Підтримка триватиме й після виписки: які можливості відкриває нова програма реабілітації для тих, хто повернувся з полону.

Пілотна ініціатива включатиме 20 звільнених з полону осіб та більше ніж 30 їхніх родичів. Отримані результати повинні стати основою для формування державної системи довготривалої підтримки.

В Україні розпочали реалізацію пілотного проєкту "Допомога без перерви", на основі якого планують розробити новий державний порядок підтримки людей, звільнених із російського полону. Йдеться про комплексну медичну, психологічну та соціальну допомогу, яка не обмежуватиметься першими місяцями після повернення додому. До пілотного проєкту залучать 20 колишніх полонених та понад 30 членів їхніх родин.

Про зміст програми та способи її впровадження профільним міністерством розповідає інформаційне агентство УНН.

Елементи

В Україні триває розробка системи безперервної підтримки для громадян, які повернулися з російського полону. Основна мета цієї ініціативи - надати тривалу допомогу військовим і цивільним особам, які зазнали ізоляції, катувань та інших форм жорстокого поводження. За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, станом на 23 жовтня 2026 року з російського полону повернулися 9 996 дорослих українців, серед яких 9 084 - військові та 912 - цивільні особи.

Наслідки перебування в неволі можуть проявлятися не одразу. Люди, які провели в полоні декілька років, нерідко потребують тривалого психологічного відновлення, медичної реабілітації та допомоги з поверненням до повсякденного життя. Наразі державна підтримка таких українців переважно зосереджена на перших місяцях після звільнення та проведенні первинних реінтеграційних заходів. Однак цього часу не завжди достатньо, особливо для тих, хто перебував у російському полоні протягом двох-чотирьох років, а іноді й значно довше.

Саме з цієї причини представники Верховної Ради, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Міністерства соціальної політики, Мінветеранів, державного закладу "Центр психічного здоров'я та реабілітації ветеранів "Лісова Поляна" МОЗ України та громадської організації "Ресурсний центр "Лісова Поляна" об'єднали зусилля для створення пілотної моделі всебічного психологічного відновлення для тих, хто повернувся з полону. Цей проєкт отримав назву "Допомога без перерви". Заплановано використати результати проєкту для розробки нового державного порядку, що дозволить надавати підтримку відповідно до реальних потреб людини, а не лише в межах обмеженого часу.

Заступник міністра у справах ветеранів України, відповідальний за європейську інтеграцію, Руслан Приходько, підкреслюючи важливість ініціативи, зазначив, що держава повинна розробити всебічну систему підтримки для ветеранів та їх сімей.

В Україні налічується понад 2 мільйони осіб, які так чи інакше брали участь у бойових діях. Сюди входять ветерани війни, ветерани з інвалідністю, родини загиблих та зниклих безвісти, а також особи, які були або є в полоні. Ці групи населення мають безліч специфічних потреб. Держава усвідомлює свою відповідальність у створенні системи, яка здатна задовольнити ці запити та реалізувати основні принципи державної політики — повернути людей до цивільного життя та забезпечити їм гідне майбутнє.

Як функціонуватиме нова система підтримки для тих, хто повернувся з полону?

Проєкт реалізується за підтримки Програми "Партнерство за сильну Україну", яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Програма спрямована на посилення стійкості України в умовах російської агресії та підтримку громад у співпраці з державними органами й громадянським суспільством.

Реалізовувати нову модель допомоги тим, хто повернувся з полону, розпочали в Одеській філії Центру "Лісова Поляна". Він розрахований на дев'ять місяців і передбачає поєднання стаціонарного лікування, психотерапевтичної підтримки та подальшого супроводу після повернення додому. Допомогу організують у п'ять послідовних етапів.

Перший етап включає в себе аналіз фізичного і психічного здоров'я особи, а також виявлення її потреб і здатності до проходження стаціонарного лікування.

На наступному етапі учасники отримуватимуть спеціалізовану стаціонарну терапію, яка буде спрямована на подолання наслідків перенесеної травми. Тривалість лікування, залежно від індивідуальних потреб пацієнта, коливатиметься від чотирьох до шести тижнів. Підтримку забезпечить команда фахівців з різних областей медицини.

Третій етап включає в себе створення терапевтичного середовища, яке має на меті не тільки психологічне відновлення, але й поступове інтегрування особи в соціальне середовище. Для цього була розроблена спеціальна програма, що акцентує увагу на психологічній підтримці та соціалізації.

