Вартість існування та донорства для російських агресорів: мешканцям анексованих українських регіонів "нова влада" обіцяє "перетворення".

Стан медичного обслуговування на захоплених територіях України навесні 2026 року досягнув критичної межі. Як вказують звіти Всесвітньої організації охорони здоров'я, Організації Об'єднаних Націй та правозахисних груп, медичні послуги стали знаряддям політичного тиску та "паспортизації". Російські окупанти не лише не змогли надати місцевим жителям навіть елементарну медичну допомогу, але й щодня продовжують погіршувати ситуацію.

Додаткову інформацію можна знайти в статті на OBOZ.UA.

З самого початку окупації "уряд" запевняв місцеве населення, що незабаром все кардинально зміниться. І справді, зміни настали: людей практично позбавили доступу до безкоштовної медичної допомоги. Це ударило, зокрема, по найбільш вразливим верствам населення.

Окупаційні адміністрації активно просувають концепцію "безкоштовної державної медицини" в контексті російської програми державних гарантій. Поліс обов'язкового медичного страхування (ОМС), як стверджується, надає право на безкоштовну медичну допомогу. Проте для його отримання потрібно не лише мати прописку на захоплених територіях, але й російський паспорт.

Жителям без громадянства країни-агресора систематично відмовляють у наданні планової медичної допомоги, госпіталізації та навіть у забезпеченні життєво необхідними медикаментами, такими як інсулін та препарати для контролю тиску. Часто швидка допомога також відмовляється виїжджати на виклики від тих, у кого немає "нових" документів. Що стосується медичних закладів, то вони стали основними місцями, де чиниться тиск на людей, змушуючи їх приймати російське громадянство під загрозою серйозних наслідків, включаючи смерть або відмову в лікуванні.

Але навіть якщо є паспорт РФ і поліс, це зовсім не гарантія отримання медичної допомоги. Безкоштовної.

Наприклад, у Мелітополі Запорізької області практично неможливо записатися до стоматолога за полісом ОМС. Черга розписана на тижні наперед, а кількість охочих настільки велика, що по невідкладну допомогу люди змушені звертатися виключно в платні кабінети.

Подібна ситуація склалася і в Донецькій обласній центральній клінічній лікарні (ОЦКЛ), де талонів на безоплатне УЗД, МРТ або прийом до вузьких спеціалістів майже не буває. У реєстратурі пацієнтам пропонують очікувати до місяця, а ось отримавши платний талон, можна без направлення потрапити на прийом уже наступного дня.

У пологовому будинку в Алчевську, що в Луганській області, офтальмолог у поліклініці вже більше місяця на лікарняному. Проте, існує можливість потрапити до нього на прийом у платному кабінеті, вартість якого коливається від 900 до 1200 рублів.

Ця проблема не є новою: наприклад, під час проведення медичних оглядів у школах та оформлення медичних довідок для дітей лікар часто йде у відпустку або на лікарняний, щоб перенаправити пацієнтів до свого приватного кабінету.

"Таким чином, формально безкоштовна медицина на захоплених територіях стала системою, де за справжню медичну допомогу завжди потрібно викладати гроші", - зазначають у Центрі національного спротиву.

Співрозмовники OBOZ.UA, які живуть під окупацією, зазначають, що "влада" постійно запевняє в швидких "революційних змінах" у медичній галузі. Проте такі обіцянки лунають вже не перший рік. Наразі навіть у Донецьку, обласному центрі, де медична система колись була на висоті, ситуація стала вкрай поганою. "Без хабаря навіть для отримання інсуліну у 'безкоштовного' лікаря доведеться покластися на удачу", - ділиться думками одна з мешканок Донецька.

Місцеві жителі гаряче обговорюють у соціальних мережах те, що відбувається в лікарнях на окупованій території.

"Зараз хворіти дуже небезпечно, адже це може призвести до похорону", - зазначила жителька окупованого Донецька в коментарі під дописом про ситуацію в одному з місцевих Telegram-каналів.

Чотири роки тому Багатопрофільна лікарня швидкої медичної допомоги (МЛШМД) була однією з провідних медичних установ Маріуполя, відзначаючись високим рівнем оснащення, кваліфікованими фахівцями та ефективною системою надання невідкладної допомоги. Натомість, сьогодні жителі окупованого міста характеризують лікарню як місце, де навіть отримання елементарної медичної допомоги стало проблематичним.

Процедура прийому пацієнтів на даний момент навмисно ускладнена. Часто лікарі відмовляються приймати хворих, навіть коли ті мають офіційні направлення з інших медичних закладів. Телефонні лінії лікарні або постійно зайняті, або зовсім не відповідають. Тим часом на території ЛШМД часто можна спостерігати автомобілі швидкої допомоги, які простоюють без дій.

У медичному закладі спостерігається значна нестача медичного персоналу. Чимало кардіологів виїхали за кордон, а ті, хто залишився, часто виявляють недотримання етики та проявляють упередженість у стосунках з пацієнтами.

"Перетворення, які пройшли в ЛШМД, стали для багатьох мешканців Маріуполя втіленням суттєвого занепаду медичної системи в умовах окупації," - зазначили в ЦНС.

У поліклініці Скадовська (Херсонська область) пацієнтам з навколишніх районів системно відмовляють у невідкладній допомозі, виправдовуючись відсутністю місцевої прописки. Формально - "щоб зменшити навантаження". Насправді, щоб приховати критичну нестачу лікарів. Людей навіть не допускають до медиків: після реєстратури їх одразу відправляють до кабінету, де оформляють стандартну відмову - немає реєстрації.

