Пакистан: проблеми управління та поширена корупція
Зображення, надане Syed Wasiq Shah через Pixabay. Використовується відповідно до ліцензії Pixabay. Доступно для безкоштовного використання.
Правова система Пакистану стикається з серйозними викликами, включаючи брак прозорості, втручання у судову діяльність та поширену корупцію. Згідно з Індексом сприйняття корупції (СРІ) 2024 від Transparency International та Індексом верховенства права 2024 від World Justice Project (WJP), ситуація в країні погіршується, що ставить під загрозу інституційну стабільність Пакистану. Звіти свідчать про слабкий судовий контроль, активне втручання політичних сил у судову систему, а також зменшення свободи преси, у той час як корупційні практики продовжують поширюватися в державних органах.
Недавні зміни в законодавстві, зокрема конституційні поправки та нове регулювання в сфері кібербезпеки, разом із протестами серед суддів, призвели до загострення напруженості в правовій системі та громадянському суспільстві Пакистану. Обмеження цифрових свобод стали більш жорсткими внаслідок змін у Законі про запобігання електронним злочинам (PECA), а новий Закон про практику та процедуру Верховного суду впровадив реформи, які суттєво зменшили повноваження головного судді. Суди та адвокати висловлюють своє невдоволення, вважаючи ці зміни загрозливими для незалежності судової системи та справедливого застосування правосуддя.
Індекс верховенства права WJP оцінює 142 країни на основі восьми ключових аспектів інституційної міцності, правової цілісності та якості управління. Останній рейтинг Пакистану відображає слабкі загальні показники, він посів 129 місце зі 142 країн. Країна посідає одне з найгірших місць у сфері підзвітності уряду, незалежності судової системи та боротьби з корупцією -- питаннях, які погіршилися за останні роки.
Згідно з інформацією правозахисних організацій, Пакистану терміново необхідні реформи в судовій системі, оскільки наразі існує 2,4 мільйона нерозглянутих справ, з яких 57 тисяч знаходяться на розгляді у Верховному суді. Затримки в судових провадженнях значно погіршуються через брак 15-20 тисяч суддів та недостатню кількість судових установ.
Судова система Пакистану стикається з серйозними обмеженнями через нестачу 1005 суддів із загальної кількості 4144 затверджених посад, що знижує її ефективність до щонайменше 75%. У районних судах Пенджабу з 2364 суддівських місць залишаються вакантними 822. Схожа ситуація спостерігається в судах Сінді, ХП, Белуджистану та Ісламабаду, де також не вистачає значної кількості суддів. У країні, де населення налічує 251 мільйон осіб, на 4000 суддів покладено обов'язок розглядати 2,26 мільйона справ, що призводить до того, що на одного суддю припадає 62 817 громадян. Таким чином, судова система функціонує в умовах критичного дефіциту ресурсів.
Серйозною проблемою є слабкий контроль з боку уряду: у категорії нагляду індексу верховенства права Пакистан посідає 103-тє місце у світі. Судова система ослабла, коли політичні сили почали безпосередньо втручатися через Закон про практику та процедуру Верховного суду, який обмежив повноваження Головного судді, послабивши здатність суду стримувати виконавчу владу. Важливі демократичні засади продовжують руйнуватися, оскільки законодавча система не здатна притягнути виконавчу гілку влади до відповідальності, а ЗМІ стикаються з дедалі жорсткішими обмеженнями.
Щодо корупції в країні, відповідно до індексу WJP, Пакистан займає 120-у позицію серед 142 країн. Останній звіт Transparency International вказує на те, що 35% жителів Пакистану вважають, що ситуація з корупцією стала гіршою за минулий рік, а кожен четвертий громадянин змушений платити хабарі за отримання базових послуг.
Правоохоронні органи та судові інституції є найбільш схильними до корупційних дій, що негативно впливає на довіру суспільства до правосуддя.
Недостатня прозорість державного управління лише ускладнює існуючі проблеми: Пакистан займає 106-у позицію у світі за показниками індексу верховенства права. Громадяни мають обмежений доступ до критично важливої інформації, оскільки важливі рішення часто ухвалюються в закритому режимі. Водночас, медіа-організації стикаються з посиленими обмеженнями свободи слова, а журналісти зазнають цензури, загроз та юридичних наслідків за висвітлення фактів неефективного управління та корупції в уряді.
Стан базових свобод у Пакистані погіршився настільки, що країна займає 125-те місце серед 142 держав за рівнем захисту основних прав людини. Уряд посилив репресивні дії, аби обмежити політичну критику, а також активізував переслідування релігійних і етнічних меншин. Ці репресії виявилися у вбивстві журналіста Аршада Шаріфа, примусовому вигнанні ютубера Імрана Ріаза Хана та зловживанні законами про богохульство. Питання прав жінок також залишаються вкрай актуальними, про що свідчить вбивство Собії Батул Шах, яке сталося через спробу розлучення, а також вбивства шести жінок на північному заході країни в листопаді 2024 року.
