Президент Латвії надіслав до Сейму законопроект про вихід з конвенції, що забезпечує захист прав жінок.
"Ратифікація та денонсація Конвенції в межах одного скликання Сейму подають неоднозначний сигнал як для латвійського суспільства, так і для міжнародних партнерів про готовність Латвії відповідально виконувати свої міжнародні зобов'язання", – зазначив він.
На думку очільника держави, Латвія стане першою державою-членом Європейського Союзу, що вирішить вийти з міжнародного угоди, що стосується прав людини.
Рінкевичс підкреслив, що європейські держави мають обов'язок сприяти виконанню завдань, що ведуть до реалізації цілей ЄС, зокрема, тих, що стосуються рівності між жінками та чоловіками, зазначеної у статті 2 Договору про ЄС. У документі насильство над жінками кваліфікується як порушення прав людини і охоплює різноманітні форми насильства, пов'язаного з гендером.
На його переконання, ухвала Сейму про вихід з Конвенції до закінчення терміну, який він сам встановив, викликає суперечності. Цей термін був визначений у декларації від 9 жовтня 2025 року, що стосується запобігання та подолання насильства щодо жінок і насильства в сім'ї.
Відповідно до цього документа, уряд Латвії зобов'язаний створити "Законодавство, спрямоване на запобігання та подолання насильства стосовно жінок, дітей, домашнього насильства, а також насильства в загальному".
В результаті, зазначив Рінкевичс, виникне розрив у правовому регулюванні питань викорінення насильства щодо жінок і сімейного насильства.
Президент Латвії висловив занепокоєння щодо виникнення "недопустимої правової невизначеності" через існування періоду правового вакууму.
Мова йде про інтервал між скасуванням дії заходів захисту від насильства, передбачених Конвенцією, і моментом, коли буде створено "всеохоплююче національне законодавство".
