Поліція Грузії розганяє демонстрантів, які виступають за європейську інтеграцію, після того як уряд оголосив про призупинення заявки на вступ до ЄС "до 2028 року".
Активістка з наліпкою "Віддайте наші голоси" поруч із парламентом 17 листопада 2024 року. Фото Маріам Нікурадзе/OC Media використано за згодою правовласників.
Цю статтю вперше опубліковано на платформі OC Media. Перекладений та відредагований матеріал виходить у світ згідно з угодою про інформаційне партнерство.
28 листопада прем'єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе оголосив про призупинення країною своєї заявки на вступ до Європейського Союзу "до 2028 року". Ця новина викликала масові протести, тисячі громадян вийшли на вулиці, вимагаючи від уряду продовжити євроінтеграційний курс. У столиці, Тбілісі, силовики жорстко розігнали мітингувальників, заарештувавши при цьому десятки людей.
У своїй заяві прем'єр-міністр зазначив, що уряд вирішив відмовитися від будь-якої фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Це рішення стало реакцією на нещодавнє повідомлення ЄС про зупинку фінансування грузинського уряду через спірний закон щодо іноземних агентів та інші антидемократичні дії правлячої партії "Картвельська мрія".
Точно рік тому Європейська комісія запропонувала Європейському Союзу надати Сакартвело статус кандидата на членство, однак антидемократичні дії в країні зруйнували її прагнення приєднатися до ЄС.
У жовтні "Картвельська мрія" знову отримала мандат на виборах, які незалежні спостерігачі охарактеризували як контрольовані і нечесні, закликаючи до повторного підрахунку голосів. Результати викликали обурення у президентки Саломе Зурабішвілі та чотирьох основних опозиційних сил. Проте партія влади не вжила жодних заходів у відповідь, що ще більше відсунуло країну від її європейських амбіцій.
Результати виборів стали предметом оскарження в Конституційному суді, який досі не ухвалив остаточне рішення. Після виборів у жовтні країна занурилася у хвилю протестів. Крім того, результати голосування викликали різку реакцію з боку Європейського Союзу. Зокрема, 28 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій заперечив легітимність парламентських виборів у Грузії та закликав до проведення повторного голосування протягом року. Незважаючи на масове обурення, 25 листопада чинний уряд затвердив мандати всіх 150 депутатів, проігнорувавши явний протест 61 опозиційного члена, які не були присутні під час відкриття парламенту в Тбілісі. Деякі з них протестували під стінами парламенту разом з іншими демонстрантами.
Відомі фахівці в галузі права та конституційних питань в Україні висловлюють думку, що ухвалення мандатів в умовах, коли результати виборів оскаржуються в Конституційному суді, є явним порушенням основного закону країни.
Мінливі води
Сакартвело офіційно подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року. Цей крок виглядав як різка зміна планів владної партії, яка раніше наполягала на тому, що не буде прискорювати свій початковий графік, за яким подача заявки на членство мала відбутися у 2024 році.
Зміни в ситуації значною мірою викликані посиленням тиску з боку внутрішньої опозиції, а також численними протестувальниками, які взяли участь у "Марші за Європу". Цей захід, організований ліберальними активістами з Сакартвело, рухом "Shame movement" та іншими продемократичними організаціями, мав на меті "підкреслити відданість народу Сакартвело європейському вибору та західним цінностям".
У червні 2022 року Сакартвело не отримало статус кандидата, і країні було надано список з 12 вимог, які потрібно виконати, щоб її заявка могла бути розглянута знову. Серед цих вимог були такі, як зменшення політичної поляризації, реформа судової системи, забезпечення належного функціонування державних інституцій, посилення антикорупційних заходів, включаючи деолігархізацію, а також інші важливі умови.
У грудні 2023 року, після проведення засідання Ради ЄС, Сакартвело нарешті здобуло статус кандидата. Проте це рішення було прийнято на фоні посилення напруженості між урядом Сакартвело та його західними партнерами, а також місцевими громадськими організаціями, які підкреслювали, що уряд не виконав 12 ключових вимог.
Влада й далі обмежувала права та свободи громадян, жорстоко придушуючи протести, переслідуючи незалежні ЗМІ та посилюючи напруження між суспільством і урядом.
Правляча партія опинилася під тиском критики через загострення репресій щодо ЛГБТК+ спільноти, а також через наближення до Росії після її вторгнення в Україну. У минулому році уряд намагався ініціювати імпічмент президентки, але їм не вдалося досягти успіху в цьому.
Крім того, імідж країни в галузі прав і демократичних свобод зазнав значних негативних змін. У травні 2024 року уряд прийняв суперечливий законопроєкт, що стосується іноземних агентів, незважаючи на численні протести проти нього. Цей законопроєкт накладає жорсткі обмеження на діяльність медіа та неурядових організацій у Сакартвело. Представники місцевого громадянського суспільства висловлюють стурбованість, що це призведе до посилення урядового контролю, що може загрожувати внутрішнім комунікаціям організацій та їх конфіденційним джерелам.
Протидія новому уряду
Згідно з офіційними підсумками жовтневих виборів, правляча партія "Картвельська мрія" здобула значну більшість у парламенті, отримавши 54% голосів. Це перевищує їхній попередній показник у 48%, зафіксований на виборах 2020 року.
Остаточні результати виборів були оголошені Центральною виборчою комісією 18 листопада, що підтвердило перемогу партії "Картвельська мрія". Це викликало нову хвилю протестів з боку опозиційних груп та громадськості, які звинуватили ЦВК в нехтуванні численними задокументованими випадками фальсифікацій та порушень під час виборів.
У четвер, 28 листопада, правляча партія "Картвельська мрія" ухвалила оновлений склад уряду, який очолив нинішній прем'єр Іраклі Кобахідзе. Новий склад кабінету міністрів був затверджений без участі представників опозиції, оскільки всі чотири опозиційні фракції вирішили бойкотувати роботу нового парламенту.
У той же день Кобахідзе повідомив, що Грузія призупиняє процедуру подання заявки на вступ до Європейського Союзу.
Усі чотири ключові опозиційні фракції одразу ж висловили свій протест проти цієї заяви. Глава держави Зурабішвілі охарактеризувала цей акт як "переворот у межах конституції".
Заява Кобахідзе викликала нову хвилю протестів. Тисячі людей залишилися ночувати на проспекті Руставелі — одній з основних вулиць Тбілісі. Демонстранти періодично стикалися з поліцією, яка використовувала перцеві спреї, водомети, сльозогінний газ та фізичну силу проти протестувальників, опозиційних активістів і журналістів.
Декілька демонстрантів були затримані протягом ночі, проте Міністерство внутрішніх справ ще не підтвердило кількість затриманих.
У Тбілісі демонстранти зібралися поблизу центрального офісу правлячої партії "Картвельська мрія", після чого направилися до проспекту Руставелі, де знаходиться будівля парламенту.