Четвертий етап – це супровід пацієнтів після стаціонарного лікування. Після виписки вони матимуть можливість отримувати підтримку протягом трьох до шести місяців. Координацію цього процесу здійснюватиме громадська організація "Вільний степ", залучаючи місцеві ресурси та послуги для реабілітації.

П'ятий напрям передбачає підтримку членів родин звільнених із полону. Вони зможуть отримувати психологічні консультації, зокрема сімейного та дитячого психолога, як дистанційно, так і під час особистих зустрічей.

Хто зможе взяти участь у пілотному проєкті

На першому етапі модель випробують на групі щонайменше з 20 українців, які повернулися з російського полону. За умовами проєкту, 75% учасників становитимуть ветерани, ще 25% - цивільні. Передбачається також, що чверть учасників становитимуть жінки, а половину - люди з інвалідністю.

Для участі у програмі визначено декілька основних критеріїв.

Зокрема, з моменту звільнення з ув'язнення повинно пройти не менше дев'яти місяців. Окрім цього, особа зобов'язана мати офіційно встановлений діагноз у галузі психічного здоров'я, зокрема стресовий розлад. Також можуть бути присутніми супутні захворювання. Учасники повинні надати інформовану згоду, пройти стаціонарне лікування, дотримуватись рекомендацій спеціалістів та погодитися на подальшу психотерапевтичну підтримку. Варто зазначити, що допомога надаватиметься не лише колишнім в'язням, а й залучатиметься понад 30 членів їхніх сімей.

Також відомо, що понад 20 фахівців Центру пройдуть спеціалізоване навчання щодо роботи з людьми, які пережили полон. Окремо передбачено супервізійну підтримку для понад 10 психологів та шести кейс-менеджерів.

Чому звільнені з полону потребують тривалої реабілітації

Необхідність створення такої системи підтверджують дані міжнародних правозахисних організацій.

Зокрема, у звіті, опублікованому 18 вересня 2026 року Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, зазначено, що більше 95% українських військовополонених, які пройшли опитування, зазнали катувань або жорстокого поводження під час утримання в російському полоні. Крім того, більше половини з них повідомили про випадки сексуального насильства.

Серед опитаних цивільних осіб, які зазнали ув'язнення, 85% підтвердили факти катувань та жорстокого поводження. У зафіксованих свідченнях також вказано на випадки сексуального насильства.

У межах окремого дослідження, проведеного УВКПЛ ООН, було опитано 915 колишніх військовополонених і медичних працівників, які перебували в полоні. З них 572 особи, що становить 63%, надали детальні та послідовні свідчення про випадки сексуального насильства. Серед тих, хто повідомив про такі інциденти, 75% стикалися з кількома формами насильства, а 27% зазначили, що зазнали електричного шоку в області геніталій. За інформацією ООН, загалом зафіксовано 1 004 випадки сексуального насильства, пов'язані з конфліктом. Із цієї кількості 892 випадки, або 89%, пов'язують із діями російських сил, тоді як 11% відносяться до українських.

Такі дані свідчать про значний масштаб психологічних і фізичних травм, із якими стикаються люди після звільнення з полону. На цьому тлі спеціалісти наголошують, що процес відновлення може бути тривалим, а потреба у професійній допомозі іноді виникає вже після завершення первинного лікування.

Які зміни відбудуться після завершення пілотного проєкту?

Плани щодо використання результатів дев'ятимісячної програми "Допомога без перерви" передбачають створення нового державного механізму підтримки людей, які були звільнені з полону.

Робота над ним передбачає три основні етапи: проведення парламентського круглого столу, реалізацію та оцінювання пілотного проєкту, а також підготовку спільної постанови Кабінету Міністрів України. Очікується, що майбутній порядок дозволить організувати комплексний супровід, який поєднуватиме медичну, психологічну та соціальну допомогу, а також підтримку родин.

Важливим аспектом є забезпечення доступності послуг на місці проживання особи, яка звільнилася, щоб вона могла отримувати необхідну підтримку без постійних поїздок до спеціалізованих установ. У майбутньому планується перейти від обмеженого за часом курсу реабілітації до системи підтримки, тривалість якої буде визначатися індивідуальними потребами кожної людини.

Напоминаем

Ми вже повідомляли, що уряд України ухвалив рішення про надання щомісячних виплат у розмірі 50 000 гривень для захисників, які були звільнені з полону, з метою покриття витрат на лікування.