Юридичний портал

Після подій навколо Керченського мосту. Яким чином відбудеться повернення Криму?

"Суттєве повідомлення для кожної людини, котра сподівається на Україну."

Серія листопадових атак українських сил оборони на Керченський міст, частина якого обрушилася у воду, знову підкреслила військовий аспект деокупації Криму.

Представлений минулого тижня проєкт Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України підняв важливе питання: наскільки рішуче держава готується до усунення наслідків російської окупації, зокрема такої тривалої, як у Криму, яка триває вже понад 12 років?

"Втілення імперіалізму" та дванадцять років анексії: з якими викликами потрібно буде зіткнутися.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров прокоментував у Facebook руйнування частини Керченського мосту: "Україна пам'ятає про Крим. І більше того, вона обов'язково звільнить його в будь-яких умовах, незалежно від обставин".

Українська письменниця Оксана Забужко переконана, що "день упалого мосту ввійде в історію цієї війни як переломовий - на рівні з виграною битвою за Київ і Днем визволення Херсона".

Керченський міст, який американський історик Тімоті Снайдер охарактеризував як "монумент особистому імперіалізму" російського лідера Володимира Путіна, перетворився на один з найвідоміших символів анексії Криму, що була визнана міжнародними організаціями як незаконна.

Зведення цієї споруди було задумане не лише для покращення транспортних зв'язків, як зазначають історики, але й для символізації "незворотності" російського владарювання над півостровом.

"Тимчасове захоплення частини українських територій спричинило численні порушення прав людини, а також призвело до суттєвих економічних і інфраструктурних збитків. Вирішення цих проблем не може відкладатися до моменту звільнення територій, адже питання захисту прав наших громадян, які залишилися на цих землях, не може бути призупинене", - зазначила в інтерв'ю Радіо Свобода постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко.

"Розробка стратегічних документів спонукає шукати відповіді на складні питання: відповідальність за колабораційну діяльність, система люстраційних перевірок, поводження з документами, виданими в окупації, визначення подальшої долі інфраструктурних проєктів, збудованих країною-окупантом.

Боротьба за звільнення територій тільки підсилює спільну роботу, а стратегічні документи можуть дати відповідь на те, якими будуть наші перші кроки після звільнення території", - додала вона.

На форумі "Тимчасово окуповані території України: від стратегії до дії", що проходив у Києві 9-10 листопада, народна депутатка України та колишня представниця президента в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева представила проект Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Протягом більше ніж 12 років окупації, зазначила вона, Росія трансформувала демографічну, економічну, правову, освітню та інформаційну ситуацію в Криму:

Більше 12 років – це ціле покоління дітей і молоді, які сформувалися в умовах російської освітньої системи та інформаційного середовища. Це величезне незаконне переселення російських громадян до Криму, мілітаризація півострова, тривалі зміни в сфері власності, що відбуваються відповідно до російського законодавства, а також систематичні репресії щодо кримських татар та інших корінних народів.

Отже, для Криму особливо актуальними є питання підтвердження майнових прав, юридичного статусу незаконно переміщених осіб та відновлення прав корінних народів. Ми при цьому базуємося на напрацюваннях Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, розробленої у 2021 році. Нова Стратегія не скасовує ці напрацювання, а інтегрує їх в єдину політичну рамку, яка охоплює всі окуповані території.

Відновлення правосуддя

У проєкті Стратегії значна увага приділяється перехідному правосуддю, яке виступає як комплекс механізмів для відновлення прав та справедливості. Практичні аспекти цієї політики включають, зокрема, відновлення прав на власність, забезпечення доступу постраждалих до механізмів компенсації, підтримку осіб, що перебувають в окупації, а також подолання наслідків політики російської колонізації.

Окупація Криму стала важливим каталізатором для розробки української моделі перехідного правосуддя. Основними ініціаторами цієї дискусії виступили громадські організації, тоді як серед державних установ системний підхід до цих питань проявляло Представництво президента України в Автономній Республіці Крим. Про це розповіла Наталія Хендель, експертка з міжнародного гуманітарного права та перехідного правосуддя, яка представляє громадську організацію "Фонд підтримки фундаментальних досліджень".

