Вибори в Україні після війни: етапи підготовки та основні теми для обговорення.
Україна розпочала створення правової бази для проведення виборів, прагнучи узгодити вимоги безпеки з конституційними принципами.
Тема виборів в Україні після війни поступово переходить від теоретичних обговорень до практичних заходів. Парламент, Центральна виборча комісія та представники громадянського суспільства працюють над виробленням стратегій, які повинні відповісти на ключове питання: де, коли і за яких обставин можна провести вибори після конфлікту, щоб забезпечити безпеку людей і дотриматися демократичних норм.
ВИБОРИ ПОСЛІД УГОДИ МИРУ
Ідея підготувати спеціальні правові механізми не з'явилася спонтанно. По‑перше, повномасштабна війна призупинила нормальний виборчий цикл. Українська конституція та чинне законодавство прямо забороняють проведення президентських чи парламентських виборів під час дії воєнного стану.
По-друге, позиція уряду безпосередньо пов'язана з концепцією мирної угоди та гарантій безпеки. У грудні минулого року Президент Володимир Зеленський висловив думку, що після укладення такої угоди Україна зможе якомога швидше організувати президентські вибори, але лише за умови дотримання стандартів безпеки та демократичності. За його словами, Верховна Рада буде готова призначити дату виборів відразу після підписання або в ході виконання угоди.
"Якщо йдеться про те, що комусь дуже хочеться виборів в Україні й що це дає якусь надію, що можна досягти політикою того, чого вони не досягли війною, то вони це просувають. Але це не значить, що український народ саме так це сприйматиме. Україна може провести вибори і зробити це в інтересах України як демократичної країни", - пояснив Зеленський.
Якщо президентські вибори можуть відбутися раніше після укладення мирної угоди, то парламентські та місцеві вибори можливі лише після скасування воєнного стану, оскільки це пов'язано з конституційними вимогами та необхідністю виконання більшої організаційної роботи.
Зеленський також зазначив, що можливість проведення референдуму про мирний план для завершення війни може збігтися з президентськими виборами, але лише за умови дотримання всіх необхідних критеріїв. Він підкреслив, що рішення, ухвалене громадянами на референдумі, матиме вищу юридичну силу, ніж його підпис: "Навіть якщо я, як Президент, підпишу угоду, остаточне рішення, прийняте на референдумі, буде мати найвищу юридичну вагу".
Ця позиція виникла як відповідь на зовнішні сигнали та внутрішні сподівання. Західні партнери у своїх миротворчих ініціативах та обговореннях щодо гарантій безпеки асоціюють майбутні вибори з досягненням миру. Проте наразі не існує жодних передумов для швидкого укладення мирної угоди.
ПРОЦЕС РОЗРОБКИ ЗАКОНІВ
Проблематика повоєнних виборів була порушена в Центральній виборчій комісії (ЦВК) ще в 2023 році. При розробці планів основна увага приділялася ризикам, які можуть виникнути під час їх реалізації. Окрім того, було розглянуто питання організації голосування для українців, які перебувають за межами країни, враховуючи значну міграцію, складні логістичні виклики та фінансові можливості держави.
Робоча група розглядала різні варіанти голосування за кордоном, зокрема поштове та електронне. Аналіз показав, що обидва формати мають серйозні ризики. Поштове голосування складне в організації, дороге й не гарантує таємниці та чесності вибору. Електронне додає ще й кіберзагрози, проблеми з ідентифікацією виборців і низьку довіру до результатів, які неможливо повторно перевірити.
"Вибори, що відбудуться після війни, матимуть особливу відповідальність, зважаючи на виснаження суспільства, викликане конфліктом, та гостру потребу в чесності виборчого процесу. Впровадження нових методів голосування під час післявоєнних виборів може суттєво ускладнити організацію виборів і негативно вплинути на виконання виборчих процедур, контроль за голосуванням та перевірку достовірності волевиявлення громадян. Це створює високий ризик втрати довіри з боку виборців, суспільства та міжнародних партнерів до результатів цих виборів", - підкреслили в Центральній виборчій комісії.
Було підкреслено, що слід розробити окремий закон, який регулюватиме особливості проведення виборів після завершення або скасування воєнного стану в Україні. Цей закон стане додатковим спеціальним регулюванням до нового Виборчого кодексу, ухваленого в 2019 році.
