Парламентські вибори в Угорщині як індикатор її майбутнього розвитку.
Вибори в Угорщині 2026: референдум за майбутнє, вибір між курсом Орбана та ЄС для України.
Угорщина - на роздоріжжі. Я зрозумів це одразу, як приїхав до Будапешта напередодні виборів до угорського парламенту. Масштабні білборди з фото угорських та світових лідерів, висока напруга не лише в теледебатах. Угорське суспільство сьогодні не лише заполітизоване, але й наелектризоване. Усі прагнуть яснішого розуміння національних перспектив і тверезих аргументів на користь різних політичних платформ.
Політична партія "Фідес" (або "Угорський громадянський союз"), яку очолює прем'єр-міністр Віктор Орбан, править країною без перерви вже 16 років. Про його безкомпромісну програму і суперечливі кроки в Євросоюзі знають у світі чи не більше, ніж про загальноєвропейську позицію, якій він постійно опонує.
Однак така політична стабільність дещо втомила значну кількість угорців. Вони справедливо вимагають, якщо не перегляду всієї державної політики, то принаймні оновлення її пріоритетів за підсумками виборів 2026 року.
На жаль, інформації про програму політичної опозиції в світі значно менше, ніж хотілося б. Проте саме ця програма втілює традиційні європейські цінності, такі як шана до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права та захист прав людини, включаючи права меншин. Особливо важливо для України те, що угорська політична опозиція повністю підтримує її в цій несправедливій війні проти Росії.
Одним із найяскравіших висловлювань щодо межі між суперниками став коментар Ференца Геленчшера, представника угорської опозиційної центристсько-ліберальної партії "Momentum", який раніше обіймав посаду депутата парламенту. Він чітко окреслив розподіл позицій. Ключове питання полягає в тому, чи залишиться Угорщина "васальною державою" Росії, чи, нарешті, займе своє rightful місце серед країн ЄС та НАТО. Середня генерація угорців активно підтримує нову політичну силу — центристську партію "Тиса" ("Повага і свобода"), очолювану Петером Мадьяром. На думку 35-річного Ференца, "люди, як я, прагнуть бути частиною Європейського Союзу. Ми порівнюємо своє життя не з минувшиною, а з тим, як живуть сьогодні в інших країнах ЄС". Натомість старше покоління виявляє більшу довіру до Орбана.
Для рівноправної боротьби опозиції проти влади політична партія Геленчшера пішла навіть на своєрідну самопожертву. Внаслідок міжпартійних консультацій минулого року "Momentum" заявила, що відмовляється від участі в нинішніх перегонах.
Ференц Геленчшер зазначає, що демократичні процеси в його країні більше не функціонують. Парламент став чимось на кшталт політичного театру, де більшість нав'язує свої умови меншості. Його колеги-депутати категорично не готові прийняти таку підпорядковану позицію. Єдиний спосіб змінити цю ситуацію – це об'єднатися з політичними партнерами навколо "Тиси" та створити можливість виступити спільно проти Орбана.
Відмовившись від своїх політичних планів, "Momentum" створила можливості для "Тиси", погодившись на збереження єдності голосів угорських виборців, які виступають проти Віктора Орбана. Вибори до Державних зборів Угорщини перетворилися з традиційного голосування за депутатів на фактичний національний референдум, що визначає стратегічний курс країни та, врешті-решт, впливає на всю Європу.
Ференц Геленчшер вважає, що однією з найбільших проблем цих виборів є активне використання пропагандистських інструментів з боку партії, що перебуває при владі. Опозиційні джерела стверджують, що ця партія інвестувала близько 10 мільярдів євро в пропаганду. Ці фінанси могли б бути спрямовані на розвиток інфраструктури, зокрема на зведення шкіл і лікарень.
Приблизно 3 мільйони угорських виборців проживають у маленьких селах, де єдиним джерелом інформації є державні ЗМІ, які транслюють пропаганду. Ця пропаганда підсилює страхи, що відставка Орбана та зміна політичного режиму можуть призвести до втягування Угорщини у конфлікт між Україною та Росією, а також до збільшення потоку мігрантів до країни.
Замість цього, у планах "Тиси" закладено намір кардинально змінити майбутні стосунки між Угорщиною та Україною, які нині опинилися на найбільш низькому рівні в історії. Опозиція постійно підкреслює, що важливість України в обороні континенту від російського впливу повинна бути адекватно визнана. Необхідна більша ясність у її взаєминах із Європейським Союзом. Що стосується процесу вступу до ЄС, він повинен бути постійним і двостороннім.
За словами Геленчшера, приєднання України до Європейського Союзу є вигідним для самого Союзу. Це не лише надає можливість доступу до сучасних військових технологій (зокрема, у сфері виробництва та використання безпілотників), але й створює величезний новий споживчий ринок, що налічує 40 мільйонів осіб.
Політична опозиція в Угорщині повністю підтримує ідею використання заморожених російських активів у Європі для відновлення України. Це стане ясним посланням для агресора: війна має занадто високу ціну. Крім того, Європа повинна рішуче прагнути до енергетичної незалежності від Росії, незважаючи на наміри Орбана продовжувати імпорт енергоресурсів (нафти, газу, ядерного пального) з РФ.
Конфлікт між "Фідес" та "Тисою" не є лише питанням внутрішньої політики. Очевидно, що результати виборів до парламенту отримають різне трактування не лише в глобальному контексті, а й на Заході. У випадку перемоги Віктора Орбана, цілком ймовірно, що президент США Дональд Трамп швидко висловить йому свої вітання. Проте цей успіх може викликати невдоволення у керівництві Європейського Союзу, що, можливо, призведе до протестів і звинувачень у маніпуляціях під час підрахунку голосів.
Багато в чому залежить від дій угорської політичної опозиції — чи буде вона активною, чи, навпаки, залишиться пасивною. Чи намагатиметься вона оскаржити результати виборів, якщо "Фідес" зможе зберегти владу ще на чотири роки? Чи обере шлях співпраці з правлячою партією, чи залишиться в стані глухої опозиції до чинного уряду? Однак реальні перспективи Угорщини після виборів — це вже окрема тема для обговорення.