Освіта як акт спротиву: боротьба жінок і дівчат Афганістану.
На стіні висять пальта учнів з Афганістану в рамках ініціативи "Повернення до школи", започаткованої урядом країни за підтримки ЮНІСЕФ. Ця кампанія має на меті повернути до навчання 1,7 мільйона дітей - як хлопчиків, так і дівчаток. Зображення належить фотографу Ескіндеру Дебебе і використано з його дозволу.
Кларісса Сіх і Біббі Абруцціні
Сьогодні для численних молодих жінок та дівчат в Афганістані освіта перетворилася на символ опору, а не лише на право. Після відновлення контролю талібів у 2021 році, можливості для отримання освіти були жорстоко обмежені.
У неділю, 15 серпня 2021 року, Афганістан ступив у нову еру. Анонімна жінка розповідає, як вийшла на вулицю і почула від власника магазину, що таліби захопили владу в столиці — Кабулі. Атмосфера в повітрі була напруженою: страх і невпевненість відображалися на обличчях людей. Вони поспішали додому, а їхні погляди були сповнені тривоги. Напередодні повернення талібів, здавалося, що майбутнє обіцяло багато можливостей.
Я часто опускалася в сльози, усвідомлюючи, що всі мої мрії та сподівання розсипалися, як пісок крізь пальці. Зіштовхнувшись із жорстокою реальністю життя під контролем талібів, моя родина вирішила прийняти складне рішення — покинути Кабул і повернутися в наше село в Дара-і-Печ, розташоване на північному сході провінції Кунар.
"Після того як Талібан захопив країну, усі права й можливості жінок в Афганістані були зневажені й зведені нанівець", -- пояснює Хела, учасниця програми лідерства, розробленої організацією "Афганці за прогресивне мислення" (APT).
APT — це неприбуткова організація, орієнтована на молодь, яка активно займається вирішенням криз у сфері прав людини, з акцентом на захист прав жінок. Організація також працює над забезпеченням доступу дівчат до освіти шляхом впровадження творчих та ефективних ініціатив. З моменту свого заснування в 2010 році APT надала підтримку більш ніж 60 000 молодих людей у 34 регіонах, сприяючи розвитку молодіжного лідерства, освітніх можливостей та культури миру.
"Як темрява огортає кімнату, в якій розбиті всі лампи, так само згасають серця незліченних афганських дівчат, пригнічені відчаєм і тугою за світлом надії", -- говорить анонімна учасниця ініціативи APT.
Аджмал Раміяр, виконавчий директор APT, не дозволяє мріям цих дівчат згаснути.
"Одного дня нікого не обмежуватимуть через стать, і жодна дитина не стикнеться з майбутнім, у якому їй відмовляють у доступі до освіти", -- каже він в інтерв'ю Біббі Абруцціні з глобальної мережі громадянського суспільства "Forus".
Аджмал має особистий досвід, що ілюструє, як це – бути вимушеним покинути свій дім через війну. Його шлях до освіти розпочався в 1996 році, коли його родина була змушена залишити Афганістан після першого приходу талібів до влади. У той час його сестрам було заборонено навчатися в школі.
Сьогодні, будучи правозахисником у вигнанні, він не зупиняє своїх зусиль на підтримку тих, хто залишився в батьківщині. У співпраці з APT він керує кількома ініціативами, серед яких створення початкової школи для дітей, які стали внутрішньо переміщеними, та реалізація програми "Представник афганської молоді в ООН".
Афганці становлять одну з найбільших груп біженців у світі: 2,6 мільйона з них офіційно зареєстровані в інших країнах, а ще 3,5 мільйона є внутрішньо переміщеними особами, які залишили свої домівки в пошуках безпечного місця для життя.
Після понад сорока років конфліктів, стихійних лих, глибокої бідності та браку продовольчої безпеки Афганістан залишається в полоні гуманітарної кризи. За даними УВКБ ООН, стійкість біженців, внутрішньо переміщених осіб і приймаючих громад "повільно досягає своєї межі".
Очікується, що через різке погіршення безпеки та скорочення можливостей після повернення талібів до влади у 2021 році, кількість людей, змушених тікати, й надалі зростатиме.
Станом на сьогодні минуло більше 1200 днів з моменту, коли афганським дівчатам заборонили навчатися в школах після завершення шостого класу. Хоча афганські хлопці змогли повернутися до середньої освіти 22 березня 2025 року, дівчатам досі не дозволили відвідувати заняття, і ніяких планів щодо їх повернення не було оголошено. Згідно з даними ЮНІСЕФ, у 2025 році близько 400 000 дівчаток залишалися позбавленими можливості отримувати освіту, а загальна кількість таких осіб сягнула 2,2 мільйона.
