ООН зареєструвала більше 15 тисяч загиблих та травмованих цивільних осіб в Україні протягом восьми місяців.
Удар по енергетичному сектору та харчовій промисловості збільшує загрози для населення в очікуванні зимового періоду.
Управління ООН з прав людини задокументувало 15 280 загиблих і поранених цивільних в Україні за перші вісім місяців 2026 року. Це на 55% більше, ніж за аналогічний період 2025-го. Дані представив верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк на засіданні Ради з прав людини в Женеві 2 жовтня. Про це повідомили в The Kyiv Independent.
За підрахунками управління, протягом січня-серпня в Україні щотижня гинули або зазнавали поранень у середньому понад 400 цивільних. Таке зростання відбувається на тлі посилення російських атак на цивільну інфраструктуру в останні місяці. Особливо небезпечними для людей поблизу фронту залишаються російські керовані авіабомби. За вісім місяців від них загинули або були поранені майже 2500 цивільних. Це на 62% більше, ніж торік.
"Війна в Україні є справжньою гуманітарною катастрофою, що поглиблюється з кожним тижнем, завдаючи невимовного страждання цивільному населенню та створюючи загрозу ще більшої кризи для всього регіону," - зазначив Тюрк.
Влада пов'язує зростання кількості жертв і постраждалих з російськими ракетними ударами по навчальним закладам, лікарням, житловим комплексам, залізничним станціям та торговим точкам. У доповіді комісара підкреслюється, що громадяни по всій Україні перебувають у постійному страху. Особливе занепокоєння викликає різке збільшення атак на об'єкти енергетичної інфраструктури та бізнес-установи.
Серед основних мішеней - супермаркети та виробники продуктів харчування. Ці напади ускладнюють повсякденність мирних жителів напередодні зимового сезону. Люди вже відчувають нестачу молочних продуктів та інших харчів. Організація Об'єднаних Націй попереджає, що нові атаки лише поглиблять страждання населення.
Під час свого виступу в Женеві Тюрк звернувся до країн, які можуть вплинути на Росію, закликавши їх використовувати цей вплив для досягнення миру. Він підкреслив, що діяти потрібно терміново, поки ситуація не стала ще гіршою. Комісар також критикував російське керівництво за формування мілітаризованої економіки, в якій пріоритетом є загибель і руйнування, а не охорона здоров'я та освіта. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав заклик до відповідальності за порушення міжнародного права, зазначивши, що звернення Тюрка до країн із впливом на Москву має спонукати до конкретних дій.
"Незважаючи на те, що Росія не здатна реалізувати свої стратегічні цілі на фронті, вона продовжує завдавати шкоди та калічити все більше українських цивільних осіб. Принципи Статуту ООН не повинні залишатися лише на папері, поки держави, що незаконно займають місце постійного члена Ради Безпеки, щодня їх порушують," – заявив Сибіга.
Верховний комісар висловив стурбованість щодо порушень прав людей з інших країн, яких Росія залучила до участі у бойових діях. Фахівці його управління провели опитування серед військовополонених з 36 держав, що перебувають в українському полоні. Чимало з них поділилися, що стали частиною російських військ внаслідок обману.
Нагадаємо, що ще в липні 2026 року ООН попереджала про стрімке зростання кількості загиблих і поранених цивільних в Україні. Заступниця генерального секретаря ООН Розмарі ДіКарло повідомила Раді Безпеки, що травневий показник став найвищим із квітня 2022 року. Попередні дані за червень свідчили про ще більші втрати. ДіКарло зазначила, що лише за тиждень Росія здійснила три масштабні хвилі повітряних атак на Київ та інші міста.
Крім цього, ООН у співпраці з Туреччиною розпочали дипломатичні зусилля, спрямовані на встановлення режиму припинення вогню в Чорному морі та забезпечення безпеки експорту продуктів харчування. На початок жовтня заплановані переговори в Україні та Росії за посередництвом швейцарської організації "Центр гуманітарного діалогу". Цю ініціативу обговорили наприкінці вересня на закритій зустрічі, в якій взяли участь представники Туреччини, США, Європи, Індії та Єгипту. Запропонована угода передбачає вільний комерційний судноплавний рух, а також захист портів і енергетичної інфраструктури.
