Новий указ про мобілізацію: Чи вдасться йому стати дієвим засобом, чи залишиться лише на документах?
Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №423, виданий 6 жовтня, що визначає правила функціонування територіальних центрів комплектування (ТЦК) та умови для мобілізованих, викликав чималий резонанс у суспільстві. Морський юрист Микола Гольбін, коментуючи даний документ, висловив сумніви щодо його практичного втілення, порівнявши його з намаганням представити "трієчників" в ролі зразкових учнів перед комісією.
За словами юриста, значна частина 150-сторінкового наказу дублює положення Конституції України, законів та постанов Кабінету Міністрів, які вже є обов'язковими до виконання. Гольбін наголошує, що декларативні норми не гарантують дотримання прав людини, особливо коли фундаментальні аспекти правового поля вже "хромають". Проте, він відзначає й позитивні моменти, які, якщо будуть втілені, можуть значно покращити ситуацію.
Позитивні зміни, передбачені наказом
Наказ №423 включає ряд конкретних положень, які спрямовані на забезпечення прав громадян під час мобілізаційних заходів. Зокрема, забороняється транспортування військовозобов'язаних на автомобілях, що належать територіальним центрам комплектування; цю функцію тепер виконуватим виключно поліція. Крім того, забороняється конфіскація особистих речей та мобільних телефонів осіб, що, як зазначає Гольбін, вже було зафіксовано в Кримінальному кодексі, але тепер отримало додаткову легітимацію.
Одним із значущих нововведень є можливість військовозобов'язаних телефонувати своїм родичам або близьким, перебуваючи в приміщенні територіального центру комплектування (ТЦК). Як зазначає юрист, це рішення є логічним, оскільки існує заборона на вилучення мобільних телефонів. Всі телефонні розмови повинні реєструватися у спеціальному журналі. Крім того, новий наказ передбачає відеозапис процесу повідомлення та перебування у ТЦК, а також зобов'язує представників центру використовувати визначений набір слів і виразів під час спілкування з громадянами, уникаючи конфліктних ситуацій і агресії.
Також у наказі зазначається, що ТЦК не мають права заважати громадянам залишати свої приміщення, якщо немає законних підстав для обмеження їхньої свободи. Гольбін ставить риторичне питання про те, які саме законні підстави можуть бути використані, окрім тих, що передбачені законодавством, таких як рішення суду.
Скептицизм щодо виконання наказу
Незважаючи на позитивні формулювання, Микола Гольбін висловлює сумніви щодо реального виконання наказу №423. Він нагадує про минулий досвід, коли подібні директиви, як-от щодо мобілізації осіб, які досягли 50 років, згодом ігнорувалися. Юрист порівнює ситуацію з висловом Аль Капоне: "За допомогою доброго слова та пістолета можна досягти набагато більшого, ніж тільки добрим словом". На його думку, наказ, хоч і "вчи11 вежливості", але не може самостійно вирішити глибинні проблеми мобілізаційної системи.
Гольбін висловлює думку, що якщо наказ буде реалізовано "як у буквальному, так і в моральному сенсі", це справді дозволить багатьом "зітхнути з полегшенням" і зменшить число порушень прав людини. Проте, враховуючи наявні реалії, він ставить під сумнів, яка частина положень наказу буде реалізована на ділі, а яка залишиться лише на папері.