Розробка законодавчої основи вже триває. З кінця грудня 2025 року у Верховній Раді функціонує Робоча група, яку очолює перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко. У процесі залучені народні депутати, представники Центральної виборчої комісії та активісти громадянського суспільства.
"Уже на початку січня для фахового опрацювання було створено сім підгруп, які повинні були до 30 січня передати на РГ підготовлені пропозиції для обговорення широким колом. Мета Робочої групи - знайти найкращі варіанти для проведення перших повоєнних виборів", - розповідає Укрінформу Олена Шуляк, народна депутатка від фракції "Слуга народу".
На порядку денному стоять питання, що стосуються термінів проведення виборів та рекламних кампаній у засобах масової інформації.
ЯКІ ТЕМИ ОБСУДЖУЮТЬ ДЕПУТАТИ?
На сьогодні робота над законом активна. Насамперед тривають консультації щодо проведення президентських виборів, а стосовно парламентських відбудуться згодом.
"Необхідно усвідомлювати, що цей процес потребує часу, оскільки в підсумку ми прагнемо створити якісний документ. Наразі ми маємо кілька пропозицій від Центральної виборчої комісії, над якими також ведемо роботу," - зазначила Шуляк.
З ключового - вибори Президента України мають бути призначені протягом одного місяця з моменту завершення або скасування воєнного стану. Процес виборів розпочинається не раніше ніж через півроку після припинення або скасування воєнного стану, а його тривалість складає 90 днів.
Вибори народних депутатів України призначаються на останню неділю 90-денного строку з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України. Початок виборчого процесу - через місяць після оголошення результатів виборів Президента України, а його тривалість - 60 днів.
Звичайно, в рамках виборів всі одностайно погодилися з необхідністю тривалого процесу підготовки. Передусім, слід провести оцінку можливості проведення виборів у визначених регіонах та проаналізувати готовність виборчої інфраструктури, враховуючи наслідки руйнувань. Також варто заздалегідь розрахувати витрати на створення додаткових дільниць за кордоном та забезпечити інтеграцію державних реєстрів для уточнення інформації. Крім того, необхідна підготовка для Центральної виборчої комісії, яка включає організаційні заходи, фінансове планування та інші аспекти, - зазначила народна депутатка від СН.
Дискусії тривають також щодо інших аспектів. Одне з ключових питань - як налагодити виборче право та можливість балотування для військовослужбовців. Серед запропонованих ідей - створення спеціалізованих виборчих дільниць за ініціативою Міністерства оборони України, якщо це буде необхідно. Також обговорюється надання відпусток кандидатам для реєстрації, забезпечення безпеки та прозорості, що дозволить гарантувати присутність кандидатів, спостерігачів і представників медіа відповідно до окремого регламенту. Крім того, важливо забезпечити умови для участі військових у виборах як кандидатів.
"Щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ми піднімали питання щодо спрощення процедур зміни виборчої адреси та тимчасового місця голосування, включаючи можливість подання електронних заяв. Крім того, Центральна виборча комісія пропонує запровадити додаткові звичайні виборчі дільниці, які повинні бути створені не пізніше ніж за 12 днів до виборів, а також ввести особливий порядок формування виборчих комісій і додаткових дільниць. Також необхідно ввести нові правила щодо складання списків виборців, щоб кожен мав можливість реалізувати своє виборче право без жодних обмежень," – зазначає Шуляк в коментарі для Укрінформу.
Для проведення виборів за межами країни парламент і Центральна виборча комісія розраховують на підтримку Міністерства закордонних справ. Перед стартом виборчого процесу необхідно активізувати реєстрацію українських громадян, що дозволить у подальшому створити додаткові виборчі дільниці.
Проте, обговорювати голосування через "Дію" наразі передчасно. "Навіть якщо б існувало бажання впровадити онлайн-голосування, потрібно чітко усвідомлювати, чи є технічні можливості для проведення такого великого процесу. Найголовніше - це довіра суспільства до подібної процедури. Тому я схиляюся до негативного прогнозу щодо онлайн-голосування", - підкреслила Шуляк.
Одностайна позиція учасників законодавчого процесу в тому, що на територіях Росії та Білорусі виборчі дільниці утворюватися не будуть. Не проводитиметься голосування і на територіях України, тимчасово окупованих РФ.
