Санкції проти Лукашенка: причини та наслідки для союзника Путіна
У другій половині 2025 року стало очевидно, що Лукашенко виявився слабким лідером. Його слабкість проявляється в тому, що він підпорядковується вказівкам Путіна, а не враховує інтереси свого народу. Саме тому всі його дії виглядають як виконання замовлень з Росії.
Пропагандисти з Білорусі несподівано проявили сплеск агресії як щодо України, так і щодо президента Володимира Зеленського. Причина цього явища доволі очевидна - санкції, введені проти самопроголошеного лідера Білорусі Александра Лукашенка.
Санкції були введені на десятирічний термін. Вони включають в себе заморожування активів і капіталів, повне припинення торгових і економічних взаємодій, заборону на транзит, зупинку виконання фінансових зобов'язань і анулювання ліцензій, обмеження участі в приватизаційних процесах та державних закупівлях, заборону певних майнових і корпоративних угод, призупинення міжнародної співпраці в різних сферах, а також візові та майнові обмеження...
Безстрокові санкції передбачають безстрокове позбавлення Лукашенка державних нагород України.
Тобто абсолютно конкретні юридичні наслідки на території України. Окрім того, це чіткий сигнал партнерам про оцінку ролі Білорусі у збройній агресії РФ проти України. Санкції щодо Лукашенка - це також про оцінку від народу України та про фіксацію його місця в історії.
Після фальсифікації виборів та порушень прав людини в 2020 році Лукашенко потрапив під санкції з боку Європейського Союзу, Сполучених Штатів та Великої Британії.
Натомість Україна тривалий час залишала простір для маневру, до останнього утримуючись від цього кроку.
Санкційні заходи не були застосовані навіть у 2022 році, коли стало зрозуміло, що Лукашенко підтримує Росію під час її масштабного вторгнення. Відзначимо, що навіть Японія тоді вирішила ввести санкції проти Лукашенка.
Проте друга частина 2025 року виявила, що Лукашенко є вразливим. Він вразливий, оскільки підкоряється волі Путіна, а не своїх громадян. Саме тому всі ці дії виконуються на користь Росії.
Ретранслятори, що знаходяться на білоруській території та в реальному часі сприяють координації ударів дронів на півночі України, а також розміщення ракетної системи "Орєшнік" на білоруських землях, свідчать про те, що це вже не просто "опосередкована підтримка", а активна участь у військовому конфлікті.
Міжнародне право не залишає тут сірих зон.
Стаття 3 Резолюції Генеральної асамблеї ООН чітко зазначає, що якщо країна надає свою територію для виконання агресивних дій проти іншої держави, це розглядається як акт агресії. У ситуації з Білоруссю ми спостерігаємо саме таку ситуацію.
І неважливо, які виправдання для цього оберуть у Мінську, адже юридична кваліфікація від цього не зміниться.
Розміщення ретрансляторів уздовж кордону не слід вважати лише засобом зв’язку; це значно підсилює бойові можливості Росії. Такі дії збільшують точність і дальність ураження, ускладнюють діяльність українських систем радіоелектронної боротьби та створюють нові ризики для цивільної інфраструктури.
Є абсолютно конкретні, задокументовані приклади застосування російських ударних дронів за допомогою сигналів з ретрансляторів.
Територія Білорусі насправді стала важливою складовою російського військового апарату, що несе загрозу для всього континенту Європа.
Проте це не є єдиною функцією Мінська. Білорусь також виступає важливим хабом для обходу санкцій. Її промислові підприємства активно залучені до російського військово-промислового комплексу — білоруські компоненти можна знайти в російських ракетних системах. Крім того, через білоруську юрисдикцію проходять численні логістичні та фінансові операції, які сприяють Кремлю в підтримці військових дій.
Один з аспектів - підтримка організації фільтраційних таборів для українців у 2022 році та викрадення українських дітей.
Усі ці дії Лукашенка позбавили Україну можливості вибору.
Ось чому в 2026 році ми стали свідками поступової, але рішучої зміни в політиці Києва стосовно білоруського уряду.
Варто зазначити, що уявлення про Лукашенка в Європі зазнає змін. Примітно, що 15 грудня 2025 року Європейський Союз ввів новий критерій санкцій для фізичних осіб і підприємств, які підтримують дії Білорусі, що загрожують безпеці та стабільності в регіоні.
Причиною цього рішення стали систематичні інциденти з метеозондами, які становили загрозу для важливих об'єктів інфраструктури, зокрема для аеропорту Вільнюса.
Навіть у рамках Європейського Союзу поступово усвідомлюють, що ця ситуація має глобальний характер. ЄС також виявляє готовність до збільшення тиску на Мінськ.
Саме з цієї причини Україна сподівається на приведення санкційних політик Європейського Союзу стосовно Росії та Білорусі до одного стандарту, зокрема на повну гармонізацію заборон як на імпорт, так і на експорт.
Вона не лише чекає, а й готова активно долучитися до координації тиску на Лукашенка та його найближче оточення. Паралельно буде здійснюватися тиск і на білоруські підприємства, які підтримують агресію Росії. В Україні під санкціями вже знаходяться сотні білоруських компаній військово-промислового комплексу, і ми плануємо розширити цей перелік.
Нас турбує, що в крилатих ракетах, якими Росія атакує енергетичну інфраструктуру, містяться плати, виготовлені в Білорусі. Такі списки з обґрунтуваннями також надаються всім нашим партнерам для узгодження дій.
Десятирічні санкції, накладені на Лукашенка, не слід розглядати як "каральний захід" або "символічний жест".
Це фіксація його ролі як співучасника агресії проти України.
Коли держава надає свою територію для військових атак, сприяє обходу санкцій та інтегрує свою промисловість у військову інфраструктуру агресора, її відповідальність не може бути поставлена під сумнів.
І ця відповідальність не може бути забута навіть у разі замороження воєнних дій чи укладання мирної угоди. Адже справедливість не може бути об'єктом торгів.
Міжнародне право працює лише тоді, коли за діями йдуть наслідки. Перші наслідки особисто для Александра Лукашенка вже названі.
Наступні санкційні заходи також не забаряться.
