку повномасштабного конфлікту, а удари по російським нафтопереробним підприємствам можуть призвести до серйозної паливної кризи. На фронті окупанти знову переходять на коней.

Костянтинівка: Кремль маскує свої військові наміри гуманітарною діяльністю.

Пропозиція Володимира Путіна організувати в Костянтинівці так звану гуманітарну операцію, подібну до тієї, що відбулася в Олешках, може насправді приховувати намір захоплення міста. Таку думку висловив президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що під час попередньої операції російські війська заблокували цивільне населення, залишивши людей без їжі та замінувавши територію. Після евакуації громадян окупанти, за його словами, використали затишшя для перекидання озброєння і зміцнення своїх позицій. Тому в Києві існують серйозні побоювання щодо можливого повторення такого розвитку подій у Донеччині.

За словами військово-політичного аналітика Олександра Коваленка з групи "Інформаційний спротив", на сьогоднішній день російські підрозділи мають контроль над північними районами Костянтинівки та центральною промисловою зоною, розташованою поблизу обох берегів річки Кривий Торець. Проте в останні тижні українські військові провели успішні контратаки, в результаті яких змогли витіснити ворога з його позицій на південь від міста. Бої тривають у межах міської забудови, однак російським військам поки що не вдається розширити свої контрольовані території та повністю захопити Костянтинівку.

Саме тому, вважає експерт, Москва зацікавлена в гуманітарній паузі. Вона могла б дати окупантам час на ротацію, підвезення боєприпасів і посилення підрозділів. Після завершення такої операції російські війська могли б спробувати відновити наступ і захопити місто або взяти його в оточення з півночі.

Донеччина в контексті НАТО: які ідеї розглядають учасники переговорів?

Під час зустрічей американські делегати розглядали можливість, при якій Україна виведе свої війська з частини Донеччини, що підлягає контролю, в обмін на перспективу вступу до НАТО. Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не визнає ці території як російські. Президент готовий винести це питання на обговорення громадськості лише в разі, якщо буде представлена комплексна пропозиція з чіткими гарантіями безпеки від НАТО та Європейського Союзу, а також з фінансуванням потужної української армії.

Серед варіантів, які обговорювали американські представники, була пропозиція змінити адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Це рішення могло б дати можливість Кремлю заявити про територіальну "перемогу", не отримуючи при цьому офіційного визнання окупації. Водночас українська сторона підкреслює, що ніколи не давала згоди на компроміси щодо захоплених територій.

Політолог Ігор Рейтерович висловив думку, що ідея приєднання Слов'янська та Краматорська до Харківської області є черговою спробою створити штучний компроміс. Він вважає, що подібні ініціативи вказують на нерозуміння суті дипломатичних процесів з боку деяких американських учасників переговорів.

Україна здійснює підготовку до рекордного обміну військовополоненими.

Водночас Україна активно готується до великого повернення своїх громадян, які опинилися в російському полоні. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що наступний обмін може виявитися наймасштабнішим з моменту початку повномасштабної війни. Згідно з попередніми угодами, додому планують повернути не менше тисячі українців.

Лубінець повідомив, що під час перемовин українська сторона отримала підтвердження мінімальної кількості - 1000 осіб. Однак робота над списками продовжується, і Київ сподівається на збільшення обсягу обміну. Як зазначив омбудсмен, у разі досягнення угоди про повернення 1200 або навіть 1500 осіб, Україна буде готова реалізувати цей варіант.

Атаки на нафтопереробні заводи можуть призвести до виникнення нового паливного дефіциту в Росії.

Атаки України на російську нафтову інфраструктуру можуть спричинити паливну кризу, яка перевищить попередні. Нова хвиля ударів, що розпочалася наприкінці жовтня, охопила щонайменше дев'ять нафтопереробних заводів — від Сибіру до Балтійського моря. За попередніми оцінками, завдані пошкодження можуть вивести з ладу потужності, які забезпечували близько 55% виробництва бензину в Росії.

У той же час Росія зазнає значних втрат у своїй системі протиповітряної оборони, що ускладнює охорону важливих об'єктів від українських дронів. Військовий аналітик Олександр Коваленко підкреслює, що з моменту початку повномасштабного вторгнення українські війська знищили понад 1750 одиниць російських систем ППО. Він зазначає, що щомісячні втрати Росії становлять десятки таких комплексів, в той час як відновлення запасів відбувається набагато повільніше — країна здатна виробляти лише кілька одиниць систем малих і середніх радіусів дії. Як наслідок, російська протиповітряна оборона вже не може ефективно захищати навіть деякі з найважливіших стратегічних об'єктів.

Російські солдати знову здійснюють атаки, використовуючи коней.

На тлі втрат техніки та проблем із логістикою російські окупанти дедалі частіше використовують для пересування коней. У Telegram-каналах з'явилися відео, на яких російські військові їдуть верхи дорогами в напрямку позицій українських сил. Такі кадри свідчать про чергові спроби противника пристосуватися до умов фронту, де техніка стає вразливою для безпілотників.

Єлизавета Калітвенцва, "5 канал".

Нагадуємо, що Москва прагне використати діалоги про закінчення війни з Україною для досягнення значних змін у системі безпеки Європи. Кремль, по суті, відновлює вимоги, які були озвучені США та НАТО наприкінці 2021 року. Зокрема, йдеться про обмеження розширення Альянсу та зменшення його військової присутності в Східній Європі.

Друзі, не забудьте підписатися на "5 канал" у Telegram! Лише за хвилину ви будете в курсі всіх новин. Також приєднуйтеся до нас у WhatsApp. Для тих, хто розмовляє англійською, у нас є англомовна версія WhatsApp.