Премію Сахарова отримали Почобут і Амаглобелі.
Білоруський журналіст Анджей Почобут і його грузинська колежанка Мзія Амаглобелі стали лавреатами премії імені Андрія Сахарова "За свободу думки" у 2025 році.
Таке рішення було прийнято в середу, 22 жовтня, президією Європейського парламенту, що складається зі спікера та керівників усіх фракцій. Імена лауреатів були оголошені на засіданні головою парламенту Робертою Мецолою.
"Обидва журналісти наразі перебувають у в'язниці за сфабрикованими звинуваченнями просто за те, що виконували свою роботу та виступали проти несправедливості. Їхня мужність зробила їх символами боротьби за свободу та демократію", - заявила Мецола, оголошуючи імена лауреатів.
Церемонія нагородження, що передбачає грошову винагороду в розмірі 50 тисяч євро, запланована на 16 грудня під час пленарного засідання Європейського парламенту в Страсбурзі. Оскільки Почобут і Амаглобелі наразі знаходяться за ґратами, ймовірно, що їхні нагороди отримають найближчі родичі або друзі.
Почобут, 52-річний журналіст та активіст Союзу поляків Білорусі, відомий своєю опозиційною позицією щодо режиму Олександра Лукашенка. У своїх публікаціях він неодноразово висловлював критику на адресу державної політики. Через свою діяльність Почобута не раз затримували; у 2011 році він провів майже три місяці в слідчому ізоляторі. У 2023 році його засудили на вісім років за звинуваченнями у "розпалюванні ворожнечі" та "закликах до дій, що можуть зашкодити державі".
50-річна Амаглобелі - співзасновниця та директорка великих грузинських видань Batumelebi та Netgazeti, що розповідають про корупцію та порушення прав людини. Журналістку затримали 11 січня 2025 року під час акції протесту в Батумі. Їй висунули звинувачення у нападі на співробітника поліції після того, як вона, за версією слідства, вдарила по щоці начальника міської поліції Іраклія Дгебуадзе. У серпні Амаглобелі засудили до двох років в'язниці за статтею про "опір, погрозу або насильство щодо особи, яка охороняє громадський порядок, чи іншого представника влади".
Крім Почобута та Амаглобелі, до стислого переліку номінантів премії "За свободу думки" імені Сахарова цього року увійшли журналісти та співробітники гуманітарних місій, які працюють у зонах конфліктів, представлені Синдикатом палестинських журналістів, Палестинським Червоним Півмісяцем і Близькосхідним агентством ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (БАПОР), а також сербські студенти.
Минулого року премію Сахарова присудили 58-річній Марії Коріні Мачадо - лідерці венесуельської опозиції - та її 76-річному соратнику, колишньому кандидату в президенти Едмундо Гонсалесу Уррутіа. Останній прийняв премію особисто, у вересні 2024-го він був змушений залишити Венесуелу і тепер живе в Іспанії, де йому надали політичний притулок. А Мачадо, яка досі переховується у Венесуелі, брала участь у церемонії вручення дистанційно. Нагороду від її імені прийняла її дочка Ана Коріна Соса.
Цього року Мачадо отримала Нобелівську премію миру за свою "невтомну діяльність" в забезпеченні демократичних прав громадян Венесуели. Представники Нобелівського комітету поки що не повідомили, чи зможе вона бути присутньою на церемонії вручення нагороди, що відбудеться в Осло 10 грудня.
Премія "За свободу думки", яка носить ім'я радянського вченого і активіста з прав людини Андрія Сахарова, була встановлена Європейським парламентом у 1988 році. Це нагорода вручається особам або неурядовим організаціям, що зробили значний внесок у захист прав людини та основних свобод.
Першими премію отримали президент ПАР Нельсон Мандела, а також радянський письменник і дисидент Анатолій Марченко.