Щодо інших аспектів, таких як специфіка запобігання участі у виборах кандидатів, які мають зв'язки з Росією, а також захист виборчого процесу від загального втручання РФ, питання можливого введення спеціального юридичного статусу для великих телеграм-каналів під час виборів, яке б зобов'язувало їх розкривати інформацію про власників та маркувати рекламні матеріали, обговорюються на рівні робочої групи.
БЕЗПЕКА ЯК ОСНОВА
Одним із рідкісних засобів, що вже зараз дозволяє отримати чітке уявлення про готовність регіонів до виборів, є безпекові аудити, здійснювані Громадянською мережею ОПОРА.
Аудит побудований як діагностичний інструмент. Громади оцінюють за 35 критеріями, згрупованими у чотири блоки: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічна ситуація та стан демократичних процесів. Безпека в цьому підході - поняття значно ширше, ніж наявність укриттів. Йдеться про інфраструктуру, доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і про сам факт присутності людей у громаді.
Найчисленнішу категорію в проведеному дослідженні складають громади, які знаходяться в безпосередній близькості до зон бойових дій або вже в них: Краматорська, Херсонська, Новомиколаївська, Нікопольська та Великописарівська. Крім того, до вибірки потрапили прикордонні громади на Півночі — Олевська та Сновська, деокуповані території, такі як Ізюмська та Первомайська, а також тилові громади Кременчуцька та Південнівська.
Прогнозовані результати свідчать про те, що громади, розташовані в прифронтових, прикордонних та деокупованих зонах, показують незадовільні результати у більшості аудиторських категорій. У той же час, тилові громади демонструють значно кращі вихідні позиції.
Одним із ключових аспектів є демографічна ситуація. У громадах, які були деокуповані, а також у зонах, що межують з фронтом, чисельність населення знизилася на 50-75% у порівнянні з показниками до війни. Наприклад, у Херсонській громаді залишилося близько 25% мешканців, у Великописарівській - понад 30%, а в Первомайській - 44%. Навіть у Краматорську кількість населення не перевищує 70%. Це свідчить не лише про зменшення кількості виборців, але й про брак людей, які можуть долучитися до роботи виборчих комісій та забезпечити проведення виборів.
Фізична безпека виявляється суттєвою проблемою. У жодній з 11 громад дільниці не мають укриттів в радіусі 500 метрів на 100%. Найгірші результати спостерігаються у Херсонській та Великописарівській громадах. Навіть якщо військовий стан буде скасовано, лише три громади - дві тилові та одна прифронтова - могли б отримати позитивну оцінку в цьому аспекті.
"Виявлені проблеми можна усунути до початку виборчого процесу за наявності необхідних інвестицій і часу. Водночас необхідно розробити законодавчу рамку для визначення територій, де проведення безпечних і демократичних виборів не є можливим. Будь-які рішення, що стосуються конституційних прав громадян, мають бути обґрунтованими за допомогою верифікованих даних", - ідеться в дослідженні.
ПОЗИЦІЯ ПАРЄ ЩОДО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ
Наприкінці червня свою позицію щодо проведення виборів в Україні висловилися і в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Там підтвердили, що проведення виборів під час дії воєнного стану є неможливим відповідно до міжнародних демократичних стандартів.
У резолюції "Вибори в часи кризи" Асамблея наголошує, що війна створює обставини, коли держава не може гарантувати безпеку, рівний доступ і вільне волевиявлення громадян, а також назвала повномасштабну агресію РФ одним із найбільших викликів для прав людини й функціонування демократичних інституцій.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) рекомендує державам, які зазнали серйозних криз, оновлювати своє виборче законодавство та створювати умови для проведення безпечних і прозорих виборів, як тільки це стане можливим відповідно до європейських стандартів. Водночас, асамблея закликала міжнародну спільноту посилити підтримку України. У документі підкреслюється важливість адаптації законодавчих норм та розробки стратегій для протидії гібридним загрозам, зокрема дезінформації та кібернападам.
Депутати активно займаються цим питанням. Всі підгрупи Робочої групи у парламенті наразі працюють над узагальненням своїх пропозицій щодо виборів у післявоєнний період і передають їх голові цієї групи. Завершення цього етапу заплановано на середину лютого, після чого будуть представлені результати їхньої роботи.
