Повторити не вдалося: поразка Росії у війні, яка вже триває довше за Велику Вітчизняну.

Масштабна агресія Російської Федерації проти України перевищила всі можливі межі, а російські війська продовжують свої дії на Донеччині, порівнюючи успіхи радянської та сучасної армії. У той же час, британська розвідка МІ6 інформує, що Росія робить ставку на конфлікт у Європі.

11 січня президент України Володимир Зеленський висловив думку, що Москва навмисно затягує військові дії, сподіваючись на виснаження України та її партнерів.

"Війна, яку Росія веде проти України, триває так само довго, як і конфлікт між нацистами та СРСР у свій час", - підкреслив Зеленський.

Отже, згідно з висловленнями президента, цей конфлікт варто розглядати не лише як локальну війну, а як великомасштабне історичне протистояння.

"Це війна на виснаження, у якій Росія намагається зламати нашу державу через тривалість і жорстокість", - зазначив президент.

Зеленський акцентував увагу на тому, що нині Україна відстоює не лише свою незалежність, але й безпеку всього європейського континенту, подібно до того, як країни світу об'єдналися під час Першої світової війни в боротьбі проти нацизму. Він закликав міжнародних партнерів продовжувати підтримку України, оскільки це стане вирішальним фактором у запобіганні досягненню агресором своїх цілей через затягування конфлікту.

Водночас, за висловлюванням соціолога та експерта з питань путінізму Ігоря Ейдмана, рівень агресії Російської Федерації проти України варто порівнювати з так званою "Великою Вітчизняною війною".

"З моменту початку злочинного вторгнення Росії в Україну минуло вже 1418 днів. Цей період дорівнює тривалості так званої Великої Вітчизняної війни, що є частиною Другої світової, у якій брав участь Радянський Союз. Хоча з військової точки зору Велика Вітчизняна війна була, безумовно, більш інтенсивною та масштабною, з політичної перспективи поточна війна Росії проти України, яка загрожує перерости у загальноєвропейський конфлікт, має подібний рівень значущості, що не перестає вражати", - зазначив він під час трансляції на своєму YouTube-каналі.

Згідно з висловлюваннями Ейдмана, в обох ситуаціях "свобода, сила і доброта протистоять глобальному екзистенційному злу".

Таким чином, екзистенційне зло нашого часу можна порівняти з нацизмом і гітлеризмом минулого, адже сьогодні ми маємо справу з рашизмом і путінізмом. Безумовно, Україна виконує вирішальну місію у захисті свобод та демократичних цінностей, а також прав людини у світі. Вона стає бар'єром проти путінізму, який не лише загрожує глобальному миру, але й несе в собі потенціал ядерної війни, панування темних сил ненависті, які важко навіть уявити, - підкреслив він.

У цьому контексті Ейдман зазначив, що ці війни мають певні спільні риси. Проте, вони абсолютно різні між собою.

"За ці 1418 днів Радянська армія спочатку відступала до Москви до Сталінграду, та не тільки завернула німців та їхніх союзників, але дійшла навіть до Берліну і до Відня. Російська армія дійшла від передмість Донбасу до передмість Покровська. Ось й увесь цей переможний крок, яким вони постійно пишаються там. Увесь цей "марш перемоги" так званий, за той самий термін - це кілька десятків кілометрів, які вони змогли пройти", - констатував він.

Безумовно, український народ, суспільство, українська держава продемонстрували у цій війні величезну героїзм та життєстійкість у протистоянні більшій країні, з великою кількістю населення, з великим обсягом економіки, з великим обсягом збройних сил. Україна проте героїчно трималася та тримається, й у низці напрямків навіть відкинула ворога.

"За цей час від Києва відкинули супротивника, від Сумської області, Чернігівської, звільнили Херсон, частину Харківської області. Тобто героїзм українських захисників вітчизни - він просто безпрецедентний. І також безпрецедентна підлість і слабкість, за великим рахунком, російської військової машини. Російська армія показала себе армією мародерів, боягузів, зрадників. Тільки стусанами, грубим насильством, пострілами у спину вони навіть не йдуть, а повзуть, просто як таргани. Мережа наповнена інформацією про звірства російської армії, про вбивства, насильства, крадіжки", - підсумував Ейдман.