Ця нова заборона нагадує політику попереднього правління Талібану (1996-2001), коли дівчатам було заборонено продовжувати навчання після початкової школи. Історично, доступ до освіти для дівчат неодноразово піддавався обмеженням: під час правління Хабібулли Калакані у 1929 році, в період війни моджахедів (1992-1996), а також знову після відновлення влади Талібану в серпні 2021 року.
Перед першим приходом Талібану в 1996 році Афганістан міг похвалитися порівняно відкритою освітньою системою: більше 230 тисяч дівчат відвідували школи, а тисячі жінок займалися професійною діяльністю та викладанням. Уся ця позитивна динаміка була знищена.
Наразі Афганістан посідає останнє -- 177-е -- місце в Індексі жінок, миру та безпеки, що підкреслює серйозні наслідки триваючої заборони на освіту.
Аджмал та його команда в APT не приймають заборону Талібану на освіту для дівчат. Вони активно займаються підтримкою "приглушених голосів молодих жінок" і прагнуть донести "погляди тих, хто наразі стикається з політикою, що порушує їхні права".
Ми стояли перед двома виборами: або залишити все на самоплив і дозволити 20-річному розвитку зникнути, або ж шукати нові можливості для підтримки молоді в Афганістані. Ми вирішили обрати другий шлях.
АПТ розробила унікальні навчальні програми, що підтримують освітній процес, зокрема акцентуючи увагу на електронних ініціативах, які долають фізичні обмеження традиційних шкіл. Її онлайн-програми наставництва з'єднують афганських дівчат із провідними фахівцями з усього світу, створюючи безпечне середовище для молодих жінок, де вони можуть писати, ділитися своїми історіями, виступати за зміни, а також публікувати свої статті та аналітичні матеріали, щоб посилити свій голос на міжнародній арені.
Навіть якщо їм не вдається потрапити до класу, ми знайдемо способи, щоб забезпечити їм можливість продовжувати освіту.
Для Аджмала, грамотність означає не лише здатність читати та писати; це потужний інструмент у боротьбі з гнобленням: "Грамотність надає людям можливості порушувати замкнені кола гноблення та захищати свої права".
Три роки після повернення Талібану до влади в Афганістані, обмеження на освіту для дівчат не лише відібрало у молодих жінок їхнє основне право на навчання, а й призвело до зростаючої кризи психічного здоров'я, яка набирає небезпечних обертів.
Нещодавно АПП поділилася розповідями молодих афганських жінок про негативний вплив обмежувальної політики Талібану на психічне здоров'я жінок і дівчат, зокрема про їхню щоденну боротьбу з травмами, тривогою, депресією та суїцидальними думками.
Вісімдесят два відсотки афганських жінок повідомили про погіршення почуття тривоги, ізоляції та депресії цього року, і ця цифра тільки зростатиме, оскільки жінок все більше обмежують у суспільному житті.
Зусилля Аджмала привернули увагу світової спільноти, проте боротьба триває. Він закликає міжнародні організації підтримати афганські ініціативи, на зразок АПП, які потребують додаткових ресурсів для продовження своєї діяльності. Адвокація стипендій є критично важливим кроком для забезпечення доступу дівчат з Афганістану до освіти. Підтримка їх голосу через поширення їхніх історій та публікацій сприяє підвищенню обізнаності про їхні труднощі.
Крім того, притягнення урядів до відповідальності та тиск на політиків, щоб вони кинули виклик репресивній політиці Талібану, є важливими кроками в боротьбі за справедливість і права людини в Афганістані.
Забезпечення прав жінок в Афганістані є не тільки справою самої країни, а й світовим зобов'язанням.
На думку Сони, студентки університету та активістки в мережі АПТ: "На мою думку, ми маємо право на більше, ніж те, що маємо зараз".
Досягти гендерної справедливості неможливо без впровадження освіти. Як підкреслює Аджмал:
Афганські жінки не потребують порятунку. Їм потрібен доступ до можливостей. І коли вони отримають цей доступ, вони покажуть світу, наскільки вони сильні.
Тамана, учасниця програми наставництва АПТ, зазначає: "Є одна фраза, яка завжди надихає мене: 'Усе, що стає на твоєму шляху і заважає рухатися вперед, свідчить про те, що ти на вірному шляху. Якщо ти не зупинишся і продовжиш, то зможеш досягти вражаючих результатів.'"
