"Виховання" через тортури: у Тверській області росіяни організували концтабір для військових полонених.

Комісія встановлюватиме факти та звітуватиме про це Генеральному секретарю ООН.

Згідно з висловлюваннями Дюжарріка, в даний момент комісія не має можливості провести розслідування безпосередньо на території події. Це зумовлено тим, що ситуація навколо колонії в окупованій Оленівці залишається небезпечною для діяльності представників ООН. Важливо зазначити, що Організація Об'єднаних Націй не отримала необхідних гарантій безпеки з боку Російської Федерації.

Нагадаю, що 29 липня російські загарбники вчинили терористичний акт у колонії, розташованій в окупованому місті Оленівка, що в Донецькій області. У цій установі перебували в полоні українські військові з полку "Азов".

Утім, колонія в Оленівці не єдине місце утримання українських військовополонених.

Згідно з даними аналітичного підрозділу ГІ "Права Справа", на території Російської Федерації, зокрема в місті Кашин Тверської області, був організований табір для українських військових, які потрапили в полон. Цей табір функціонує на базі СІЗО №2, яке розташоване за адресою: Тверська область, місто Кашин, вулиця Червона б. 31. Керівником установи є Максим Олександрович Фролов.

Згідно з даними, отриманими з джерел на місці, у СІЗО зараз перебуває від 150 до 200 українських військових, які стали військовополоненими. На цих бранців чиниться як фізичний, так і психологічний тиск. Вони не мають можливості зв'язатися зі своїми родинами та представниками міжнародних організацій, які могли б забезпечити їхні права та безпеку.

Українських в'язнів піддають катуванням, фізичному насильству та примушують брати участь у постановочних відео, які принижують їхню гідність. Ці жахливі дії здійснюються за вказівкою керівництва установи в рамках так званого "перевиховання" та "денацифікації".

За інформацією місцевих джерел, під час так званих "слідчих дій" по відношенню до українських бранців застосовуються тортури і психологічний тиск з метою дати свідчення проти власного командування і військово-політичного командування країни. В камерах розрахованих на 3 особи, постійно перебуває щонайменше 20 бранців.

Варто зазначити, що особа, яка бере участь у воєнних діях і потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненим і користується захистом Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про поводження з військовополоненими (Третя Женевська конвенція). У разі виникнення сумнівів, чи має особа право на статус військовополоненого, вона продовжує зберігати такий статус, і отже, користуватися захистом Третьої Женевської конвенції і Додаткового Протоколу І доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом.

Пропоную звернути увагу уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, а також представників Європейського комітету з питань запобігання катуванням і Міжнародного червоного Хреста на наведену інформацію про порушення Росією норм Женевської конвенції, що регулює поводження з військовополоненими.

Згідно зі статтею 130 Женевської конвенції, що регулює поводження з військовополоненими, підписаної 12 серпня 1949 року, а також статтею 11 Додаткового протоколу до цих конвенцій, який стосується захисту осіб, що постраждали внаслідок міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року, ці дії кваліфікуються як серйозні порушення принципів міжнародного гуманітарного права.