У 2020 році було створено проект Концепції державної політики, спрямованої на захист та відновлення прав людини і основоположних свобод в умовах збройного конфлікту в Україні, а також на подолання його наслідків. Ця концепція мала на меті об'єднати в єдину систему питання відповідальності, захисту осіб, які постраждали, встановлення істини, відшкодування збитків і забезпечення гарантій, щоб уникнути повторення подібних ситуацій.

З тих пір, зазначає Хендель, Україна реалізувала ряд ініціатив у галузі перехідного правосуддя, проте до теперішнього часу не розробила комплексної державної стратегії в цій області.

"В Україні не бракує механізмів перехідного правосуддя, але існує нестача в їхній єдності та злагодженості," - підкреслює Наталія Хендель.

Представлений проект Стратегії має на меті об'єднати різні напрямки в єдину логіку дій, що буде реалізована на різних етапах.

Однією з найактуальніших тем, пов'язаних з майбутньою реінтеграцією, Хендель вважає встановлення межі відповідальності за вчинки під час окупації.

"Неможливо звести досвід людей, які пережили окупацію, до єдиного шаблону. Паспорти, видані окупантами, не перетворюють автоматично людину на колаборанта. Після звільнення територій важливо забезпечити правову ясність, відновити суспільну довіру та визнати різноманітність людського досвіду. Держава повинна аналізувати конкретні вчинки окремих осіб, а не лише факт їхнього перебування в умовах окупації", - підкреслює вона.

"Відкрити для себе сучасну Україну"

Опитування, проведене у вересні 2026 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), показало, що реалістичними сценарії повного відновлення територіальної цілісності України вважають У вересневому опитуванні взяли участь 1002 повнолітніх громадян України, які проживають на підконтрольній уряду території.. У лютому 2025 року таких було 39%.

Протягом років окупації трансформації торкнулися не лише Криму, але й України в цілому. Таким чином, реінтеграція півострова стане не лише відновленням розірваних зв'язків, а й створенням нових взаємин між людьми, які за останні роки опинилися в різних політичних, інформаційних та соціальних контекстах. На цьому акцентує увагу Євген Глібовицький, співзасновник і директор Інституту фронтиру.

У березневій розмові на Радіо Хартія з ведучим, українським письменником Сергієм Жаданом, говорячи про перспективи реінтеграції окупованих територій, він застерігав від сприйняття цього процесу як повернення до стану, що існував до окупації: "Не може бути одномоментної технічної інтеграції. Нам важливо буде створити механізми, щоб допомогти цим людям познайомитися з сучасною Україною".

Радіо Свобода звернулося до Таміли Ташевої з питанням: "Якщо б у вас була можливість прямо звернутися до мешканців анексованого Криму, що б ви їм повідомили?"

Нагадую, що наша країна перебуває в умовах важкої екзистенційної війни, захищаючи свої права та громадян. Однак Україна не забуває про вас і не покладає на вас провину за те, що ви стали жертвами російської агресії. Відповідальність за скоєні злочини нестимуть ті, хто їх вчинив. Відповідатиме Росія.

Ми готуємося до повернення вже зараз, і ця Стратегія - важливий сигнал кожній та кожному, хто чекає на Україну. Ми робимо все можливе, аби зберігати доступ до української освіти для ваших дітей, документуємо порушення ваших прав, напрацьовуємо механізми відшкодування шкоди. Нам важливо, щоб повернення Криму та всіх наразі окупованих територій стало для вас не новим потрясінням, а довгоочікуваним поверненням додому.

Ми знаємо, під яким тиском ви живете: примусова паспортизація, погрози, обмеження. Держава розрізняє вимушене виживання в умовах окупації і свідому співпрацю зі злочинцями. Тож ще раз: ви - не громадяни "другого сорту", ви - частина України", - зауважила Таміла Ташева.

Читайте також