Зупинка виплат за кредитами в Україні: хто тепер має можливість не повертати борги?
Нещодавно президент Володимир Зеленський затвердив новий закон, що регулює особливості кредитування та фінансового лізингу під час воєнного стану. Фокус провів аналіз, щоб з’ясувати, що це означає та які групи отримали можливість звільнитися від виконання своїх кредитних зобов'язань.
Проект Закону, що передбачає внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, стосовно специфіки кредитування та фінансового лізингу під час воєнного стану (проект №12148), був ухвалений в останніх днях березня 2025 року, але лише 8 серпня отримав підпис президента. Видання "Фокус" звернулося до юристів, щоб з'ясувати його значення та коло позичальників, на яких він поширюється.
Новий закон встановлює звільнення для певних категорій позичальників, таких як фізичні особи-підприємці та юридичні особи, зокрема аграрії, від обов'язку виплати кредитів, позик, лізингу та супутніх витрат (процентів, комісій, штрафів, пені) на час дії воєнного стану та протягом одного року після його закінчення. "Крім того, призупинено примусове стягнення (завершення заборгованості, звернення стягнення на заставу, вилучення в рамках фінансового лізингу тощо) -- позичальники можуть подати заяву з відповідними документами", -- зазначив керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Віннер партнерс" Сергій Литвиненко.
Отже, призупинення виплат стосується лише бізнесу, але не всіх підприємств, які зіткнулися з труднощами. Це стосується лише тих компаній, чия власність зазнала пошкоджень через бойові дії. "З тексту законопроекту можна зрозуміти, що мова йде про підприємців, чиє заставне майно розташоване на територіях, де тривають активні бойові дії або які були окуповані після 24 лютого 2022 року," – зазначає керуючий партнер Evrika Law Андрій Шабельников.
Проте розібратися з територією - місцем знаходження постраждалого підприємства - не так і просто. Адже в Переліку Кабміну є, наприклад, територіальні громади Київської області, де велися активні бойові дії в 2022 році. Але багато яких громад на території країни у документі немає. Отже, якщо ворожий дрон влучить у підприємство, а цієї території немає в Переліку, то розраховувати на право на припинення виплат за цим законом не доведеться.
Ганна Іщенко, керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Ганна Іщенко та партнери", зазначила, що у випадку, якщо бізнес, наприклад, фізична особа-підприємець в Ірпені, отримав кредит на придбання обладнання і зазнав збитків внаслідок бойових дій, ситуація є спрощеною. Ірпінь входить до переліку міст, визначеного Кабінетом Міністрів. "Для цього потрібно звернутися до банку з проханням про зупинку виплат, додавши до заяви копію свідоцтва про реєстрацію ФОП в Ірпені, копію кредитного договору, а також довідку про пошкодження офісу або обладнання, якщо така є," - пояснює юристка. Вона також підкреслила, що для отримання права на призупинення виплат підприємству необхідно підтвердити свою територіальну приналежність, статус малого чи середнього бізнесу та зв'язок з кредитним договором.
Сергій Литвиненко наголошує: закон поширюється на позичальників, чиє забезпечувальне майно (застава або лізинг) було втрачено через розміщення на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або територіях активних бойових дій (ТАБД). І незалежно від того, чи тривають бойові дії на певній території, якщо вона вказана у Переліку Кабміну, то підприємці можуть скористатись правом на припинення виплат. "Факт втрати майна -- ключовий критерій, а не лише поточний стан активних операцій", -- зауважив Сергій Литвиненко.
Особливо слід підкреслити, що новий закон не охоплює великі підприємства. Це означає, що для великих компаній, навіть у випадку втрати заставленого майна, не існує жодних гарантій щодо призупинення платежів за кредитом, який забезпечений цим майном. Вимоги до таких компаній включають обмеження за річним доходом, який не повинен перевищувати еквівалент 50 мільйонів євро, а також обмеження за кількістю працівників, яка повинна бути меншою за 250 осіб.
Для оформлення припинення виплат за кредитом компанії чи ФОПам необхідно надати заяву до банку або лізингодавця, а також документальні підтвердження втрати забезпечення. Це може бути витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (щодо втрати майна через бойові дії/окупацію), а також документи, оформлені не пізніше шести місяців після початку бойових дій/окупації або після набрання чинності законом.
"Після подачі (і підтвердження) -- з наступного дня призупиняється нарахування й сплата основного боргу, процентів, комісій, штрафів", -- зазначив Сергій Литвиненко. І додав: закон поширюється на договір кредиту чи лізингу, укладений до набрання чинності закону, він не поширюється на нові позики.
"Закон має зворотну силу. Якщо ви отримали кредит на розвиток свого бізнесу в 2019 році, і ваше підприємство зазнало втрат через війну, у вас є можливість подати заявку на звільнення", — зазначає Ганна Іщенко.
Слід також зазначити, що закон дозволяє тимчасово зупинити виплати за кредитами, тобто цей мораторій не є постійним. Пізніше компанії все ж повинні будуть повернути борг банку або лізинговій компанії. "Варто підкреслити, що закон лише передбачає призупинення нарахування та сплати коштів за кредитними зобов'язаннями", - зазначає Андрій Шабельников.
Сергій Литвиненко зауважив: після завершення дії воєнного стану та 1 року по його завершенні -- звільнення діє далі, проте після цього строку зобов'язання поновлюються. "Після завершення періоду пільг позичальник стає боржником знову і має продовжити сплату за умовами договору. Закон не анулює борг, а лише призупиняє його виконання на визначений період", -- пояснив адвокат.
Фахівці зазначають, що ключовою перевагою нового закону є можливість для підприємств, чиє майно постраждало від ракетних та дронових атак, отримати тимчасове послаблення в погашенні банківських кредитів. "Прийняття цього законопроекту допоможе захистити інтереси малого та середнього бізнесу в Україні, які на даний момент через військове вторгнення, окупацію та бойові дії не можуть ефективно вести свою діяльність на території країни", – підкреслив Андрій Шабельников.
Ганна Іщенко вважає, що новий закон має вагомі переваги. "По-перше, підприємці, які позбулися боргів, зможуть швидше відновити свою діяльність. Це, в свою чергу, може стимулювати зростання податкових надходжень і сприяти створенню або збереженню робочих місць. По-друге, ця ініціатива є суттєвою підтримкою для тих, хто найбільше постраждав від наслідків війни, допомагаючи уникнути банкрутств і соціальних криз, а також підтримуючи середній клас. І, зрештою, обмежений термін дії закону не створює ризиків для довгострокової стабільності", — зазначає експертка.
ПіслПроте у нового закону є і певні ризики. На думку Сергія Литвиненка, серед них - той факт, що борг компанії зберігається і накопичується (при цьому можуть бути відтерміновані платежі, але не списану основну суму).
Експерти також вказують на інші ризики. "Існує порушення принципу рівності перед законом. Чому великий IT-холдинг, що налічує 250 працівників, може списати мільйони боргів, тоді як малий підприємець з незараженої зони змушений продовжувати виконувати свої фінансові зобов'язання? Крім того, юридична невизначеність відкриває можливості для широкого тлумачення та прийняття рішень на розсуд чиновників. Це, як відомо, створює ідеальні умови для виникнення корупційних схем", - зазначила Ганна Іщенко в коментарі для Фокусу.
