Латвійський парламент прийняв рішення про вихід з конвенції, яка забезпечує захист прав жінок.

Мова йде про Конвенцію, що була ухвалена в Стамбулі, яка була розроблена Радою Європи та отримала підписи від багатьох держав-членів. Ця угода визнає насильство над жінками як порушення прав людини та включає різноманітні прояви гендерно зумовленого насильства.

Опоненти конвенції у Латвії стверджують, що документ вводить поняття гендеру як соціального конструкта, що виходить за межі біологічної статі. Вони вважають, що національного законодавства достатньо для боротьби з домашнім та гендерним насильством.

Однією з основних сил, що сприяли виходу, виявився "Союз зелених та фермерів", який порушив коаліційну дисципліну та став на бік опозиції. У підсумку, за залишення конвенції висловилися 56 з 100 депутатів.

"Це жодним чином не вплине на боротьбу з домашнім насильством. Захист від нього існував у латвійському законодавстві ще до Стамбульської конвенції", - зазначив Гунарс Гутріс, член парламенту від Союзу зелених та фермерів.

Недавні події свідчать про зростаючу соціальну напругу: згідно з інформацією громадського мовника LSM, у середу в центрі Риги відбувся протест, у якому взяли участь близько 5000 осіб проти виходу з угоди. Прем'єр-міністр Евіка Сіліна виступила перед протестуючими, підтримавши продовження дії конвенції.

"Це стане катастрофічним ударом для Латвії в межах Європейського Союзу, а також на світовій арені", - зазначив Андріс Суваєв, лідер парламентської фракції Прогресивних партій.

Стамбульська конвенція була підписана у 2011 році у Стамбулі та набула чинності у 2014 році після ратифікації більшості країн ЄС. Латвія ратифікувала договір у 2023 році і тепер може стати другою країною, яка офіційно вийде з нього після Туреччини, яка зазнала критики з боку Єврокомісії після виходу у 2021 році.

Схожі спроби вийти з конвенції мали місце і в Польщі в 2020 році, а також у Чеській Республіці минулого року. Однак у цих країнах політичні зміни призвели до затримки або повної блокади процесу виходу.