У окупованій Луганській області спостерігається кадровий дефіцит у медичній сфері, який намагаються компенсувати за рахунок студентів, які не мають достатньої підготовки. Про старт відповідної ініціативи відкрито повідомила так звана міністр охорони здоров'я "ЛНР" Наталія Пащенко, яка знаходиться під санкціями.

Студенти першого курсу медичних факультетів активно залучаються до роботи в лікарнях на посадах молодшого медичного персоналу, що подається як можливість раніше розпочати кар'єру і впровадитися в професію. Проте, насправді це означає, що медичну допомогу населенню надають особи, які лише почали своє навчання і не мають навіть базових знань з анатомії, фізіології та фармакології. Хоча формально це вважається практичним досвідом, насправді першокурсники виконують функції, що компенсують нестачу кваліфікованого персоналу в умовах критичного дефіциту кадрів.

У низці лікарень такі студенти залучаються до процедур, які без належної підготовки створюють прямі ризики для пацієнтів. Контроль досвідчених медиків обмежений або відсутній через перевантаження, а помилки, пов'язані з недосвідченістю, стають системною проблемою, а не поодинокими випадками.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел OBOZ.UA в окупованих регіонах, подібна ситуація із залученням студентів спостерігається не лише на тимчасово окупованій Луганщині, а й у Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях.

Внаслідок цього, стандарти медичного обслуговування значно знизились, а відповідальність за результати лікування лягає як на пацієнтів, так і на самих учнів.

"Окупантська влада намагається приховати крах медичної системи за допомогою освітніх лозунгів. Насправді це свідчить про використання недосвідчених студентів та подальше погіршення якості медичної допомоги, яку отримує населення, в умовах зниженої безпеки та стандартів лікування", - зазначають у ЦНС.

Головною причиною кадрової кризи в умовах окупації стало те, що "влада" здійснила масову передачу медичних працівників до військових формувань Російської Федерації. Деяких з них мобілізували, а інші були направлені на підтримку російських військових підрозділів.

Досить показовий випадок трапився в Криму, який був окупований у 2014 році. У провідній дитячій клінічній лікарні півострова зафіксували серйозний дефіцит реанімаційного обладнання: не вистачало (а також наявне було в неналежному стані) дихальних мішків, кардіомоніторів та сучасних систем моніторингу. Частина техніки була зламана, а деяке обладнання взагалі відсутнє.

Перевірка, проведена "Росздравнадзором", засвідчила, що відділення інтенсивної терапії для новонароджених функціонує на межі критичного стану. Як наслідок, рівень смертності серед новонароджених у Криму зріс на 9% за рік.

Протягом багатьох років медичні працівники зверталися з проханням про нове обладнання, але натомість отримували лише формальні відповіді та обіцянки дочекатися фінансування. Після публічного обурення окупаційні органи вжили лише незначних штрафних заходів і залишилися на рівні пустих обіцянок.

У лікарнях на тимчасово окупованих територіях України фактично зупинено належне забезпечення пацієнтів донорською кров'ю. Наприклад, у Маріуполі медичний персонал відмовляє родичам постраждалих та тяжкохворих, посилаючись на нестачу запасів та вказуючи на обмеження з боку керівництва. Насправді, основною причиною є централізований брак крові, викликаний провалом логістичних процесів, відсутністю ефективної системи донорства та переорієнтацією ресурсів на потреби російських окупаційних сил.

Внаслідок ситуації, людям фактично доводиться самостійно знаходити донорів. У місті виник тіньовий ринок "платної крові", де ціни починаються від 5 тисяч рублів за одного донора і можуть варіюватися залежно від групи крові та терміновості потреби. Родичі пацієнтів активно шукають донорів через місцеві чати та соціальні мережі, покривають витрати на транспорт і беруть на себе всі ризики, включаючи можливу низьку якість донорів та шахрайство. Згідно з інформацією з джерел ЦНС, частина крові, що офіційно надходить до медичних закладів, резервується для військових госпіталів та поранених окупаційних сил.

Цивільне населення відсувається на другий план, а лікарні отримують негласні вказівки "не створювати навантаження" на банк крові. Це й пояснює, чому пацієнтам прямо радять "вирішувати питання самостійно".

А в Мелітополі взагалі працівників "державних установ", а також персонал міської лікарні №1, на базі якої влаштували "день донорства", змусили здати кров. І якщо ви думаєте, що вона призначена для місцевих жителів - помиляєтеся.

Голова окупаційного управління медичної допомоги псевдоміністерства охорони здоров'я Запорізької області Юлія Азарова фактично визнала справжню мету акції, зазначивши, що зібрана кров буде використовуватися для "стабілізації російських військових". Вона також підкреслила, що цей підхід планується запровадити як постійну практику.

20 квітня в Росії відзначали Національний день донора. Напередодні цього свята на захоплених територіях України "влада" організувала численні рекламні кампанії. "Ми спостерігаємо справжню паніку з цього питання. Вимагали, щоб кожне підприємство і установа направляли своїх працівників здавати кров, і це було обов'язковим", - поділилися з нашими журналістами джерела в окупованому Донецьку.

Сьогодні медичне обслуговування на тимчасово окупованих територіях України стало засобом контролю, а здоров’я населення виявилося ще однією жертвою військових амбіцій Росії.