Помста за непохитність: ветеранка "Айдару", яка страждає на розсіяний склероз, зникла в російських в'язницях.
Ветеранку 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" ЗСУ Катерину Кузьменко у жовтні 2023 року російський суд засудив до п'яти років колонії. Жінка страждає на розсіяний склероз, через що раніше й залишила службу, тож для неї перебування в ув'язненні може становити пряму загрозу життю. Від березня 2024-го року від неї немає звісток.
Відомо, що відбувати покарання Катерина мала у Селезнівській жіночій колонії на окупованій Росією частині Луганської області, починаючи з 29 березня 2024 року. Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) та "Ґрати", які досліджували цю справу.
Історія Катерини має свої особливості.
Катерина разом із родиною жила на Луганщині, однак 2014-го, після окупації частини регіону, вони виїхали на вільну українську територію. Деякий час жінка займалась волонтерством, а тоді долучилась до війська як медикиня.
Вони була змушена залишити службу, захворівши на розсіяний склероз - хронічне автоімунне захворювання, за якого імунна система людини помилково атакує оболонку нервів. Це порушує передачу нервових імпульсів і спричиняє розлади зору, опорно-рухового апарату та інших систем організму. Ліків від цієї хвороби немає, однак підтримувальна терапія забезпечує людині нормальну якість життя.
Після демобілізації через хворобу Катерина деякий час жила у Вінниці, та коли її стан погіршився, вона вирішила переїхати до Новоайдара Луганської області - там жили її матір, вітчим-ветеран і молодший брат.
У березні 2022-го року Новоайдар окупували війська РФ, а Катерина та її вітчим потрапили в поле зору російських силових структур.
Переслідування та судове рішення
22 травня 2022 року підполковник Денисенко А. С., слідчий-криміналіст "Міністерства державної безпеки" угруповання "ЛНР", видав постанову про застосування запобіжного заходу щодо Катерини Коршик (на той момент вона носила прізвище Кузьменко) у формі підписки про невиїзд з території, що знаходиться під контролем Росії в Луганській області.
На неї було відкрито справу за підозрою у причетності до терористичної організації. У 2016 році 24-й окремий штурмовий батальйон "Айдар" був визнаний таким, що належить до угруповань "ДНР" і "ЛНР". У 2023 році аналогічне рішення прийняв Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону.
У судовому вироку йдеться про те, що Катерина Коршик приєдналася до батальйону "Айдар" 17 серпня 2015 року з "корисливими намірами", сподіваючись отримати зарплату та соціальні виплати. Після укладення контракту вона виконувала обов'язки санітарки в районі сіл Степне і Новоторецьке, що в Донецькій області.
7 лютого 2017 року керівництво батальйону розірвало контракт із нею через наявність у жінки тяжкого захворювання, яке унеможливлювало її службу у війську. Російські судді вирішили, що це відбулося "за незалежних від неї обставин", і начебто Катерина була обізнана з "терористичним" характером діяльності батальйону.
Відповідно до рішення суду, Катерина Коршик підтвердила факти, викладені у її справі. Її вітчим також заявив, що, подібно до Катерини, деякий час служив у батальйоні "Айдар". У суді свідчили матір Катерини та особа на ім'я Чернишов. Останній, як зазначається, мешкає в селищі Новоайдар Луганської області і стверджує, що бачив Коршик і її вітчима в військовій формі з символікою "Айдару". Крім того, слідчі групи "ЛНР" нібито знайшли фотографії жінки в формі та деякі документи, серед яких – інформація про нагородження її "Лицарським хрестом добровольця", під час обшуку в її помешканні, коли був вилучений її ноутбук.
6 жовтня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Катерину Кузьменко (Коршик) culpable у причетності до терористичної організації (частина 2 статті 205.4 Кримінального кодексу Російської Федерації) і виніс вирок – 5 років ув'язнення в колонії-поселенні. У судовому рішенні вона зазначена як громадянка Росії.
У січні 2024 року суддя апеляційного суду Марина Ушакова залишила вирок без змін. Відбувати покарання Катерина мала у Селезнівській жіночій колонії на окупованій Росією частині Луганської області, починаючи з 29 березня 2024 року.
Що сталося потім?
Згідно з інформацією, отриманою з російських відкритих джерел, з 5 серпня 2025 року ця виправна установа вважається закритою. Однак представниці української правозахисної організації "Нумо, сестри" повідомили, що на грудень цього року колонія все ще функціонує і продовжує утримувати українок. Селезнівка також зазначена у списку колоній Луганщини, які входять до складу російської Федеральної служби виконання покарань.
Де наразі утримують Катерину Кузьменко, достеменно невідомо. Як розповів "Ґратам" один зі співрозмовників з числа звільнених із російського полону, є інформація, що вона досі перебуває в одній із колоній на Луганщині та сподівається на помилування через свій стан здоров'я.
Слід зазначити, що щомісяця Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону ухвалює численні рішення за "терористичними" статтями стосовно українських військовополонених і ветеранів, які були незаконно затримані на захоплених територіях. Це стосується, зокрема, активних та колишніх членів підрозділів "Айдар" і "Азов", яких Росія визнала "терористами" та проводить переслідування за саму участь у цих формуваннях.
Обвинувачення у таких справах складають за типовими шаблонами, інколи з дослівно однаковими формулюваннями. Росія викрадає людей на окупованих нею територіях і згодом обвинувачує у співпраці з українськими збройними силами чи розвідкою. Є також справи, де фігурантів судять заочно.
У 2024 році засуджені в РФ полонені з "Айдару" змогли передати на волю листа, в якому повідомляли про тортури, яких вони зазнали у Донецьку.
24-й окремий штурмовий батальйон "Айдар" у відповідь на ще один з вироків, винесених російським судом, звернувся до міжнародної спільноти через свій офіційний Telegram-канал, закликаючи вжити заходів у таких ситуаціях та "підтримати українських військовополонених".
"Ці 'суди' є фарсом і катуванням — звичайною практикою агресора, а ці вироки слугують черговим підтвердженням терору, який Росія здійснює щодо українського народу. Світ повинен усвідомити: це не справедливість. Це — помста за незламність", — зазначено в повідомленні.
Як раніше інформував OBOZ.UA, Південний окружний військовий суд у Ростові виніс вирок 65-річній вчительці Валентині Заярній, засудивши її до 12 років ув'язнення. Жінка проживала в окупованій Амвросіївці Донецької області України. У літній період 2022 року вона надала притулок українському військовослужбовцю Денису Сторожуку.
