Пентагон має намір, щоб Європа взяла на себе основну відповідальність за підтримку України. Основні теми в міжнародних медіа на 18 квітня.

У центрі уваги світових медіа опинився заклик Пентагону до європейських країн активніше долучитися до підтримки України, а також повідомлення президента Зеленського про спроби Росії знову залучити Білорусь до конфлікту.

Цю інформацію та багато іншого висвітлювали міжнародні ЗМІ вранці 18 квітня.

Головний політичний представник Пентагону попереджає, що подальша військова підтримка України не повинна бути прив'язана до Сполучених Штатів, що створює додатковий тиск на європейських партнерів, аби вони взяли на себе лідерство в цьому питанні, повідомляє Politico.

У своїй промові на зустрічі Контактної групи з оборонних питань України, яка проходила цього тижня в Берліні, Елбрідж Колбі підкреслив, що допомога з боку Вашингтона в значній мірі залежала від "використання обмежених ресурсів США", і акцентував увагу на тому, що цей підхід більше не є життєздатним.

"Європа повинна прискорити процес прийняття на себе основної відповідальності за конвенційну оборону континенту, - сказав Колбі. - Це не питання вибору, а стратегічної необхідності".

Він підкреслив, що продовження підтримки Києва "не повинно бути обумовлене великими внесками з боку США", закликавши партнерів, навпаки, підвищити фінансування та виробництво.

У період президентства Дональда Трампа обсяги нової військової допомоги США Україні зменшилися фактично до нуля. Проте Вашингтон готовий реалізовувати Києву озброєння, яке фінансується іншими союзниками через програму "Перелік пріоритетних потреб України" під егідою НАТО. Ця ініціатива, що була запроваджена минулого року, змогла залучити 3,7 мільярда євро для закупівлі військової техніки.

Військова допомога США Україні скоротилася на 99% у 2025 році, повідомляє Kiel Support Tracker, який відстежує допомогу Києву.

Одночасно з цим Європа суттєво підвищила обсяги своєї підтримки: фінансова та гуманітарна допомога зросла на 59%, а військова — на 67% у порівнянні зі середніми даними за 2022-2024 роки. Внаслідок цього загальний обсяг допомоги у 2025 році залишився на рівні, схожому з показниками попередніх років, - зазначається в повідомленні.

Цього тижня віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що пишається тим, що США припинили військову допомогу Україні.

"Я найбільше пишаюся одним з досягнень цієї адміністрації: ми чітко заявили Європі, що, якщо вона бажає закуповувати зброю, це її право, проте США більше не займаються купівлею зброї та не постачають її в Україну", - зазначив він під час заходу Turning Point USA.

Незважаючи на перехід до реалізації зброї, Сполучені Штати та їхні партнери в Перській затоці зазнають тиску через конфлікт з Іраном, ініційований адміністрацією Трампа та Ізраїлем. Водночас звучать вимоги зосередитися на поповненні запасів систем протиповітряної оборони, які також необхідні для Києва.

Колбі акцентував увагу на важливості встановлення пріоритетів у боротьбі з "серйознішими загрозами для американського населення", підкресливши, що вже відбувається значне перебалансування в цій сфері.

Ця заява пролунала на тлі того, як європейські союзники оголосили про нову хвилю підтримки України в рамках берлінської зустрічі, зосередивши увагу на безпілотниках, протиповітряній обороні та засобах удару на великі відстані.

Німеччина оголосила про виділення коштів на додаткові ракети системи протиповітряної оборони Patriot, які будуть виготовлені на її території. Крім того, планується фінансування систем IRIS-T та безпілотників з дальністю дії, що виробляються в Україні.

Велика Британія зобов'язалася надати 120 тисяч безпілотників у рамках свого щорічного пакету військової допомоги, в той час як Нідерланди вклали сотні мільйонів євро в безпілотні технології. Бельгія та Іспанія також виділили додаткові фінансові ресурси для підтримки систем протиповітряної оборони, артилерійських підрозділів та винищувачів.

Ці оголошення акцентують увагу на як позитивних змінах, так і на існуючих викликах. Незважаючи на зростаючі європейські підтримки, Україна продовжує зіштовхуватися з серйозною нестачею систем протиповітряної оборони, здатних знищувати російські балістичні ракети, а виробничі потужності ледь встигають за зростаючими потребами.

Колбі підкреслив, що для ліквідації цього розриву потрібно буде докласти значно більше зусиль.

"Європа повинна поставити оборону континенту і, як наслідок, свою військову підтримку України на справді стійку основу", - додав він, закликаючи до зміцнення оборонної промислової бази.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що, згідно з інформацією з України, Росія проводить підготовчі дії, які вказують на можливість повторного залучення Білорусі як союзника у війні, як зазначає Reuters.

Зеленський опублікував ці коментарі в месенджері Telegram у відповідь на, як він зазначив, розвідувальний звіт, оприлюднений головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.

"Згідно з інформацією розвідки, на прикордонній території Білорусі продовжується прокладка доріг у бік України та створення артилерійських позицій", - зазначив він. - "Ми вважаємо, що Росія знову намагатиметься залучити Білорусь до своїх військових дій".

Зеленський підкреслив, що Україна надала рекомендації для попередження білоруського уряду про "готовність України відстоювати свою територію та суверенітет".

Він також додав, що, за даними розвідки, Росія "намагається... провести перегрупування сил - найімовірніше, щоб компенсувати нестачу особового складу".

"У цьому контексті стає більш очевидним, чому збройні сили активізували свою діяльність на території Білорусі",- зауважив Зеленський.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, який є одним із найтісніших союзників Володимира Путіна, лідера Кремля, надав дозвіл на використання своєї країни як плацдарму для частини російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Олександр Лукашенко, що очолює Білорусь з 1994 року, оголосив про своє небажання відправляти війська на конфлікт в Україні.

Проте Білорусь, що має спільний кордон з країнами НАТО — Польщею, Литвою та Латвією, згодом вирішила дозволити розміщення російських тактичних ядерних боєприпасів та гіперзвукових ракет "Орешник" на своїй території.

Лукашенко вже тривалий час знаходиться під заходами санкцій з боку Західних країн через його підтримку військових дій в Україні та звинувачення в порушеннях прав людини.

Проте США прагнуть покращити відносини з Білоруссю та домагаються звільнення затриманих, яких на Заході вважають політичними в'язнями. Зокрема, минулого місяця було звільнено 250 осіб.

США заявили, що погодилися скасувати деякі санкції, але чітко дали зрозуміти білоруському керівництву, що воно не повинно сприяти іншим формам ухилення від санкцій або підтримці війни в Україні.