Проте Кремль не відмовляється від своєї основної мети – "експортувати хаос" у європейські країни, повідомляє Independent. Зокрема, нова керівниця британської розвідувальної служби МІ6 Блез Метревелі вважає, що загроза, яку представляє режим Путіна та його дії для європейських держав, наразі зростає.

"Ми діємо у просторі між миром і війною", - підкреслила Метревелі.

Вона зазначила, що в даний момент "лінія фронту присутня скрізь", оскільки Путін викликає нову "епоху невизначеності", змінюючи невід'ємні правила взаємодії між країнами.

"Експорт хаосу є характеристикою, а не помилкою, в російській стратегії міжнародних відносин", - зазначила керівниця МІ6.

Схожі сигнали звучать і з столиць різних країн. Наприклад, у Швеції на рівні уряду закликають європейські держави готуватися не лише до традиційних бойових дій, але й до гібридних загроз, таких як кібератаки та диверсії, спрямовані на критичну інфраструктуру. У країнах Балтії, зокрема в Литві, активно триває модернізація стратегічних транспортних шляхів, включаючи Сувалкський коридор, який вважається одним із найбільш вразливих місць у разі можливого конфлікту з Росією.

У європейських столицях слово "гіпотетично" все частіше зникає з обговорень щодо ймовірності прямих агресивних дій з боку Російської Федерації проти країн НАТО та ЄС. Офіційні звіти, висловлювання політичних і військових лідерів, а також рішення міжнародних організацій вказують на те, що Європа активно готується до можливого сценарію серйозної ескалації конфлікту.

Отже, під час саміту НАТО, що відбувся в Гаазі у 2025 році, лідери держав-членів Альянсу відкрито визнали Росію як "тривалу загрозу для євроатлантичної безпеки". У фінальній декларації було підтверджено непорушність статті 5 Північноатлантичного договору, що стосується принципу колективної оборони.

Практична реалізація цієї стратегії вже спостерігається на східному фланзі НАТО. Альянс активно посилює свою військову присутність у Балтійських країнах та Польщі, зокрема через операції, спрямовані на укріплення повітряної та наземної оборони. Ці дії є реакцією на збільшення випадків за участю російських літаків і безпілотників поблизу кордонів НАТО.

До того ж Німеччина, як один із ключових європейських союзників, оголосила про будівництво оборонної інфраструктури у Польщі та розгортання додаткових підрозділів у Литві. Мета, як зазначають у Берліні, - стримування потенційної агресії та гарантування безпеки союзників.

НАТО особливо акцентує увагу на північному напрямку. Міністр оборони Бельгії Тео Франкен відкрито висловив думку про важливість започаткування спеціальної операції Альянсу в Арктиці, підкресливши, що російська активність у цьому регіоні становить стратегічну загрозу для безпеки НАТО.

Одночасно з ініціативами НАТО, Європейський Союз також зміцнює свою оборонну структуру. Єврокомісія займається ліквідацією адміністративних перешкод, які ускладнюють оперативне переміщення військових підрозділів і техніки між державами-членами ЄС.

Основним політичним документом, що визначає курс дій, стала ініціатива Readiness 2030, яка передбачає значні інвестиції в оборонні можливості країн-членів. У Брюсселі активно обговорюють потребу залучення сотень мільярдів євро у відповідь на зростаючі загрози в Східній Європі.

Одночасно Європейський Союз активно залучений у конфлікт, хоча й не має формального статусу учасника, завдяки Місії військової допомоги Україні. У європейських столицях відкрито визнають, що стабільна та захищена Україна виступає в ролі буфера та є важливим елементом безпеки для самого ЄС. Проте це питання виходить за рамки лише політичних заяв: ведуться консультації щодо комплексу заходів, спрямованих на створення міжнародних сил для спостереження за режимом припинення вогню, зміцнення оборонних можливостей України на тривалий період, а також розробки механізму, який має запобігти новим агресивним діям з боку Росії.