Найбільш потужний удар Ірану: чи може цей конфлікт перерости у великомасштабну війну?
Конфлікт між Іраном, США та Ізраїлем набирає нових обертів. Тегеран оголосив про найпотужнішу атаку з початку військових дій, запустивши важкі балістичні ракети і готуючи свої сили до тривалої боротьби. Тим часом Ізраїль заявляє про намір продовжувати свою військову операцію без часових обмежень, а Європейський Союз вводить нові санкції проти іранського режиму. Чи може це протистояння привести до великої регіональної війни - про це розповість Софія Жилінська.
Іранська Ісламська революційна гвардія оголосила про старт найбільш потужної атаки з початку конфлікту. Як повідомляє державний іранський телеканал, було випущено десятки ракет по цілям в Ізраїлі та американських об'єктах у регіоні, серед яких знаходяться балістичні ракети великої дальності Khorramshahr.
Ми будемо продовжувати наші рішучі і потужні наступальні дії. У цій війні наша мета – досягти безумовної капітуляції супротивника. Конфлікт завершиться лише тоді, коли сліди війни зникнуть з нашої землі.
Тегеран також анонсував зміну стратегії своїх ударів. Командування Корпусу вартових ісламської революції повідомило, що Іран почне використовувати ракети з бойовими частинами вагою до однієї тонни. Ці боєприпаси здатні спричиняти значні руйнування та істотно підвищують потужність атак. Як зазначили іранські військові, у майбутніх операціях зростуть дальність, інтенсивність і тривалість ракетних обстрілів.
Відтепер жодна ракета з бойовою частиною, вага якої менша за одну тонну, не буде запущена. Хвильові характеристики пострілів та їхня поверхня зростуть, що дозволить збільшити дальність польоту.
Водночас Ізраїль заявляє, що не збирається зупиняти військову кампанію.
Ізраїль Кац, глава Міністерства оборони Ізраїлю:
Ми продовжуватимемо діяти й знищувати стратегічні цілі режиму в Тегерані та по всьому Ірану. Операція триватиме стільки, скільки буде потрібно, без будь-яких часових обмежень.
За даними дипломатів Ірану в ООН, від початку спільної військової операції США та Ізраїлю 28 лютого внаслідок авіаударів загинули понад 1300 мирних жителів. У відповідь Іран здійснив масштабні ракетні атаки. За десять днів було запущено близько тисячі балістичних ракет і понад дві тисячі безпілотників. Удари спрямовувалися не лише по Ізраїлю, а й по американських базах та інфраструктурі в країнах Перської затоки.
Паралельно з зовнішнім конфліктом, іранська влада здійснює значні арешти в межах країни. Міністерство розвідки оголосило про затримання не менше 30 осіб, яких підозрюють у шпигунстві на користь Сполучених Штатів та Ізраїлю. Серед арештованих виявилися можливі агенти, внутрішні працівники та особи, що мають зв'язки з медіа.
Упродовж останніх декількох днів були виявлені та затримані 30 шпигунів, внутрішніх найманців і оперативників, пов'язаних із американо-сіоністським супротивником.
Деякі ЗМІ, зокрема Khabar Online, цього тижня обережно припустили, що піднесення Моджтаби може сигналізувати про більш тривалу та непередбачувану фазу конфлікту, що відображає ширшу невизначеність всередині політичного істеблішменту Ірану щодо напрямку.
На тлі цих подій з'являються новини про труднощі в іранському керівництві. Як повідомляють американські ЗМІ, новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї отримав травми внаслідок авіаударів, здійснених США та Ізраїлем. Зокрема, йому пошкоджені ноги, і з моменту свого призначення він не з'являвся на публіці. За словами іранських чиновників, це також викликано побоюваннями про можливі нові удари по керівництву країни.
Повні деталі та рівень ушкоджень пана Хаменеї досі неясні. Одним із натяків на його стан стали повідомлення в державних ЗМІ, зокрема на телебаченні та в агентстві IRNA, яке охарактеризувало його як "пораненого ветерана війни" і згадало про його статус верховного лідера.
З початком конфлікту все більше країн починають проявляти активність. Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що Росія вже надає підтримку іранському режиму, постачаючи безпілотники та системи ППО, і в майбутньому може розглянути можливість відправки своїх військових.
З огляду на ситуацію виникає лише одне питання: коли і яка країна першою підтримає іранський режим, надіславши війська? Так само, як це сталося з росією, коли Північна Корея відправила 10 тисяч солдатів, які зараз розгорнуті в росії, але можуть бути направлені до України. Те саме може статися і в Ірані - росія може надіслати туди війська.
У той же час, Європейський Союз активізує свої зусилля з політичного тиску на Тегеран. Посли країн-членів ЄС у Брюсселі затвердили новий пакет санкцій, спрямований проти 19 осіб та організацій іранського режиму, які несуть відповідальність за порушення прав людини.
Європейський Союз продовжує здійснювати тиск на Іран, вживаючи нових заходів. Посли країн-членів ЄС ухвалили рішення про запровадження санкцій, які стосуються 19 представників і організацій іранського режиму. В умовах триваючої війни в Ірані, ЄС залишається відданим захисту своїх інтересів та переслідуванню осіб, відповідальних за репресії всередині країни.
На тлі ескалації політичні суперечки виникають і в Європі. У британському парламенті прем'єр Кір Стармер заявив, що Велика Британія не братиме участі у початкових ударах США та Ізраїлю по Ірану. Він наголосив, що головним завданням зараз має стати деескалація конфлікту, хоча Лондон і продовжить захищати свої національні інтереси.
Кір Стармер, прем'єр-міністр Великобританії:
Я прийняв рішення, що нам не варто підтримувати початкову атаку США та Ізраїлю на Іран. Лідер опозиції жорстко розкритикувала мене за цей крок. Вона стверджувала, що Великій Британії слід було б стати на бік США та Ізраїлю у перших ударах.
Аналітики застерігають: конфлікт на Близькому Сході вже має серйозні глобальні наслідки. Загострення ситуації позначається на міжнародних енергетичних ринках, сприяючи зростанню цін на нафту та підвищуючи ризик ескалації конфлікту в сусідні країни. Наразі жодна зі сторін не змогла досягти вирішального стратегічного успіху, і бойові дії тривають вже другий тиждень.