Безпека залишається серйозним викликом: за індексом WJP Пакистан займає 140-те місце з 142 країн у рейтингу безпеки та правопорядку. Терористична активність продовжує зростати, особливо в прикордонних зонах, де бойовики діють практично безконтрольно. Політичне насильство та злочинність на вулицях ще більше підривають довіру громадськості до правоохоронних органів. Незважаючи на значні фінансові вливання у військові програми, державі не вдається забезпечити законність і порядок у сільських та племінних районах.
Дотримання правових норм залишається на низькому рівні: Пакистан займає 127-ме місце в світі за такими показниками, як регулювання бізнесу, податкове законодавство, охорона навколишнього середовища та забезпечення прав працівників. Безліч підприємств функціонує в тіні, а ухилення від сплати податків є звичайним явищем. Високі витрати на судові процеси та велика кількість нерозглянутих справ призводять до того, що цивільна судова система займає 128-ме місце у світі, що свідчить про те, що доступ до правосуддя мають лише заможні представники пакистанської еліти.
Дані Індексу сприйняття корупції Transparency International за 2024 рік свідчать про погіршення стандартів врядування в Пакистані, який посів 135-те місце зі 180 країн світу. Державні інституції стають дедалі більш вразливими до корупції, про що свідчить падіння національного рейтингу Пакистану на два пункти між 2023 і 2024 роками.
У своїй консультації щодо статті IV на 2024 рік Міжнародний валютний фонд (МВФ) знову висловив стурбованість економічним управлінням в Пакистані, підкресливши термінову необхідність проведення структурних реформ для підвищення прозорості та підзвітності. Згідно з доповіддю, судова система та правоохоронні органи вважаються найбільш корумпованими інституціями, оскільки чиновники часто отримують свої посади завдяки політичним зв'язкам та застосовують вибіркове правосуддя у ключових судових справах.
Антикорупційні закони в Україні часто залишаються без виконання через недосконалість механізмів їх застосування, що дозволяє значним корупційним справам уникати справедливого покарання.
Політичний тиск дестабілізує судову систему Пакистану. Наприклад, 26-та поправка до Конституції, прийнята в жовтні 2024 року, викликала значні дебати та суперечки. Ця поправка, яка передає повноваження призначати суддів Верховного суду від судової влади до законодавчого органу, зазнала широкої критики з боку експертів-правників, оскільки вона підриває незалежність судової влади. Надаючи законодавцям контроль над призначенням суддів, поправка дозволяє їм призначати суддів, які відповідають їхнім політичним поглядам, одночасно послаблюючи здатність судової влади контролювати виконавчу владу.
Юридичні організації, адвокати та представники Асоціації адвокатів Верховного суду висловили своє рішуче незадоволення цим законодавчим змінами, вважаючи їх спробою уряду впливати на судові рішення в інтересах політичних груп. У січні 2025 року акції протесту під Верховним судом в Ісламабаді переросли у violent clashes між адвокатами та правоохоронцями, що призвело до численних затримань та травм.
Законодавство 2025 року щодо запобігання електронним злочинам в Пакистані викликало юридичні суперечки, які ставлять під загрозу інтернет-свободи та право на вільне вираження думок. Цей закон надає державі розширені повноваження для контролю за цифровим контентом під виглядом боротьби з "дезінформацією". Згідно з новими положеннями, особи, які розповсюджують інформацію, що може бути визнана неправдивою, можуть бути засуджені до трирічного ув'язнення. Водночас, закон не містить чітких визначень того, що саме вважається неправдивими даними, що створює серйозні ризики для журналістів та тих, хто висловлює незгоду.
Human Rights Watch, Amnesty International та інші міжнародні правозахисні організації висловили своє занепокоєння з приводу цієї поправки, попередивши, що вона може бути використана для придушення цифрового дискурсу. Закон також запроваджує покарання за політичний контент і критику уряду, посилюючи державний контроль над платформами соціальних мереж.
Система правосуддя, правоохоронні інститути та державні органи Пакистану терміново потребують перетворень через глибоке проникнення корупції, загрози безпеці та політичні втручання, які підривають стабільність країни. Важливо, щоб уряд вжив рішучих заходів для захисту громадянських прав, забезпечення незалежності судової системи та впровадження ефективних антикорупційних стратегій. Без суттєвих реформ Пакистан може зіткнутися з подальшою нестабільністю, що відлякає інвесторів і шкодить демократичним цінностям.
